Рішення № 48833, 06.06.2006, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ-32, вул. Комінтерну, 16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.06 Справа 135/19-06

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Моноліт”, м. Донецьк

до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Біла Церква

про стягнення 102886,23 грн.

Суддя  Карпечкін Т.П.

від позивача - не з'явився

від відповідача - ОСОБА_1 (приватний підприємець, свідоцтво НОМЕР_1)

ОСОБА_2 (дов. НОМЕР_2)

обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Моноліт” (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення 102886,23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав зобов'язання за договором НОМЕР_3 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Моноліт” та Приватним підприємцем ОСОБА_1, а саме не розрахувався в повному обсязі за поставлений позивачем товар та не повернув зворотну тару. В результаті не виконання відповідачем зобов'язань за договором за ним утворилась заборгованість за поставлений товар в сумі 16062,40 грн. та 75820,32 грн. вартість неповернутої тари. Додатково за прострочення виконання зобов'язання позивач у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 819,18 грн. інфляційних та 186,66 грн. 3% річних. Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 9997,67 грн. з розрахунку 0,5 % від вартості товару за кожен календарний день прострочених зобов'язань.

Представником позивача неодноразово подавались до суду заяви про зміну розміру позовних вимог, з останньої заяви про зміну розміру позовних вимог б/н від 07.06.2006 року вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача 92666,89 грн., з яких 16062,40 грн. заборгованість за товар, 75820,32 грн. вартість неповернутої тари, 106,93 грн. 3% річних та 677,24 грн. пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідач в усних та письмових поясненнях викладених в відзиві на позовну заяву НОМЕР_4 та відзиві на позовну заяву НОМЕР_5 проти позову частково заперечує. А саме відповідач визнає заборгованість за поставлений товар в сумі 16062,40 грн. та заперечує проти стягнення 75820,32 грн. вартість неповернутої тари, оскільки стверджує, що тара відповідачем повернута на загальну суму 144510,00 грн.

Ухвалою від 09.06.2006 року заступника голови господарського суду Київської області Короткевича О. Є. на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України продовжено термін розгляду справи на один місяць до 10.07.2006 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку щодо правомірності заявлених позовних вимог та задоволення позову частково з наступних підстав.

Між позивачем (за договором-постачальник) та відповідачем (за договором-замовник) 07.04.2005 року укладено договір купівлі-продажу НОМЕР_3 (далі-договір). За умов договору позивач зобов'язаний передати товар, а саме пиво, лікеро-горілчані вироби і безалкогольні напої, продукти харчування, що постачається в тарі яка підлягає поверненню, а відповідач зобов'язаний прийняти та оплати товар (п. 1.1 договору). Позивач продає лікеро-горілчані вироби згідно ліцензії НОМЕР_6 виданої ДААК ДПА України на право оптової торгівлі алкогольними напоями. (п. 1.2 договору). Найменування, асортимент, ціна товару, а також залогова вартість тари, що підлягає поверненню визначаються в прайс-листах, видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору, загальна кількість і сума товару, що продається по договору, визначаються як зростаюча сума по всім виконаним поставкам (п. 2.2 та п. 2.3 договору). Вся тара (темна пивна скляна пляшка-0,5 л., пляшка для безалкогольних напоїв-0,33 л., КЕГ-50 л., КЕГ-30 л., полімерний 20-ти або 30-ти сотовий ящік) підлягає поверненню, залогова вартість тари визначається в накладних, прайс-листах (п. 4.3 договору). Термін повернення тари -з моменту приймання відповідної партії товару, але не пізніше наступної поставки товару відповідачу (п. 4.6 договору). Оплата за товар повинна здійснюватись не пізніше чим сім банківських днів (п. 5.3 договору).

Як вбачається з наданих суду видаткових накладних НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9 позивач передав відповідачу товар на загальну суму 31936,65 грн.

Товар позивачем поставлений в тарі загальна залогова вартість якої складає 124300,00 грн., що підтверджується тарними накладними НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13.

Відповідач зобов'язання за договором виконав неналежно, а саме не розрахувався в повному обсязі за переданий товар, заборгованість складає 16062,40 грн. про, що зазначає позивач та підтверджує відповідач в відзиві на позовну заяву НОМЕР_5.

Позивач на адресу відповідача направив вимогу б/н від 06.03.2006 року про сплату 16062,40 грн. заборгованості за товар, 68241,00 грн. вартості неповернутої тари та 204723,00 грн. штраф за несвоєчасне повернення тари, відповідь на зазначену вимогу позивач не отримав.

За прострочення виконання зобов'язання позивачем нараховані відповідачу господарські санкції у вигляді пені в розмірі 9997,67 грн., 819,18 грн. інфляційних, 186,66 грн. 3% річних.

В ході розгляду даної справи відповідачем неодноразово подавались до суду заяви про зміну розміру позовних вимог. З останньої заяви про зміну розміру позовних вимог б/н від 07.06.2006 року вбачається, що відповідач змінив позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 106,93 грн. та пені в розмірі 677,24 грн. з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Також позивач відмовився від стягнення інфляційних в розмірі 819,18 грн. Позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 16062,40 грн. залишив без змін.

Відповідач заперечує проти позовних вимог в частині стягнення 75820,32 грн. вартості неповернутої тари. Заперечення обґрунтовані тим, що згідно зазначених позивачем накладних а саме, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13 відповідачу повернуто позивачу зворотну тару на загальну суму 144510,00 грн.

В судове засідання 06.06.2006 року представник позивача не з'явився, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 16062,40 грн., проти позовних вимог в частині стягнення 75820,32 грн. вартості неповернутої тари заперечував. З приводу стягнення 3% річних в сумі 106,93 грн. та пені в розмірі 677,24 грн. свої міркування не висловлював.

Судом оглянуті оригінали документів залучених до матеріалів справи.

При вирішенні спору судом враховано, що відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України. Приписами п. 1, п. 2 статі 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 16062,40 грн. заборгованості за поставлений товар підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи та визнаються відповідачем, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/965-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 677,24 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 106,93 грн. підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 75820,32 грн. вартості неповернутої тари, судом відмовлено, оскільки тара, що згідно з умовами договору визначена як зворотна (заставна) тара, у відповідності до п. 4.6 ст. 4 Закону України вважається проданою по спливу дванадцяти календарних місяців з моменту отримання зворотної тари. Згідно доказів наданих суду, а саме тарної накладної НОМЕР_14, НОМЕР_11, НОМЕР_12 та НОМЕР_13 за якими передавалась тара відповідачу, вбачається, що строк у дванадцять календарних місяців на день винесення рішення не сплив. Отже на даний час неповернута відповідачу зворотна тара є заставною, та не вважається такою, що продана.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 44, ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_15, р/р НОМЕР_16 ЗАТ Про Кредит банк”, МФО 320484) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Моноліт” (83016, м. Донецьк, вул. Кірова, 50, код 31535158, р/р 26001021100 в ЗАТ „Донгорбанк”, м. Донецьк, МФО 334970) - 16062 (шістнадцять тисяч шістдесят дві) грн. 40 коп. основного боргу, 677 (шістсот сімдесят сім) грн. 24 коп. пені, 106 (сто шість) грн. 93 коп. 3% річних та судові витрати: 168 (сто шістдесят вісім) грн. 46 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Карпечкін Т.П.

Рішення підписано 18.07.2006 р.