Постанова № 48832911, 17.08.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2015 р. Справа № 914/949/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Зварич О.В.

суддівХабіб М.І.

ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі ФОП ОСОБА_2М.) б/н від 28.05.2015р. (вх. № 01-05/2541/15 від 04.06.2015р.)

на рішення Господарського суду Львівської області від 07.05.2015р.

у справі №914/949/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційного ОСОБА_3 ПриватБанк (надалі ПАТ КБ ПриватБанк)

до відповідача: ФОП ОСОБА_2

про стягнення 25731,16 грн.,

за участю:

від позивача: ОСОБА_4 представник (довіреність № 4626-О від 30.10.2013р.);

від відповідача: не зявився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 07.05.2015р. у справі №914/949/15 (суддя Мороз Н.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ ПриватБанк 16567,99 грн. заборгованості за кредитом, 5156,94 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 2962,46 грн. пені, 1043,77 грн. заборгованості по комісії за користуванням кредитом та 1827,00 грн. судового збору.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що позивачем приєднано до матеріалів справи виписку по рахунку відповідача за період з 03.03.2011р. по 03.03.2015р. з відображенням руху коштів по рахунку, якою підтверджується надання кредитних коштів та користування кредитним коштами, чим підтверджено обставини, на яких ґрунтується вимога позивача про стягнення заборгованості за кредитом. Також, сума нарахованих процентів за користування кредитними коштами в розмірі 5156, 94 грн. та заборгованість по комісії за користування кредитом в розмірі 1043, 77 грн. підтверджується виписками банку за період з 03.03.2011р. по 03.03.2015р. та розрахунком заборгованості за період з 03.03.2011р. по 03.03.2015р. Згідно п.п.3.2.1.5.1, 3.2.1.5.4 Умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк» за несвоєчасне виконання зобов'язання позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 2962,46 грн.

ФОП ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій вважає рішення суду першої інстанції незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Звертає увагу на те, що кредитний договір нею не укладався, а була лише подана заява про відкриття поточного рахунку. Вказує, що суд визнав заяву відповідачки субєкта підприємницької діяльності і умови та правила надання банківських послуг кредитним договором без уточнення істотних умов, які ставляться до таких договорів і не застосував вимогу ст. 1055 ЦК України, якою передбачено, що кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 07.05.2015р. у справі №914/949/15, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

15.07.2015р. позивач подав відзив на апеляційну скаргу б/н від 15.07.2015р. (вх.№01-04/4470/15 від 15.07.2015р.), в якому просить залишити без змін рішення господарського суду Львівської області від 07.05.2015р. у справі № 914/949/15, а апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 без задоволення.

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 17.08.2015р. до складу колегії суддів для розгляду справи № 914/949/15 введено суддю Хабіб М.І. у звязку з перебуванням у відпустці судді Мирутенка О.Л.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги, просив залишити без змін рішення господарського суду Львівської області від 07.05.2015р. у справі № 914/949/15, а апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 без задоволення.

Відповідач не забезпечив явки в судове засідання уповноваженого представника, про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги належно повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 22.07.2015р.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Львівської області від 07.05.2015р. у справі №914/949/15.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.03.2011р. ФОП ОСОБА_2 звернулася до ПАТ КБ Приватбанк із заявою про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки у ПАТ КБ Приватбанк (а.с. 29), за якою відповідач приєднався до Умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с. 30-41), ОСОБА_3 (а.с. 42-44), що розмішені в мережі Інтернет на сайті http://www.privatbank.ua, https://client-bank.privatbank.ua, які разом із заявою та карткою зі зразками підписів і відбитка печатки складають договір банківського обслуговування №б/н від 03.03.2011р., та взяла на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Згідно заяви від 03.03.2011р. ФОП ОСОБА_2 відкрито поточний рахунок №26000060331189 та картковий рахунок 26058053802860.

ФОП ОСОБА_2 було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок №26000060331189 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг.

Відповідно до п.3.2.1.1.16. Умов та правил надання банківських послуг при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк /інтернет клієнт- банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Згідно п. 3.2.1.1.1. умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Технікоекономічне обґрунтування кредиту фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. ОСОБА_3 здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Відповідно до п.3.2.1.1.3. умов, кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті відсотків та винагороди.

Згідно п.3.2.1.1.8 умов, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперової або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі ).

Пункт 3.2.1.1.6. умов встановлює, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Згідно розділу 3.2.1.4.1. умов, встановлено порядок розрахунків, а саме п.3.2.1.4.1. за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Відповідно до п.3.2.1.4.1.1. умов, розрахунок процентів за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1 -го до 20 -го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнулення), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі, 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Пунктом 3.2.1.4.1.2. умов визначено, у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду , в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 (тридцять шість) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню.

Відповідно до п.3.2.1.4.1.3. умов, у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів* з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го* дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56 (п'ятдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної, заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань. Непогашенням кредиту є невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.2.1.4.1.4.).

Крім того, відповідно до п. 3.2.1.4.4. умов, клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту у відповідності до п.п.3.2.1.1.6., 3.2.1.2.3.2., 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг.

Згідно п. 3.2.1.2.3.4. умов, банк на свій розсуд має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Пунктом 3.2.1.5.1 умов встановлена відповідальність, а саме при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених умовами п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п., п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Погашення кредиту, сплата відсотків здійснюється у валюті кредиту. Погашення винагороди, неустойки здійснюються в гривні (п.3.2.1.4.8. умов).

Згідно п. 3.2.1.4.9. умов,розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

У відповідності до п. 3.2.1.4.10. умов, зобов'язання, при реалізації банком права на стягнення неустойки, виконуються в такій послідовності: кошти отримані від клієнта, а також від інших уповноважених органів / осіб, для погашення заборгованості, насамперед направляються для відшкодування витрат/ збитків банку згідно з п. п. 3.2.1.2.2.16, 3.2.1.2.3.15, далі для погашення неустойки згідно розділу 5 цього розділу Умов та правил надання банківських послуг, далі - простроченого винагороди, далі - винагороди, далі - прострочених відсотків, далі - відсотків, далі - простроченого кредиту, далі - кредиту. Остаточне погашення заборгованості виконується не пізніше дати, зазначеної в п. 3.2.1.1.8. При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими. Під реалізацією права банку щодо стягнення неустойки згідно з розділом Відповідальність Сторін" цим Умов сторони погодили дії банку з розподілу грошей, отриманих від позичальника для погашення заборгованості, відповідно до черговості погашення заборгованості, зазначеної в цьому пункті Умов. При цьому, сторони погодили, що додаткові вимоги до позичальника, з реалізації банком свого права щодо стягнення неустойки, не потрібні.

Позивач взяті на себе зобовязання виконав, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 42000, 00 грн., що підтверджується довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів №08.7.0.0.0/150313101103 від 13.03.2015р. (а.с. 45) та випискою з банку по рахунку №26000060331189 ФОП ОСОБА_2 за період з 03.03.2011р. по 03.03.2015р. (а.с. 81-124).

Підставою звернення позивача до суду з даним позовом слугувало невиконання відповідачем взятих на себе зобовязань, неповернення отриманих коштів, внаслідок чого виникла заборгованість, що становить 16567,99 грн. заборгованість за кредитом, 5156,94грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2962,46 грн. пені за несвоєчасність виконання зобовязань, 1043,77 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом.

Як видно з матеріалів справи, з метою досудового врегулювання спору позивач позивач надсилав на адресу відповідача претензію вих. №1022ILVN2Y05V від 04.02.2015р. з вимогою про погашення заборгованості (а.с. 66), що підтверджується описом вкладення до цінного листа та списком згрупованих рекомендованих відправлень (а.с. 67,68). Проте, дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

При винесенні постанови, колегія суддів враховує наступне.

Згідно ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності із ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. ОСОБА_3 має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. ОСОБА_3 не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Статтею 1067 ЦК України унормовано, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Згідно ч.1 ст.181 ЦК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами встановив, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі підписання сторонами заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки від 03.03.2011р., згідно якої відповідач приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, ОСОБА_3, що розмішені в мережі Інтернет на сайті http:// www.privatbank.ua, https://client-bank.privatbank.ua, які разом із заявою та карткою зі зразками підписів і відбитка печатки складають договір банківського обслуговування № б/н від 03.03.2011р., та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

У даній заяві передбачено, що банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із цією анкетою (заявою) складають договір банківського обслуговування.

Колегія суддів вважає, що за правовою природою договір, укладений між сторонами даного спору шляхом приєднання, є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору. Такого ж висновку дійшли колегії суддів Вищого господарського суду України у постановах від 23.07.2014р. у справі №914/4463/14 та від 26.03.2015р. у справі №914/1648/14.

У відповідності із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено п. 1 ч. 1 ст. 193 ГК України: субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що згідно виписки ПАТ КБ «Приватбанк» по рахунку випискою з банку по рахунку №26000060331189 ФОП ОСОБА_2 за період з 03.03.2011р. по 03.03.2015р. з відображенням руху коштів по рахунку відповідача, підтверджується наявність заборгованості перед банком за кредитом в сумі 16567,99 грн. станом на 03.03.2015р. (а.с. 126)

Відповідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від виконання договору не допускається.

В матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем у повному обсязі своїх зобовязань перед позивачем.

Отже, відповідач прострочив виконання зобовязання, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу.

Проаналізувавши вищенаведені приписи Цивільного кодексу України та матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 16567,99 грн. заборгованості за кредитом.

Законним та обґрунтованим є оскаржуване рішення місцевого господарського суду також і в частині стягнення з відповідача пені в сумі 2962,46 грн., з огляду на таке.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543/96-ВР з наступними змінами та доповненнями передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, який обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Умовами надання банківських послуг встановлено інший порядок нарахування пені, ніж встановлено законом, а саме, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом (п. 3.2.1.5.4 умов).

Позовна давність до вимог про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю 5 років (п. 3.2.1.5.7. умов).

Відтак, позивачем правомірно нараховано пеню згідно п. п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.4 умов та в межах подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 2962,46 грн., що підтверджується випискою по рахунку відповідача ФОП ОСОБА_2 за період з 03.03.2011р. по 03.03.2015р. (а.с. 146-167) та розрахунком заборгованості (а.с. 46-53).

Крім того, позивачем нараховано згідно Умов та правил надання банківських послуг 5156,94 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, 1043,77 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом. Сума нарахованих процентів за користування кредитними коштами підтверджується випискою з рахунку та розрахунку заборгованості по відсотках за період з 03.03.2011р. по 03.03.2015р. (а.с. 130-134), заборгованість по комісії за користування кредитом підтверджується випискою з рахунку за період з 03.03.2011р. по 03.03.2015р. (а.с. 129).

З наведеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, загальна сума заборгованості, яку правомірно стягнуто судом першої інстанції з відповідача на користь позивача, підтверджена матеріалами справи та складає 16567,99 грн. заборгованості за кредитом, 5156,94 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 2962,46 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1043,77 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом

Щодо доводів апелянта про те, що кредитний договір не укладався, а була лише подана заява про відкриття поточного рахунку, то вищевказане твердження спростовується заявою про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки у ПАТ КБ Приватбанк від 03.03.2011р., згідно якої банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із цією анкетою (заявою) складають договір банківського обслуговування.

Апелянт стверджує, що суд визнав заяву відповідачки від 03.03.2011 року кредитним договором без уточнення істотних умов, які ставляться до таких договорів і не застосував вимогу ст. 1055 ЦК України, якою передбачено, що кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Однак, за правовою природою договір, укладений між сторонами даного спору шляхом приєднання, є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору. Крім того, згідно до п.3.2.1.1.16. Умов та правил надання банківських послуг при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк /інтернет клієнт- банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі. Враховуючи вищевказане у даному випадку була дотримана письмова форма договору.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на скаржника згідно вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

Рішення господарського суду Львівської області від 07.05.2015р. у справі №914/949/15 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Справу повернути до господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Головуючий суддя Зварич О.В.

судді Хабіб М.І.

ОСОБА_1