Постанова № 48832887, 17.08.2015, Київський апеляційний господарський суд

Дата ухвалення
17.08.2015
Номер справи
910/3500/15-г
Номер документу
48832887
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2015 р. Справа№ 910/3500/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Рябухи В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не викликався, не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

від відповідача: не викликався, не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2015

у справі № 910/3500/15-г (суддя Пінчук В.І.)

за позовом Черкаської районної організації профспілки працівників охорони здоров'я

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ"

про зобов'язання вчинити дії

На підставі ст.ст. 69, 77, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2015 продовжено строк розгляду апеляційної скарги у справі № 910/3500/15-г; розгляд апеляційної скарги у справі № 910/3500/15-г відкладено на 17.08.2015.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.04.2015 у справі № 910/3500/15-г позов задоволено; зобов'язано відповідача виконати умови договору № 01-Т-12300/151773/ID1860719 банківського рахунку юридичної особи від 05.08.2011 в частині здійснення видачі готівки в розмірі 22 940,00 грн., згідно із чеком № ЛЖ7216719 від 11.12.2014 позивача; підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 1 827,00 грн. судового збору.

Рішення мотивоване тим, що позивач звернувся до відповідача з листом від 11.11.2014 та грошовим чеком № ЛЖ7216719 від 11.12.2014 на видачу готівки з поточного рахунку № 26005151773001 в сумі 22 400,00 грн., а у відповідь на вказаний лист позивача відповідач направив лист від 11.11.2014 № 402-44/387, в якому зазначив про те, що не має змоги видати готівку по грошовому чеку № ЛЖ7216719 від 11.12.2014, у зв'язку з недостатністю коштів на кореспондентському рахунку, проте, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, тому суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню; твердження представника відповідача у поясненнях про те, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, судом до уваги не приймається, оскільки ч. 6 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини 5 цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за договорами банківського рахунку вкладників.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2015 у справі № 910/3500/15-г скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального права та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

На думку скаржника, Господарський суд міста Києва дійшов передчасного висновку щодо правомірності вимог позивача, оскільки позивачем не доведено, що відповідачем були порушені умови договору, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Як стверджує скаржник, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо правомірності вимог позивача про зобов'язання позивача здійснити видачу грошових коштів.

Скаржник зазначає, що позивач є кредитором банку, на якого поширюються обмеження, встановлені пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", і тому не можуть бути задоволені його вимоги до відповідача від часу запровадження у останнього тимчасової адміністрації, таким чином, судом першої інстанції порушено вимоги ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та безпідставно задоволено вимоги позивача щодо видачі готівки в сумі 22 940,00 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів скарги, вказує на те, що тимчасову адміністрацію у відповідача запроваджено з 25.02.2015, тоді як лист від 11.12.2014 вих. № 402-44/387 про невиконання грошового чеку був підписаний більш ніж за два місяці до запровадження тимчасової адміністрації уповноваженою особою відповідача; відповідно до п. 1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився та за договорами банківського рахунку вкладників.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.

Позивач подав до Господарського суду міста Києва позовну заяву з вимогами зобов'язати відповідача виконати умови договору № 01-Т-12300/151773/ID1860719 банківського рахунку юридичної особи від 05.08.2011, в частині здійснення видачі готівки у сумі 22 940,00 грн., згідно із грошовим чеком ЛЖ7216719 від 11.12.2014; стягнути з відповідача на користь позивача 1 827,00 грн. судового збору.

Як вбачається із матеріалів справи, 05.08.2011 між позивачем та відповідачем укладено договір № 01-Т-12300/151773/ID1860719 банківського рахунку юридичної особи, відповідно до п.п. 1.1 - 1.3 якого, для зберігання грошових коштів (в національній валюті України, в іноземній валюті) та здійснення усіх видів операцій, відповідно до чинного законодавства України, відповідач, за договором банк, відкриває позивачу, за договором клієнту, поточний (-і) рахунок (-ки) в національній валюті України, та/або в іноземних валютах, а саме: № 2600.5.151773.001/980; обслуговування рахунку позивача здійснюється відповідно до режиму цього рахунку, встановленого нормативними актами Національного банку України, а також відповідно до чинного законодавства України, а саме: а) касове обслуговування - приймання та видача готівкових грошових коштів на підставі касових документів, відповідно до чинного законодавства України; б) розрахункове обслуговування - зарахування на рахунок та списання з рахунків грошових коштів на підставі платіжних інструментів (визначених чинним законодавством), а також заяви про купівлю/продаж/конвертацію іноземної валюти, відповідно до чинного законодавства України; розрахункові та касові документи надаються позивачем до відповідача за формою, встановленою чинним законодавством України; обслуговування рахунків позивача здійснюється протягом встановленого у банку операційного часу; операційний час визначається внутрішніми документами відповідача; повідомленням щодо встановленого у відповідача операційного часу розміщується на інформаційних дошках в приміщенні відповідача.

Згідно із довідкою відповідача від 11.12.2014 № 402-44/388, яка видана позивачу, станом на 10.12.2014 залишок коштів на рахунку становив 23 222,63 грн.

Позивач звернувся до відповідача із листом від 11.12.2014 № 17 та грошовим чеком № ЛЖ7216719 від 11.12.2014 на видачу готівки з поточного рахунку № 26005151773001 в сумі 22 940,00 грн.

Відповідач у відповідь на лист позивача № 17, направив лист від 11.12.2014 № 402-44/387, в якому повідомив, що у зв'язку із недостатністю коштів на кореспондентському рахунку, відповідач не мав змоги видати готівку по грошовому чеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Постановою Правління Національного банку України від 24.02.2015 № 128 відповідача - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Київ" було віднесено до категорії неплатоспроможних.

Згідно із рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.02.2015 № 39 запроваджено тимчасову адміністрацію у відповідача - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Київ" строком на три місяці, з 25.02.2015 по 24.05.2015.

В ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI (далі - Закон № 4452) вказано, що цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків; метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452 неплатоспроможний банк - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Частинами 1, 5, 6 ст. 36 Закону № 4452 передбачено, що з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту); уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення; під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку, зокрема, щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників; зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452 вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Статтею 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 № 2121-III (далі - Закон № 2121) встановлено, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань; банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Згідно із ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 37 Закону № 4452 уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду; уповноважена особа Фонду має право, зокрема, продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі укладеного 05.08.2011 між позивачем та відповідачем договору № 01-Т-12300/151773/ID1860719, у відповідача перед позивачем виникли зобов'язання, а саме, щодо виконання розпорядження позивача про видачу грошових коштів відповідно до чеку № ЛЖ7216719 від 11.12.2014.

Отже, зобов'язальні правовідносини, що склалися між сторонами на підставі договору банківського рахунку, мають майново-грошовий характер, відтак, у цьому випадку позивач є кредитором за майновою вимогою щодо розпорядження належними йому коштами.

Однак, у зв'язку із введенням у відповідача тимчасової адміністрації, останній не виконав свої зобов'язання щодо виконання розпорядження позивача, не здійснив видачу готівки в розмірі 22 940,00 грн. згідно із чеком № ЛЖ7216719 від 11.12.2014 позивача.

Таким чином, враховуючи, що відповідач є кредитором позивача за договором № 01-Т-12300/151773/ID1860719, щодо виконання відповідачем зобов'язань за зазначеним договором, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що вимога позивача про зобов'язання відповідача виконати умови договору № 01-Т-12300/151773/ID1860719 банківського рахунку юридичної особи від 05.08.2011, в частині здійснення видачі готівки у сумі 22 940,00 грн., згідно із грошовим чеком ЛЖ7216719 від 11.12.2014, є саме вимогою кредитора та не може бути виконана відповідачем, в силу положень ч. 5 ст. 36 Закону № 4452, у зв'язку із введенням у відповідача тимчасової адміністрації.

Оскільки позивач є кредитором банку, на якого поширюються обмеження, встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону № 4452, то вимоги позивача до відповідача під час запровадження у останнього тимчасової адміністрації не можуть бути задоволені, відповідно, й підстави для задоволення позову відсутні.

Зазначені висновки відповідають висновкам щодо застосування норм права, викладеним у постановах Верховного Суду України від 25.03.2015 у справі № 910/9232/14, від 01.04.2015 у справі № 910/5560/14, від 29.04.2015 у справі № 910/9233/14 від 27.05.2015 у справі № 910/12766/14, від 10.06.2015 у справі № 927/1379/14.

Висновок суду першої інстанції про те, що частиною 6 ст. 36 Закону № 4452 передбачено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за договорами банківського рахунку вкладників, є таким, що не відповідає положенням чинного законодавства та матеріалам справи, виходячи зі змісту п.п. 3, 4 ст. 2 Закону № 4452 та ст. 2 Закону № 2121.

Згідно із ст. 111-28 ГПК України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права; суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Суд першої інстанції, відступивши від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, не навів відповідних мотивів.

Твердження відзиву на апеляційну скаргу не спростовують доводи скарги; на момент прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.02.2015 № 39 вже була запроваджена тимчасова адміністрація у відповідача, на правовий статус останнього одержання листа позивача від 11.12.2014 не вплинуло.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи, для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2015 у справі № 910/3500/15-г скасувати.

3. У позові Черкаської районної організації профспілки працівників охорони здоров'я відмовити повністю.

4. Справу № 910/3500/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Л.М. Ропій

Судді Н.Ф. Калатай

В.І. Рябуха

Попередній документ : 48832884
Наступний документ : 48832947