Постанова № 48832639, 19.08.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.08.2015 справа №908/3580/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:ОСОБА_1,суддівОСОБА_2, ОСОБА_3за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_4 за довіреністювід відповідача :ОСОБА_5 за довіреністювід третьої особи:Не зявивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Запоріжкокс», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від13.07.2015р.у справі№ 908/3580/15 (суддя - Місюра Л.С..)за позовомДержавного підприємства «ОСОБА_6 залізниця», м. Дніпропетровськ до Публічного акціонерного товариства «Запоріжкокс», м. Запоріжжятретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів»,м. Запоріжжяпростягнення плати за користування вагоном у розмірі 2 396,16 грн.

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «ОСОБА_6 залізниця» (далі «Позивач»), звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Запоріжкокс» (далі «Відповідач») про стягнення плати за користування вагонами у сумі 2 396,16 грн.

Ухвалою від 30.06.2015р. місцевий господарський суд залучив до участі у розгляді справи у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні Відповідача Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів»,м. Запоріжжя.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.07.2015р. у справі № 908/3580/15 задоволено позовні вимоги. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 2 396,16 грн. плати за користування вагонами та 1827 грн.. судового збору.

Рішення суду мотивовано наявністю підстав для стягнення з Відповідача плати за користування вагонами №№ 60985876, 60985918, 61985926, 60985934, 60985967під час його перебування на залізничній підїзній колії Відповідача у грудні 2014р.

Відповідач не погодився з прийнятим рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до порушення прав відповідача. Скаржник посилається на те, що рішення прийнято судом за наслідками неповного зясування обставин, які мають значення для справи. На думку скаржника, згадані вагони знаходяться в оперативному управлінні (оренді) ТОВ «Металургійна транспортна компанія» (далі «ТОВ «МТК»), тобто є «власними» у розумінні приписів «Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів», затверджених Наказом Міністерства транспорту і звязку України № 856 від 28.09.2004р., зареєстровані у Міністерстві юстиції України 15 жовтня 2004 р. за № 1316/9915 (далі «Правила реєстрації 856»). Відтак, з огляду на приписи п. 15 Правил користування вагонами і контейнерами, що затверджені Наказом Мінтрансу від 25.02.1999р., № 113 (далі «Правила користування») плата за користування зазначеними вагонами у розмірі 2 396,16 грн. була нарахована Позивачем безпідставно.

Сторони були повідомлені належним чином апеляційним судом про день, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить в задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Запоріжкокс», м. Запоріжжя відмовити, рішення Господарського суду Запорізької області від 13.07.2015 року по справі № 908/3580/15 залишити без змін.

Представник Відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просить суд скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 13.07.2015 року по справі № 908/3580/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Державного підприємства «ОСОБА_6 залізниця», м. Дніпропетровськ.

Крім того, Відповідач надав суду клопотання, в якому просить залучити до участі у справі № 908/3580/15 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійна транспортна компанія», м. Дніпропетровськ.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку відмовити в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Запоріжкокс», м. Запоріжжя у звязку з його необґрунтованістю.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача у судове засідання не зявився, поважність причин неявки суду не повідомив.

Приймаючи до уваги те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника Публічного акціонерного товариство «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим судом та підтверджується матеріалами справи 22.01.2013 року між Сторонами був укладений договір № ПР/М-12-3/2-НЮдч-320 «про експлуатацію залізничної підїзної колії Публічного акціонерного товариства «Запорожкокс», яка примикає до станції Запоріжжя ОСОБА_6 залізниці», з протоколами врегулювання розбіжностей та додатковими угодами (надалі «Договір).

Відповідно до п. 1 Договору, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується підїзна колія, яка належить власнику колії (відповідачу) що примикає до станції Запоріжжя ОСОБА_6 залізниці стрілочним переводом № 4 до парної горловини парку „А, і яка обслуговується власним локомотивом.

За умовами п. 13 Договору, в редакції додаткової угоди № 2/715 від 27.03.2015 року, за умовами цього договору вагони подаються для ПАТ «Запорізький завод феросплавів», ПАТ «Запорізький завод зварювальних флюсів та скловиробів», ТОВ «Ленд Південь 2007» та орендаторам підїзної колії ТОВ «Ленд Південь 2007», ТОВ «Гудвіл текс», ТОВ «МК-Профі» та ТОВ «АЕ Групп».

Відповідно до абз. 1 п. 73 Статуту, порядок обслуговування контрагентів - підприємств, що мають у межах залізничної під'їзної колії іншого підприємства свої склади або залізничні колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються без участі залізниці, безпосередньо між контрагентами і підприємством, якому належить залізнична під'їзна колія. Відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом, збереження вантажів та вагонів несе підприємство, якому належить залізнична під'їзна колія.

У грудні 2014 року на адресу ПАТ «Запорізький завод феросплавів» на станцію Запоріжжя-Ліве надійшов навал руди марганцевої за залізничними накладними № 40733610 від 27.11.2014р., № 40733719 від 27.11.2014р., № 47118658 від 06.12.2014р., № 47145222 від 07.12.2014р., № 47363742 від 15.12.2014р. та № 47595988 від 21.12.2014р. у вагонах № 60985876, № 60985918, № 60985934, № 60985926 та № 60985967 відповідно

За фактом приймання передачі позивачем відповідачу вказаних вище вагонів були складені відповідні памятки із зазначенням номерів цих вагонів, а саме: № 1267 від 30.11.2014р.,№ 1296 від 07.12.2014р., № 1300 від 08.12.2014р., № 1322 від 15.12.2015р., №1361 від 25.12.2014р., № 1833 від 02.12.2014р., № 182 від 01.12.2014р., № 1868 від 07.12.2014р., № 1873 від 08.12.2014р., № 1881 від 10.12.2014р., № 1912 від 16.12.2014р.та № 1952 від 23.12.2014р.

Згідно з п. 15 Договору, Відповідач (власник колії) сплачує позивачу (залізниці) плату, зокрема, за користування вагонами згідно з Правилами користування за ставками, наведеними у Тарифному керівництві № 1.

Відповідно до п. 10 Договору, час перебування вагонів на підїзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів.

Стаття 119 Статуту передбачає, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

На кожний із вагонів сторонами були складені відповідні відомості, які підписані обома сторонами, проте з застереженням. Відповідач у відомостях щодо спірних вагонів не погодився із нарахованою позивачем платою за їх користування, посилаючись на те, що вказані вагони передані в оперативне управління ТОВ „МТК.

Як свідчать наявні в матеріалах справи залізничні накладні, спірні вагони є власністю Державного підприємства «Стрийський вагоноремонтний завод», про що прямо вказано в тексті самих накладних.

За таких обставин судова колегія вважає цілком правомірним висновок місцевого господарського суду про обґрунтованість нарахування Позивачем на Відповідача плати за користування вагонами № 60985926, 60985934, 60985918, 60985967 та 60985876 в сумі 2 396,16 грн. на підставі Правил користування.

Твердження Скаржника про те, що перебування спірних вагонів протягом спірного періоду у оперативному управлінні Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійна транспортна компанія» (ТОВ „МТК) виключає їх перебування у державній власності є хибним.

Згідно із визначеннями, які містяться в п. 1.2 Правил реєстрації 856, які діяли на період користування спірними вагонами:

- орендовані власні вагони це власні вантажні вагони, які передані власником в користування на визначений термін іншій юридичній або фізичній особі на підставі договору;

- оператор це самостійний суб'єкт господарювання, який на підставі договорів із залізницею і вантажовідправниками бере участь у процесі перевезення вантажів з використанням власного рухомого складу або орендованого в іншого власника або яким він володіє на підставі сумісної діяльності, договору управління майном тощо.

Місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що зазначення ТОВ «МТК» в залізничних накладних № 40733610 від 27.11.2014р., № 40733719 від 27.11.2014р., № 47118658 від 06.12.2014р., № 47145222 від 07.12.2014р., № 47363742 від 15.12.2014р. та № 47595988 від 21.12.2014р. в якості «оператора» не означає, що ТОВ «МТК» стало власником або орендатором вказаних вагонів (у розумінні Правил реєстрації 856) на час їх використання для перевезення вантажу.

Згідно наявної у матеріалах справи довідка «Головний інформаційно-обчислювальний центр Укрзалізниці» (далі «ГІОВЦУЗ») № ГІОЦ-36/264 від 05.03.2015 року, відповідно до якої у період з 30.11.2014 року по 31.12.2014 року власником вагонів № 60985876, 60985918, 60985926, 60985934, 60985967 було зареєстроване Державне підприємство «Стрийський вагоноремонтний завод».

Умовами п.3 Правил користування визначено, що для власних вагонів, що мають нумерацію інвентарного парку, державних вагонних компаній застосовуються порядок та умови користування, які встановлено для вагонів парку залізниць.

Відповідач не надав доказів перерахування Позивачу заявленої суми боргу, внаслідок чого спірна сума у розмірі 2 396,16 грн. обґрунтовано стягнута з Відповідача.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження під час перевірки рішення судом апеляційної інстанції, у звязку з чим підстав для зміни чи скасування рішення колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запоріжкокс» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 13.07.2015р. у справі № 908/3580/15 - залишити без змін.

Головуючий суддя: ОСОБА_1 Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3

Надруковано примірників:

1 позивачу;

1 відповідачу;

1 - третій особі;

1 до справи;

1 ДАГС;