Постанова № 48832607, 18.08.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2015 року Справа № 904/1084/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)

судді: Кузнецова І.Л., Сизько І.А.

секретар судового засідання: Мацекос І.М.

за участю представників сторін:

представник позивача: ОСОБА_1

представник відповідача: ОСОБА_2

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ,

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2015р. у справі №904/1084/15

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "ЗАПОРІЖСТАЛЬ", м. Запоріжжя,

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ,

про стягнення суми збитків від втрати вантажу в розмірі 111018грн.78коп.,

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Державного підприємства Придніпровська залізниця м. Дніпропетровськ з позовом про стягнення суми збитків від втрати вантажу в розмірі 111018грн.78коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2015р. по справі №904/1084/15 (суддя Новікова Р.Г.) позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь м. Запоріжжя до Державного підприємства Придніпровська залізниця м. Дніпропетровськ про стягнення суми збитків від втрати вантажу в розмірі 111018грн.78коп. задоволено. Стягнуто з Державного підприємства Придніпровська залізниця м. Дніпропетровськ на користь Відкритого акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь м. Запоріжжя суму збитків від втрати вантажу в розмірі 111018грн.78коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2220грн.38коп. Рішення суду обґрунтовано тим, що позовні вимоги доведені доказами по справі, а доводи відповідача щодо обставин не переробної сили не підтверджені належним чином.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2015р. по справі №904/1084/15, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що виконати зобовязання щодо своєчасної та збережної доставки вантажів із зазначеної станції ДП «Донецька залізниця» та ДП «Придніпровська залізниця» обєктивно не могло виконати з незалежних від них причин внаслідок ведення активних бойових дій в районі населеного пункту Дебальцеве, Донецької області. Просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2015р по справі №904/1084/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.04.2015р. апеляційна скарга прийнята до розгляду та призначено до розгляду колегією суддів у складі: головуючого судді Прудніков В.В. (доповідача), судді: Широбокова Л.П., Орєшкіна Е.В.

Розпорядженням керівника апарату суду ОСОБА_3 від 06.07.2015р. призначено повторний автоматичний розподіл справи у звязку з перебуванням судді Пруднікова В.В. на лікарняному.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.07.2015р. справу №904/1084/15 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач), судді: Сизько І.А., Кузнецова І.Л.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 06.08.2015р. представник відповідача підтримав апеляційну скаргу; представник позивача у судове засідання не зявився, про час та місце слухання справи попереджений належним чином. По справі оголошено перерву до 18.08.2015р.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 18.08.2015р. представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу; представник позивача просить рішення суду залишити без змін.

Колегія суддів, дослідивши докази по справі, в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що між Відкритим акціонерним товариством Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь (далі покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ДТЕК трейдинг (далі постачальник) був підписаний договір №УПр14/52/20/2014/749 від 31.03.2014р., згідно якого постачальник зобовязується передати, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію згідно марочного складу, цін і в кількості, визначеним в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно пункту 3.5 договору, право власності на ресурси та ризик їх випадкового знищення або пошкодження переходить від постачальника до покупця з дати поставки ресурсів.

Згідно специфікації №4 від 08.07.2014р. до договору №УПр14/52/20/2014/749 від 31.03.2014р. сторони визначили, що постачальник зобовязується поставити у власність, а покупець прийняти та оплатити вугілля камяне АО (25-50), яке має бути поставлене у визначених сторонами у таблиці обсягах протягом липня-вересня 2014р. за узгодженою вартістю.

Згідно пункту 2 вказаної специфікації, поставка ресурсів, передбачених в таблиці №1, здійснюється на умовах FCA, залізнична станція Фащівка Донецької залізниці та/або FCA, залізнична станція Ровеньки Донецької залізниці та/або FCA, залізнична станція Лобовські Копі Донецької залізниці та/або FCA, залізнична станція Должанська Донецької залізниці та/або FCA, залізнична станція Червона могила Донецької залізниці.

Датою поставки (передачі) вказаних ресурсів (відповідної партії) від постачальника до покупця є дата їх передачі відповідному перевізнику (відтиск штемпелю залізничної станції відправлення Укрзалізниці на залізничній накладній, яка свідчить про приймання ресурсів до перевезення)

Вантажовідправником ресурсів в специфікації №4 від 08.07.2014р. визначено ТОВ ДТЕК Ровенькиантрацит, вантажоодержувачем позивач.

Відповідно до залізничної накладної №51511210 24.07.2014р. зі станції Фащівка Донецької залізниці (вантажовідправник ТОВ ДТЕК Ровенькиантрацит) на адресу ВАТ Запоріжсталь був відправлений вагон №67857318 з вугіллям камяним АО (25-50), маса вантажу 71000кг.

З урахуванням Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №865/5086) (із змінами та доповненнями), вагон №67857315 за залізничною накладною №15511210 мав бути виданий одержувачу 27.07.2014р.

Відповідно до пункту 37 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України №644 від 21.11.2000р. (Зареєстрований: Мін'юст України, 24.11.2000 за №862/5083), факт неприбуття вагону №67857318 засвідчено штемпелем станції Кушугум від 17.11.2014р. в графі 50 залізничної накладної №51511210.

Згідно зі статтею 110 Статуту залізниць, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

За статтею 117 Статуту вантаж вважається втраченим, якщо його не було видано одержувачу на вимогу останнього протягом 30 діб з моменту закінчення терміну доставки, а у разі перевезення вантажу у прямому змішаному сполученні - після закінчення двох місяців з дня прийняття вантажу до перевезення. При цьому, одержувач не повинен доводити місце та обставини втрати перевізником вантажу.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, вантаж, який був відправлений в вагоні №67857318 слід вважати втраченим.

Відповідно до статті 136 Статуту залізниць України, позови до залізниць можуть бути предявлені у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог статті 134 Статуту, а саме через 30діб з дня закінчення терміну доставки, тобто з 27.08.2014р. Згідно відтиску поштового штемпеля позов був направлений до суду 11.02.2015р. в межах строку, вставленого статтею 136 Статуту залізниць України

Пунктами 105 та 114 Статуту залізниць встановлено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених Статутом залізниць та окремими договорами.

Зі змісту статті 113 Статуту залізниць України вбачається, що за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Також, статтею 314 Господарського кодексу України, яка кореспондується із пунктом 110 Статуту залізниць України, встановлено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Відповідач визнав факт втрати вантажу, але посилається на звільнення від відповідальності на підставі п.п. 4 п. "е" ст. 111 Статуту залізниць України.

Так, підпунктом 4 пункту е статті 111 Статуту дійсно передбачено, що залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли втрата, псування або пошкодження вантажу відбулися внаслідок: стихійного лиха та інших обставин, які залізниця не могла передбачити і усунення яких від неї не залежало.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Крім того, зі змісту ст. 34 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 15.07.2014р., настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) засвідчує сертифікат, виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Відповідач не надав суду вказаний доказ на підтвердження форс-мажорних обставин. Судова колегія звертає увагу на те, що разі отримання в подальшому такого сертифікату ТПП України, відповідач не позбавлений можливості звернутись з заявою про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.

За положеннями статей 114, 115 Статуту залізниць України, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

Дійсна вартість вантажу вказана в рахунку ТОВ ДТЕК Ровенькиантрацит №1319 від 24.07.2014р. та довідці №28 від 04.02.2015р.

Природна втрата, вирахована на підставі пункту 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України №644 від 21.11.2000р. (Зареєстрований: Мін'юст України, 24.11.2000 за №862/5083), в даному випадку дорівнює 1420кг.

Вартість вантажу, який знаходився у вагоні №67857318, становить 111018грн.78коп. (69580кг х 1329грн.63коп.=92515грн.65коп.; 92515грн.65коп. х 20%ПДВ=18503грн.13коп.; 92515грн.65коп.+ 18503грн.13коп.= 111018грн.78коп. (з ПДВ)).

Зі змісту матеріалів справи вбачається, що залізницею прийнято вантаж до перевезення без жодних зауважень та претензій до маси, стану вантажу згідно залізничної накладної, отже, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача суми збитків від втрати вантажу в розмірі 111018грн.78коп.

Судові витрати, в тому числу за подання апеляційної скарги, покладаються на позивача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, підстави для зміни або скасування рішення суду, передбачені статтею 104 ГПК України, відсутні, а в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

В звязку з наявністю заяви позивача про зміну назви, необхідно здійснити заміну Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на його правонаступника Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», відповідно до статті 25 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Здійснити заміну Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на його правонаступника Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь».

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ, - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2015 року по справі №904/1084/15, - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України на протязі 20 днів.

Повний текст постанови підписано 20.08.2015р.

Головуючий І.М. Герасименко

Судді І.Л. Кузнецова

ОСОБА_4