Рішення № 48831377, 18.08.2015, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.08.2015 Справа № 920/901/15Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Мітіної Н.М., розглянувши матеріали справи № 920/901/15

за позовом:Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, с. Заводське, Конотопський район, Сумська область;

до відповідача:Комунального підприємства «Чисте місто» Роменської міської ради», м. Ромни;

про стягнення 170625 грн 00 коп

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 13.11.2014 року);

від відповідача: не зявився;

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 162500 грн 00 коп заборгованості за договором оренди автомобіля від 20.09.2013 року та 8125 грн 00 коп штрафу.

05.08.2015 року представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в їх задоволенні. При цьому він зазначає, що попередній керівник КП «Чисте місто» РМР» ОСОБА_3 працював на підприємстві з 12.09.2013 по 31.07.2014р. При звільненні ОСОБА_3 відмовився повернути печатку підприємства, про що свідчить акт по КП «Чисте місто» РМР» від 01.08.2014 (копія додається), товарний чек на придбання нової печатки від 06.08.2014 (копія додається) та звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №10 від 11.08.2014 (копія додається). Нова печатка відрізняється від старої, що видно при візуальнім обстеженні. При наявності печатки ОСОБА_3 заключив договір з ОСОБА_1, незважаючи на те, що остання являється його дружиною, в період після свого звільнення з КП «Чисте місто» РМР», що є грубим порушенням чинного законодавства. Крім того, відповідач посилаючись на ст. ст. 799, 220 Цивільного кодексу України ставить під сумнів дійсність договору оренди автомобіля від 20.09.2013 року, оскільки вважає, що договір оренди транспортного засобу повинен був укладатись не тільки в письмовій формі, а й бути нотаріально посвідченим.

06.08.2015 року представник позивача в обґрунтування своєї позиції по справі подав заперечення на відзив на позовну заяву.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази, суд встановив:

20.09.2013 року між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (орендодавець) та КП «Чисте місто» Роменської міської ради» (орендар) був укладений договір оренди автомобіля, згідно умов якого орендодавець зобовязався передати орендареві в строкове платне користування, а орендар, в свою чергу, прийняти у строкове платне користування автомобіль, що визначений в договорі та зобовязався сплачувати орендодавцеві орендну плату.

Відповідно до п.1.1.1.-1.1.2 договору предметом договору є автомобіль марки: МАЗ 5337, Цистерна Д/П небез. Ван-С, серійний номер шасі (кузова, рами): 118661/5400G. ХТМ 533700R0024104, державний № НОМЕР_1. Право власності орендодавця підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія САТ 173412 виданим Центром ДАІ м. Конотоп в Сумській області 19.09.2013 року.

Згідно з п.3.2 договору передача автомобіля в оренду здійснюється за актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 5.1 договору орендна плата вноситься в розмірі 500 грн. 00 коп. за 1 робочий день автомобіля.

Кількість відпрацьованих робочих днів та сума орендної плати зафіксована в актах приймання-передачі виконаних робіт за кожен місяць оренди.

У звязку з тим, що відповідач не сплачував орендну плату, 30.07.2014 року між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та КП «Чисте місто» Роменської міської ради» було укладено угоду «про розірвання договору оренди автомобіля від 20.09.2013 року», згідно умов якої заборгованість орендаря перед орендодавцем за договором оренди автомобіля від 20.09.2013 року на момент укладення угоди становить 162500 грн. 00 коп, яку орендар зобовязувався в термін до 29.08.2014 року погасити, шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок орендаря.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеної між сторонами угоди «про розірвання договору оренди автомобіля від 20.09.2013 року» від 30.07.2014 року не здійснив погашення заборгованості за договором оренди автомобіля від 20.09.2013 року, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 162500 грн. 00 коп.

Згідно статей 526, 629 Цивільного кодексу України, пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобовязання не допускається; договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 530 цього ж Кодексу, визначено, якщо в зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Що стосується заперечень відповідача проти позовних вимог, то вони є безпідставними та такими, що не підтверджені жодним належним доказом.

Так, договір оренди автомобіля від 20 вересня 2013 року з боку відповідача був підписаний його повноважним представником (керівником) та скріплений відбитком печатки. Наступна зміна керівництва, а також несхвалення відповідного договору новим керівництвом відповідача жодним чином не впливає на його дійсність.

У відповідності зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Не має жодного відношення до даної справи і посилання відповідача на виготовлення ним нової печатки в серпні 2014 року. Всі документи на які позивач посилається в якості підтвердження своїх позовних вимог підписані та скріплені відбитками печатки до зміни керівництва і до виготовлення нової печатки відповідачем.

Безпідставним є і посилання відповідача на положення Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» як на підставу того, що його колишній керівник нібито не мав права укладати договори оренди з позивачем. КГІ «Чисте місто» Ромснської міської ради» не є фінансовою установою і на нього (як і на позивача) сфера дії Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» не поширюється.

Стосовно ж посилань відповідача на те, що договір оренди автомобіля від 20 вересня 2013 року не був нотаріально посвідчений, а тому нібито є нікчемним, є помилковими, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 799 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 50 Цивільного кодексу України право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності встановлюються Конституцією України та законом. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою.

Статтею 51 Цивільного кодексу України встановлено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

З приписів норми ст. ст. 50,51 Цивільного кодексу України вбачається, що фізична особа-підприємець має інший правовий статус ніж фізична особа, тому договір оренди транспортного засобу, який укладений між фізичною особою-підприємцем та юридичною особою, не потребує нотаріального посвідчення, оскільки у ст. 799 Цивільного кодексу України йдеться саме про договір, що укладається фізичною особою.

Отже, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за угодою «про розірвання договору оренди автомобіля від 20.09.2013 року» від 30.07.2014 року, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 162500 грн. 00 коп. заборгованості.

Відповідно до п.5 угоди «про розірвання договору оренди автомобіля від 20.09.2013 року» від 30.07.2014 року у випадку невиконання умов цієї угоди винна сторона сплачує на користь іншої сторони штраф в розмірі 5% від суми зазначеної в п. 3 цієї угоди, яка становить 162500 грн. 00 коп.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення штрафу за неналежне виконання покладених на відповідача зобовязань, передбачених угодою «про розірвання договору оренди автомобіля від 20.09.2013 року» від 30.07.2014 року в сумі 8125 грн.00коп. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору в сумі 3412 грн. 50 коп. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю .

2.Стягнути з Комунального підприємства «Чисте місто» Роменської міської ради» (42001, Сумська область, м. Ромни, вул. Залізнична, 125 і.к. 37431005) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (41631, Сумська область, Конотопський район, селище Заводське, 4-й провулок Будівельників, 16 і.к. НОМЕР_2) 162500 грн. 00 коп. заборгованості, 8125 грн. 00 коп. штрафу та 3412грн. 50 коп. судового збору.

3. Повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (41631, Сумська область, Конотопський район, селище Заводське, 4-й провулок Будівельників, 16 і.к. НОМЕР_2) з державного бюджету м. Суми (отримувач УДКС у м. Суми, рахунок отримувача 31218206783002, код отримувача 37970593, банк отримувача ГУ ДКУ в Сумській області, м. Суми, код банку отримувача 837013) суму зайво сплаченого при поданні позовної заяви судового збору в розмірі 635 грн. 25 коп., відповідно до платіжного доручення № 58 від 24.11.2014 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.08.2015 року.

Суддя І.В. Зайцева