Ухвала суду № 48830609, 07.10.2014, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"07" жовтня 2014 р. Справа № 5019/117/11

За позовом Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україн

до відповідача ПАТ "Рівнеазот"

про про стягнення 392 493 273 грн. 50 коп.

Суддя Марач В.В. розглянувши в матеріалах справи заяву ПАТ "Рівнеазот" про зняття арешту з майна боржника

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 08.06.2011 року у справі № 5019/117/11 позовні вимоги Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Відкритого акціонерного товариства "Рівнеазот" про стягнення 392 493 273 грн. 50 коп. задоволено частково.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства “Рівнеазот” на користь Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” 315 865 678,78 грн. основного боргу за поставлений природній газ, 31 810 952,80 грн. пені, 16 672 418,26 грн. інфляційних втрат, 6 033 626,15 грн. 3% річних, 24 061,80 грн. витрат на оплату державного мита та 222,68 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.05.2014 року рішення місцевого господарського суду в частині стягнення пені, 3% річних, інфляційних, судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення змінено. Стягнено з Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 27 026494,52 грн. - пені, 5747035,60 грн. - 3% річних, 14324388,38 грн. - інфляційних, 23582,40 грн. - судового збору, 218,25 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення. Стягнено з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 12 750 грн.

03 жовтня 2014 року Публічне акціонерне товариство "Рівнеазот" звернулось до господарського суду Рівненської області з заявою №4270 в якій просить зняти арешт з усього майна ПАТ "Рівнеазот", який накладений головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України у виконавчому провадженні №43901463.

Подану заяву ПАТ "Рівнеазот" мотивує наступним.

За приписами ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення суду. Разом з тим, наявність арешту на всьому майні підприємства перешкоджає йому, як суб'єкту господарювання, виконувати не тільки свої зобов'язання перед ПАТ НАК «Нафтогаз України» відповідно до рішення суду у даній справі, а й перед іншими кредиторами, та вкрай негативно позначається на господарській діяльності в цілому та платоспроможності ПАТ «РІВНЕАЗОТ».

Отже, знаходження майна підприємства під арештом не спрямоване на забезпечення реального виконання рішення суду.

Накладений арешт на майно боржника, позбавляє можливості підприємства вирішувати проблеми спрямовані на зміцнення фінансового стану ПАТ «РІВНЕАЗОТ», зокрема реалізовувати готову продукцію та розпоряджатися своїм господарським майном для отримання прибутку. Відтак, існування такого арешту перешкоджає виконанню рішення суду в добровільному порядку.

Однак дана заява не підлягає розгляду господарським судом у справі №5019/117/ 11 за позовом Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Відкритого акціонерного товариства "Рівнеазот" з огляду на наступне.

Відповідно до статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК.

Що ж до заперечень проти арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, то їх слід розглядати за правилами статті 1212 ГПК.

За змістом цієї статті ГПК скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо).

Скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження".

У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII1 ГПК тощо.

Заперечення заявника проти арешту майна не пов"язані зі спором про право на майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, відтак їх слід розглядати за правилами статті 1212 ГПК.

Заява, подана ПАТ "Рівнеазот" не є по своїй суті скаргою на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.

Зазначена заява не відповідає загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також не містить відомостей, перелічених в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження".

Про відмічене вище, зокрема, зазначено в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012, № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України"

Керуючись п.1 ст.62, ст. 86, ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Рівнеазот" у прийнятті заяви про зняття арешту з майна боржника.

Суддя Марач В.В.