Ухвала суду № 48830009, 27.05.2014, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26а

_________________УХВАЛА

"27" травня 2014 р. Справа № 918/429/14

Суддя Павленко Є.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю-фірми "Гарант Плюс" (далі Товариство) до кооперативного підприємства "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" Рівненської обласної спілки споживчих товариств (далі Підприємство) про повернення майна та стягнення 48 727 грн. 54 коп. та за зустрічним позовом Підприємства до Товариства про визнання недійсним договору та акта приймання-передачі,

В засіданні приймали участь:

від Товариства: ОСОБА_1 за дов. від 12 березня 2014 року,

від Підприємства: ОСОБА_2 за дов. від 14 жовтня 2013 року № 950,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2014 року Товариство звернулося до господарського суду Рівненської області з позовною заявою про стягнення з Підприємства неустойки у розмірі 48 727 грн. 54 коп., нарахованої за несвоєчасне повернення відповідачем орендованого ним майна, переданого останньому за укладеним між сторонами договором суборенди майна від 26 квітня 2011 року № 25182/00026, а також зобов'язання відповідача повернути позивачу дане майно.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на укладений між сторонами договір суборенди майна від 26 квітня 2011 року № 25182/00026 та специфікацію до нього, яким був передбачений обовязок відповідача своєчасно сплачувати орендні платежі та повернути спірне майно у встановлений даним правочином строк, а також на акт приймання-передачі майна в суборенду від 26 квітня 2011 року, яким зафіксовано факт передачі Підприємству цього майна.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 10 квітня 2014 року порушено провадження у справі № 918/429/14, розгляд якої було призначено на 23 квітня 2014 року.

До початку судового засідання 23 квітня 2014 року через канцелярію суду надійшов зустрічний позов Підприємства до Товариства про визнання недійсним вищенаведеного договору суборенди та акта приймання-передачі майна в суборенду від 26 квітня 2011 року, підписаного сторонами на виконання зазначеного правочину.

Ухвалою суду від 23 квітня 2014 року зустрічну позовну заяву Підприємства було прийнято для спільного розгляду з первісним позовом Товариства, розгляд справи відкладено на 6 травня 2014 року.

Ухвалою суду від 6 травня 2014 року розгляд справи відкладено на 27 травня 2014 року.

У судових засіданнях 23 квітня 2014 року та 6 травня 2014 року представник Підприємства зазначив, що спірний договір суборенди майна від 26 квітня 2011 року № 25182/00026 (а.с. 47-48), специфікація до нього (а.с. 50), а також акт приймання-передачі майна в суборенду від 26 квітня 2011 року (а.с. 49), не укладалися даною юридичною особою, будь-яке майно за ними в оренду останньою не приймалося. Відтак підписи, виконані на цих документах від імені ОСОБА_3, який на час укладення спірного правочину перебував на посаді генерального директора Підприємства, не належать даній особі.

Частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" судовою експертизою є дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

З вищезазначених приписів чинного законодавства вбачається, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Аналогічна правова позиція викладена в пункті 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" (далі Постанова).

Враховуючи суперечливість доказів та пояснень сторін щодо особи, яка від імені Підприємства виконала підписи на спірній угоді, специфікації до неї та акті приймання-передачі майна в суборенду, а також наявність дійсної потреби у використанні спеціальних знань для встановлення вказаного факту, який входить до предмета доказування у справі, суд на підставі вищенаведених імперативних приписів чинного законодавства дійшов висновку про необхідність призначення у даній справі судової почеркознавчої експертизи з вказаного питання.

Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N 53/5 (далі Інструкція) передбачено, що основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису.

Відповідно до пункту 8 Постанови, визначаючись з експертною установою, яка проводитиме судову експертизу, господарський суд має враховувати положення пункту 1.5 Інструкції, згідно з якими експертизи проводяться, як правило, за зонами регіонального обслуговування.

Додатком № 1 до вказаної Інструкції встановлено, що Рівненська область відноситься до зони регіонального обслуговування Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про доручення проведення судової почеркознавчої експертизи у справі № 918/429/14 Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (79024, місто Львів, вулиця Липинського, будинок 54).

У судовому засіданні 27 травня 2014 року для обєктивного та повного проведення судової експертизи були відібрані експериментальні зразки підпису ОСОБА_3, які були долучені до матеріалів справи (а.с. 162-171).

Крім того, у матеріалах справи містяться документи, що містять вільні зразки його підпису (а.с. 103-110, 112-125). У той же час представник Підприємства та сам ОСОБА_3 у судовому засіданні 27 травня 2014 року пояснили, що позбавлені можливості надати умовно-вільні зразки підпису останнього, оскільки між сторонами у справі відсутні будь-які правовідносини, оформлені письмовими документами.

Слід зазначити, що витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час розгляду справи має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 23 Постанови.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність покладення витрат по оплаті проведення призначеної судової експертизи на Підприємство.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 41, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Призначити судову почеркознавчу експертизу у справі № 918/429/14.

2. Проведення судової почеркознавчої експертизи доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (79024, місто Львів, вулиця Липинського, будинок 54).

3. Поставити перед судовим експертом наступні питання:

- Чи виконано підпис від імені ОСОБА_3 у договорі суборенди майна від 26 квітня 2011 року № 25182/00026 (а.с. 47-48) тією особою, від імені якої він зазначений (ОСОБА_3), чи іншою особою?

- Чи виконано підпис від імені ОСОБА_3 у специфікації до договору суборенди майна від 26 квітня 2011 року № 25182/00026 (а.с. 50) тією особою, від імені якої він зазначений (ОСОБА_3), чи іншою особою?

- Чи виконано підпис від імені ОСОБА_3 у акті приймання-передачі майна в суборенду від 26 квітня 2011 року (а.с. 49) тією особою, від імені якої він зазначений (ОСОБА_3), чи іншою особою?

4. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за достовірність експертизи, передбачену статтею 384 Кримінального кодексу України.

5. Попередню оплату вартості судової почеркознавчої експертизи в повному обсязі покласти на кооперативне підприємство "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" Рівненської обласної спілки споживчих товариств з наступним віднесенням цих витрат на винну сторону. Зобовязати кооперативне підприємство "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" Рівненської обласної спілки споживчих товариств провести своєчасну та повну оплату експертизи.

6. Матеріали справи № 918/429/14 направити до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

7. Зобов'язати судового експерта надіслати копії експертних висновків сторонам у справі згідно з вимогами частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Є.В. Павленко