Рішення № 48827072, 28.08.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" серпня 2012 р. Справа № 5019/1200/12

За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна"

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційна ОСОБА_2"

про стягнення в сумі 15 980 грн. 99 коп.

Суддя Торчинюк В.Г.

Представники:

Від позивача : не з'явився;

Від відповідача : не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна" звернулося до господарського суду Рівненської області із позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційна ОСОБА_2" про стягнення заборгованості в сумі 15 980 грн. 99 коп., з яких 13 953 грн. 60 коп. - основний борг, 791 грн. 85 коп. пені, та 1 235 грн. 54 коп. - 24% річних.

В обґрунтування вимог зазначає, що відповідачем порушено умови Договору поставки № 199/11-П (далі Договір) від 01.07.2011 року.

Ухвалою господарського суду Рівненької області від 24 липня 2012 року порушено провадження у справі № 5019/1200/12, розгляд якої було призначено на 06 серпня 2012 року.

Ухвалою суду від 06 серпня 2012 року розгляд справи відкладено на 28 серпня 2012 року.

23 серпня 2012 року через відділ діловодства суду надійшло клопотання представником позивача в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) в якому було прохання розглядати справу без участі повноважного представника Позивача.

У судове засіданні 28 серпня 2012 р. представник позивача не з'явився.

У судові засідання, призначені на 06 серпня 2012 року та 28 серпня 2012 року, відповідач не забезпечив явку своїх повноважних представників, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав неявки своїх представників не направив.

Відповідач про дату, час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявним в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення з підписом уповноваженої особи відповідача (а.с.38)

Згідно пункту 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2011 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна" (Постачальник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційна ОСОБА_2" (Покупець) укладено Договір поставки № 199/11-П, за умовами якого Постачальник зобовязується поставляти Покупцю товари (далі-Товари), а Покупець зобов'язується приймати їх та оплачувати.

Відповідно до пункту 1.2 та 1.3. Асортимент та кількість Товарів визначаються Сторонами з урахуванням потреб Покупця в Товарах та можливостей Постачальника, і вказується в накладних (рахунках) на поставку, які є невід'ємними частинами Договору.

Якість Товарів повинна відповідати вимогам стандартів, технічних умов, іншої документації, яка встановлює вимоги до якості Товарів, та підтверджуватись відповідними документами, що надаються Постачальником.

За умовами п. 2.1 Товари поставляються по накладним на підставі Замовлень Покупця на поставку.

Відповідно до п. 3.1., 3.2., 3.3. Договору ціни на Товари та загальна сума кожної поставки вказуються в накладних (рахунках), по яким вони поставляються.

За поставлені Товари Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з дня поставки суму, що вказану в накладній (рахунку), по якій поставляється Товар.

На виконання умов вказаного договору позивачем поставлено та передано у власність Покупця товар згідно витадкових накладних№ 80209091 від 02.08.2011 р., № 80209889 від 09.08.2011 р., № 80210608 від 16.08.2011 р., № 80211253 від 22.08.2011 р., 80219481 від 15.11.2011 р., № 80234984 від 24.04.2012 р., № 80237275 від 22.05.2012 р., № 80237908 від 29.05.2012 р. на загальну суму 16 132 грн. 22 коп.

В порушення вказаних умов Договору поставки, відповідач не виконав свого обовязку щодо оплати поставленого Товару, за отриманий товар розрахувався частково.

Судом встановлено, що станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 13 953 грн. 60 коп.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

Договір є обовязковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за Договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи те, що сума основного боргу за договором від 01 липня 2011 року № 199/11-П, яка складає 13 953 грн. 60 коп., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовна вимога ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна" до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційна ОСОБА_2" про стягнення вказаної суми є законною та обгрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.

Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе за договором зобовязань щодо своєчасної оплати отриманого товару позивач просив суд стягнути з відповідача 791 грн. 85 коп. пені.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобовязання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обовязку в натурі.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань. Субєктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно пункту 4.3. договору за прострочення оплати поставлених Товарів (п.3.2. Договору), Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від несплаченої в строк суми - за кожен день прострочення платежу.

Оскільки розмір вказаної штрафної санкції, нарахованої позивачем, відповідає вищезазначеним приписам законодавства та положенням договору позовна вимога про стягнення з відповідача 791 грн. 85 коп. пені підлягає задоволенню.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобовязань за договором позивач просив суд стягнути з відподача 24 проценти річних в сумі 1 235 грн. 54 коп.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.3. договору сторони погодили, що за порушення грошового зобов`язання покупець на вимогу постачальника зобов`язаний сплатити 24 % річних.

Оскільки заявлений позивачем до стягнення розмір річних є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та не суперечить положенням договору, позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційна ОСОБА_2" (33024, м. Рівне, вул. Старицького, буд. 32., код 34638221) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лан - Україна" (04116, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, буд. 5, код 30384724) 13 953 грн. 60 коп. основного боргу, 1 235 грн. 54 коп. 24% річних., 791 грн. 85 коп. пені, та 1 609 грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03 вересня 2012 року

Суддя Торчинюк В.Г.