Рішення № 48826808, 16.07.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2012 р. Справа № 5019/962/12

Суддя Торчинюк В.Г. розглянувши матеріали справи

Товариства з обмеженою відповідальністю СВІТ ЛАЙФ

до відповідача ОСОБА_1 споживчого товариства

про стягнення в сумі 3717 грн. 43 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_2 (дов. № б/н від 05.06.2012р.)

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю СВІТ ЛАЙФ звернулося до господарського суду з позовною заявою у якій просить стягнути з ОСОБА_1 споживчого товариства 3717 грн. 43 коп..

У судовому засіданні 16 липня 2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач про дату, час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи поштовим повідомленням (а.с 44), проте не забезпечив явку свого повноважного представника у судове засідання, будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи на іншу дату не надіслав.

У судове засідання, призначене на 16 липня 2012 року, відповідач не зявився, витребуваних судом документів не надав, будь яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про можливість вирішення спору за наявними у справі матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно видаткової накладних № 1605570 від 10.02.2012 р. та № 2673 від 13.02.2012р Товариство з обмеженою відповідальністю СВІТ ЛАЙФ поставило Новорафалівському споживчому товариству кондитерські вироби на загальну суму 4720 грн. 14 коп.

Відповідач оплату за поставлену продукцію не провів.

23.03.2012р. Позивач надіслав на адресу відповідача вимогу № 6 від 22 березня 2012 року (а.с. 10), про повернення коштів за поставлену продукцію в розмірі 4 720 грн. 14 коп. Відповідач відповіді на вказану вимогу не надав, однак здійснив часткову оплату : -31.03.2012 року 300,00 грн., 12.04.2012 року 300,00 грн., 19.04.2012 року 124,74 грн., 26.04.2012 року 300,00 грн., а всього на загальну суму 1024 грн. 74 коп. що підтверджується фіскальними чеками (а.с. 34.,35.,36.,34)

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 статті 180 Господарського кодексу визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правовою природою відносини, які виникли між позивачем та відповідача є відносинами, що виникли з договору поставки.

За договором поставки (ст.712 ЦК України) продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобовязань позивач просив суд стягнути з відповідача три проценти річних в сумі 22 грн. 03 коп., нараховані з 10 лютого 2012 року по 13 лютого 2012 року.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки заявлений позивачем до стягнення розмір трьох процентів річних є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства, позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доказів сплати боргу відповідач суду не надав.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю СВІТ ЛАЙФ про стягнення з ОСОБА_1 споживчого товариства 3 717 грн. 43 коп. заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

На відповідача на підставі статті 49 ГПК України покладаються витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 , ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 споживчого товариства (Рівненська область Володимирецький р-н с. Рафалівка код ЄДРПОУ 0176519) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СВІТ ЛАЙФ (м.Рівне, вул.. Дворецька, 93 код ЄДРПОУ 36467025) 3 695 грн. 40 коп. заборгованості, 22 грн. 03 коп. 3% річних та 1 609 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.07.2012р.

Суддя Торчинюк В.Г.