Рішення № 48826514, 18.06.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2012 р. Справа № 5019/525/12

За позовом дочірньої компанії «Газ України»в особі Волинської філії дочірньої компанії «Газ України»

до комунального підприємства «Рівнерайкомуненергія»Рівненської районної ради

про стягнення 398 521, 46 грн.

суддя Гудзенко Я.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 117/10 від 26.12.2011 р.)

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність №01-10/13 від 10.01.2012 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірня компанія «Газ України»в особі Волинської філії дочірньої компанії «Газ України»(далі - Позивач) звернулася до господарського суду з позовом до комунального підприємства «Рівнерайкомуненергія»Рівненської районної ради (далі - Відповідач) про стягнення 398 521, 46 грн., з яких 333 753, 18 грн. основна сума боргу, 25 511, 54 грн. пеня, 11 764, 75 грн. інфляційних втрат, 10 588, 66 грн. 3 % річних.

Ухвалою від 3 квітня 2012 року порушено провадження у справі розгляд якої призначено на 25.04.2012 року.

24.04.2012 р. Відповідачем через канцелярію суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи, дане клопотання було задоволено судом.

В судовому засідання 25.04.2012 р. розгляд справи було відкладено на 23.05.2012 р.

23.05.12 р. Відповідач через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому

зазначає що із вказаною сумою боргу погоджується, однак просить відмовити Позивачу у задоволенні позову в частині стягнення інфляційних втрат, 3 % річних, та пені з підстав зазначених у відзиві.

В судовому засіданні 23.05.2012 р. розгляд справи було відкладено на 05.06.2012 р.

31.05.2012 р. Позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій Позивач у звязку з технічною помилкою в позовній заяві просить визнати правильною ціну позову в сумі 381 618, 13 грн., з яких 333 753, 18 грн. основна сума боргу, 25 511, 54 грн. пеня, 11 764, 75 грн. інфляційних втрат, 10 588, 66 грн. 3 % річних.

Позивачем було подано уточнений розрахунок пені, в якому в частині стягнення пені Позивач просить стягнути 26 078, 47 грн. Копію розрахунку направлено Відповідачу. Розрахунок прийнято судом до розгляду.

05.06.2012 р. Відповідачем було подано клопотання про продовження строку розгляду справи. Дане клопотання було задоволено судом.

В судовому засіданні 18.06.2012 р. Позивач свої вимоги підтримав в повному обсязі.

Судом було зроблено спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (станом на 05.06.12 р.), в якому вказано стан юридичної особи: в стані припинення підприємницької діяльності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 33. Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Враховуючи те, що на момент розгляду справи відповідний запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності Позивача відсутній в Єдиному державному реєстрі, даний спір підлягає вирішенню по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, господарський суд Рівненської області,

ВСТАНОВИВ:

14 жовтня між Позивачем та Відповідачем було укладено договір, з додатком № 1, про закупівлю природного газу за державні кошти № 06/10-26/14-БО-2, з додатком № 1 до Договору від 14.10.2010 р. (далі - Договір).

Згідно умов Договору Позивач зобовязався поставити Відповідачу імпортований природний газ в період з 1 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 455 тис. куб. м., в тому числі в жовтні 65 тис. куб. м., в листопаді 169 тис. куб. м., в грудні 221 тис. куб. м., а Відповідач зобовязався прийняти і оплатити природний газ.

Відповідно до п. 3.1 Договору ціна за 1000 куб. м. газу становить 2 187, 20 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того:

-збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ 2%;

-податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 234, 00 грн., ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу 2 464, 94 грн., крім того ПДВ 20 %, всього з ПДВ 2 957, 93.

Загальна вартість Договору на дату його укладення становить 1 345 858, 15 грн., у тому числі ПДВ 224 309, 69 грн.

Позивач свої зобовязання згідно даного договору виконав повністю, передавши Відповідачу протягом жовтня - грудня 2011 року природний газ, що підтверджується актом передачі-приймання природного газу від 31.12.2010 р. на суму 609 336, 12 грн. (а. с. 19).

Згідно з п. 4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

-перша оплата в розмірі 34 (тридцять чотири) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

-подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 (тридцять три) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання - передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Як вбачається з матеріалів справи Відповідач свої зобовязання по договору виконав частково, а саме розрахувався за поставлений природний газ в сумі 275 582, 94 грн., внаслідок чого його заборгованість перед Позивачем склала 333 753, 18 грн.

Судом встановлено що Відповідач не заперечує щодо отримання газу і наявності заборгованості, однак не погоджується із нарахуванням інфляційних втрат, 3 % річних, та пені відповідно до усних пояснень та підстав зазначених у відзиві Відповідача.

Відповідно до п. 7.1 Договору за невиконання або неналежне виконання зобовязань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з Договором і чинним законодавством України.

Пунктом 7.3.1 Договору сторони погодили, що у разі порушення Відповідачем умов розрахунків зазначених в договорі, Відповідач зобовязується крім суми заборгованості сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Договором, а саме пунктом 9.3. визначено, що строк позовної давності за Договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 роки. Неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Тобто сторони погодили, що нарахування пені здійснюється за шість місяців, що передують зверненню з позовом.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), а також у відповідності до п.п. 7.1, 7.3.1., 9.3 Договору, згідно розрахунку поданого 05.06.2012 р., Позивачем було нараховано пеню в розмірі 26 078, 47 грн. (за актом передачі-приймання природного газу на суму 333 753, 18 грн.), інфляційні втрати за період з 01.02.2011 року по 31.12.2011 року в розмірі 11 764, 75 грн., 3 % річних за період з 20.01.2011 року по 09.02.2012 року в розмірі 10 588, 66 грн.

Суд вважає за необхідне вказати про те, що розрахунок пені було підписано представником позивача 31.05.2012 року в останній день його повноважень.

Позивачем розрахунок пені було проведено невірно, оскільки нараховано її в період з 09.08.2012 р. по 08.02.2012 р., тоді як відповідно до п. 9.3 Договору нарахування пені повинно здійснюватися за шість місяців, що передують зверненню з позовом. Враховуючи те, що Позивач звернувся до суду 31.03.2012 р. Днем початку нарахування пені слід вважати 01.10.2011 р.

Таким чином, враховуючи кінцеву дату розрахунку пені зазначену в поданому Позивачем розрахунку, пеня повинна нараховуватися з 01.10.2011 р. по 08.02.2012 р., що становить 18 516, 01 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно із ст. 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. При цьому ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 259 ЦК України визначено, що позовна давність встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, оскільки сторони є вільними у визначенні умов договору, вони мають право на підставі ч. 6 ст. 232 ГК України, ч. 1 ст. 259 ЦК України визначити порядок та термін протягом якого здійснюється нарахування та стягнення пені, що було встановлено п. 9.3 Договору.

У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З наданих Позивачем доказів вбачається, що Позивач прийняті на себе зобовязання виконав належним чином, проте Відповідач розрахунки за договором провів лише частково.

Доказів сплати боргу Відповідач суду не надав.

За вказаних обставин, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, надавши оцінку доказам наданим Позивачем на підтвердження заявлених вимог, суд дійшов висновку про їх часткове задоволення, у звязку з чим 7 481, 34 грн. судового збору покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства «Рівнерайкомуненергія»Рівненської районної ради (34100, Рівненська область, Рівненський район, смт. Квасилів, вул. Молодіжна, буд. 14, код ЄДРПОУ 30547471) на користь дочірньої компанії «Газ України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код 31301827) в особі Волинської філії дочірньої компанії «Газ України»(43016, Волинська область, м. Луцьк, вул. Ковельська, 1, код ЄДРПОУ 23253092) 374 622 (триста сімдесят чотири тисячі шістсот двадцять дві) грн. 60 коп., з яких 333 753 (триста тридцять три тисячі сімсот пятдесят три) грн. 18 коп. основна сума боргу, 18 516 (вісімнадцять тисяч пятсот шістнадцять) грн. 01 коп. пеня, 11 764 (одинадцять тисяч сімсот шістдесят чотири) грн. 75 коп. інфляційні втрати, 10 588 (десять тисяч пятсот вісімдесят вісім) грн. 66 коп. 3 % річних а також 7 481 (сім тисяч чотириста вісімдесят одна) грн. 34 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 21.06.2012 року.

Суддя Гудзенко Я.О.