Ухвала суду № 48825708, 28.02.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

УХВАЛА

"28" лютого 2012 р. Справа № 5019/287/12

за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ХХІ»

про звернення стягнення на майно

Суддя Гудзенко Я.О.

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Дельта Банк»звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до ТОВ «АГРО ХХІ»про звернення стягнення на предмет застави, у зв’язку із заборгованістю ТОВ «АГРО ХХІ»у розмірі 396 054 848, 16 грн. за договором кредитної лінії від 23 листопада 2010 року № НКЛ-2005422 (далі –кредитний договір), укладеним між ПАТ «Дельта Банк»та ТОВ «АГРО ХХІ».

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 27 лютого 2012 року порушено провадження у справі № 5019/287/12 та прийнято позовну заяву до розгляду.

ПАТ «Дельта Банк»на підставі ст.ст. 66, 67 ГПК України подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке відповідач передав позивачу за договором застави товарів в переробці № НКЛ-2005422/S-23 від 27 вересня 2011 року (далі –договір застави) укладеного між ПАТ «Дельта Банк»(заставодержатель) та ТОВ «АГРО ХХІ»(заставодавець), а саме:

- цукор у загальній кількості 15 763, 74 тони, що знаходиться на складі за адресою: Рівненська область, Гощанський район, с. Бабин, вул. Заводська, 1, відповідно до договору від 8 серпня 2011 року № 100 в кількості 9 567, 814 тон; на складі ТОВ «Клембівський цукровий завод»за адресою: Хмельницька обл., Ізяславський район, с. Клубівка, вул. Заводська, 1 відповідно до договору від 21 вересня 2011 року № Д-2 в кількості 5 147, 880 тон; на складі ВАТ «Теофіпольський цукровий завод»за адресою: Хмельницька область, смт. Теофіпіль, вул. Жовтнева, 12 відповідно до договору від 21 вересня 2011 року № Д-1, в кількості 1 048 050 тон.

Свою заяву позивач обгрунтовує тим, що вказане вище майно належить відповідачу на праві власності та є предметом застави згідно договору застави в якості забезпечення виконання відповідачем зобов’язань за кредитним договором.

Згідно п. 1.1 договору застави предметом застави є цукровий буряк в кількості 505 856, 0 тон, який переробляється в цукор в кількості не менше 56 850, 0 тон. За п. 1.4.1 договору розмір забезпечених заставою зобов’язань становить 390 000 000 грн.

Позивачем до заяви додано акт від 20 лютого 2012 року перевірки стану заставленого майна, що передано в забезпечення згідно договору застави на підставі кредитного договору. Згідно вказаного акту, перевіркою встановлено, що майно, передане в заставу, на праві власності належить ТОВ «АГРО ХХІ», його фактична кількість становила: цукровий буряк - 439 337, 037 тон, який був перероблений в цукор в кількості 51 039, 34 тон.

Станом на 10 січня 2012 року загальна кількість цукру складала 15 763, 74 т., що підтверджується доданим до заяви додатковим договором від 10 січня 2012 року № 10 до договору застави.

Загальна заставна вартість предмету застави становить 95 896 085 грн., що менше заборгованості відповідача за кредитним договором. Згідно п. 4.2 договору застави право застави припиняється виконанням заставодавцем забезпечених заставою зобов’язань за договором кредиту, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством України. Станом на 23 лютого 2012 року заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором склала 396 054 848, 16 грн.

Згідно приписів ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням.

В обґрунтування заяви позивач зазначає, що відповідач відмовився підписати акт перевірки стану заставленого майна, за даними звітів, які щоденно надаються сюрвейєрами, загальний фактичний залишок цукру станом на 20 лютого 2012 року склав 13 290, 79 тон. Відтак, незважаючи на заборону ПАТ «Дельта Банк»на відчуження заставного майна, залишки цукру зменшились у порівнянні з 10 січня 2012 року на 2 472, 95 тон.

На підставі викладеного, на думку позивача, є підстави та необхідність вжити заходи до забезпечення позову.

Згідно ст.ст. 66, 67 ГПК України господарський суд вживає заходів до забезпечення позову шляхом винесення відповідної ухвали.

Статтею 66 ГПК України встановлено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених ст. 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 67 вказаного Кодексу позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Позивач вважає, що з вини відповідача залишки майна зменшено в його кількості і в позовній заяві, з урахуванням наявності заборгованості відповідача за кредитним договором, просить звернути стягнення на предмет застави - цукор у кількості 15 763, 74 тон.

Доводи заявника про адекватність заходів забезпечення позову позовним вимогам та спроможність даних заходів забезпечити фактичне виконання судового рішення, в разі задоволення позову, заявником підтверджені.

Заявлена вимога про накладення арешту на майно відповідача у розмірі меншому сумі вимог за пред’явленим позовом співвідноситься з позовними вимогами та підтверджується доказами, доданими до заяви.

На підставі вказаного вище суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви позивача про забезпечення позову, оскільки на підставі ст. 319 Цивільного кодексу України відповідач володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, відтак він може розпоряджатися спірним майном, і, відповідно, існує ймовірність того, що відповідач до завершення розгляду справи може відчужити майно. Крім того, намір відповідача відчужити цукор підтверджується додатковою угодою № 10 від 10 січня 2012 року до договору застави та вказаним вище актом перевірки, копії яких наявні в матеріалах справи. Відтак наведене вище може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

З огляду на викладене, забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача є вкрай необхідним як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача (п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року № 16), адже у разі задоволення позову ПАТ «Дельта Банк», відсутність у відповідача майна значною мірою утруднить виконання рішення господарського суду у справі № 5019/287/12 або ж взагалі зробить його неможливим.

Враховуючи те, що позов ПАТ «Дельта Банк»носить майновий характер, та з метою уникнення зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю на момент виконання рішення у справі № 5019/287/12 майна, яке має у власності відповідач, суд вживає заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити.

2. Вжити заходів до забезпечення позову публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»та накласти арешт на наступне майно:

- цукор у загальній кількості 15 763, 74 тон, що знаходиться на складі за адресою: Рівненська область, Гощанський район, с. Бабин, вул. Заводська, 1, відповідно до договору від 8 серпня 2011 року № 100 в кількості 9 567, 814 тон; на складі ТОВ «Клембівський цукровий завод» за адресою: Хмельницька обл., Ізяславський район, с. Клубівка, вул. Заводська, 1 відповідно до договору від 21 вересня 2011 року № Д-2 в кількості 5 147, 880 тон; на складі ВАТ «Теофіпольський цукровий завод»за адресою: Хмельницька область, смт. Теофіпіль, вул. Жовтнева, 12 згідно договору від 21 вересня 2011 року № Д-1, в кількості 1 048 050 тон.

3. Відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконавче провадження” дана ухвала є виконавчим документом, який набирає законної сили з 28.02.2012 р. та може бути пред’явлений до виконання протягом року з моменту прийняття, тобто до 28.02.2013 року.

4. Стягувачем за даною ухвалою є публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»(01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020), боржником –товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО ХХІ»(33018, м. Рівне, вул. Курчатова, 62-А, код ЄДРПОУ 34438102).

5. Ухвала про забезпечення позову може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

6. Ухвалу направити учасникам судового процесу, виконавчій службі для виконання.

Суддя Гудзенко Я.О.