Ухвала суду № 48822467, 18.08.2015, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

18.08.2015р. Справа № 917/378/13-г

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський республіканський автоцентр" по справі № 917/378/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський республіканський автоцентр", вул. Павла Усенка, 8, м. Київ, 02105

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Влів", вул. Київська, 64-а , м. Кременчук, Полтавська область,39623

про стягнення грошових коштів в сумі 238 805,60 гривень

суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін:

від позивача (скаржника): відсутні

від відповідача (боржника): ОСОБА_1 дов. б/н від 29.01.2015р.

від виконавчої служби: ОСОБА_2 дов. №42320 від 27.07.2015р.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський республіканський автоцентр" про:

1. визнання бездіяльності керівника Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ ОСОБА_3 та державного виконавця ВДВС Кременчуцького МУЮ ОСОБА_4 у виконанні рішень судів, наказів Господарського суду Полтавської області від 08.07.2013р. у справі №917/378/13-г (виконавче провадження № 39114781);

2. Зобов'язання керівника Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ ОСОБА_3 надати скаржнику всі матеріали виконавчого провадження № 39114781 ( вимоги в редакції клопотання , вхідний №10731 від 24.07.2015 року, арк. с. 205-206 том №2, прийняті ухвалою суду від 28.07.2015р.).

28.07.2015 року від виконавчої служби до суду надійшов відзив на скаргу, в якому виконавча служба просить суд відмовити в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський республіканський автоцентр". До відзиву виконавча служба додала копії матеріалів виконавчого провадження.

Позивач (скаржник) повноважного представника в судове засідання не направив, належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи, арк. с. 141 том №3).

Представник виконавчої служби проти задоволення скарги заперечував, посилаючись на те, що виконавчою службою було вчинено всі можливі та необхідні дії, передбачені законодавством щодо виконання рішення у даній справі.

Представник боржника (відповідача) також усно проти задоволення скарги заперечував.

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши скаргу та матеріали справи, суд встановив:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 30.04.2013 р. у справі № 917/378/13-г позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Торгова компанія "Влів" на користь ТОВ "Київський республіканський автоцентр" 204 000,00 грн. основного боргу, 23 480,59 грн. пені, 10 825,40 грн. 3 % річних, 4 766,12 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 року вказане рішення суду залишено без змін.

08.07.2013 року судом видано наказ на виконання рішення від 30.04.2013 року та постанови від 17.06.2013 року.

27.04.2015 року до господарського суду Полтавської області надійшла скарга від Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський республіканський автоцентр".

Зазначена скарга обґрунтована тим, що працівниками виконавчої служби, в порушення вимог норм Закону України "Про виконавче провадження", Закону України "Про державну виконавчу службу", не було вчинено всіх дій встановлених і передбачених законодавством у сфері примусового виконання рішень, спрямованих на забезпечення виконання рішення суду у даній справі. Також скаржник посилається на те, що ним не однократно надсилались до виконавчої служби заяви про надання інформації про хід виконавчого та вжиття всіх можливих заходів для виконання наказу суду, однак жодної відповіді від виконавчої служби їм не надходило, що, на думку позивача, є грубим порушенням Закону України "Про інформацію", Закону України "Про звернення громадян".

Як вбачається з матеріалів справи, на примусовому виконанні в Автозаводському ВДВС Кременчуцького МУЮ перебуває зведене виконавче провадження № 40014721 щодо стягнення боргів з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Влів" на користь фізичних та юридичних осіб на загальну суму 2 404 914,42 грн. До зведеного виконавчого провадження входить і виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області у справі №917/378/13-г від 08.07.2013 року про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Влів" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський республіканський автоцентр" у розмірі 243072,11 грн.

Копії матеріалів виконавчого провадження свідчать, що в рамках зведеного виконавчого провадження державним виконавцем Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ вчинено наступні виконавчі дії:

21.08.2013 року, 14.11.2014 року, 18.03.2015 року державним виконавцем направлялись запити до КОДПІ для перевірки наявності відкритих розрахункових рахунків в банківських установах.

09.09.2013 року,10.10.2013 року, 30.12.2013 року державним виконавцем винесені постанови про арешт всього рухомого та нерухомого майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

09.09.2013 року, 22.01.2014 року державним виконавцем винесені постанови про накладення арешту на розрахункові рахунки у банківських установах боржника.

12.09.2013 року державним виконавцем направлено запит стосовно нерухомого майна. Згідно інформаційної довідки з Реєстру власності на нерухоме майно, нерухоме майно за боржником не зареєстроване.

Для перевірки наявності зареєстрованих транспортних засобів за боржником державним виконавцем направлено запит до Кременчуцького ВРЕР та встановлено, що на праві приватної власності транспортні засоби не зареєстровані.

16.05.2014 року, 31.03.2015 року з метою списання коштів з рахунків боржника, у разі їх наявності, державним виконавцем до ПАТ «ПриватБанк», ПАТ «Полтава- Банк», філії АБ «Південний» в м. Дніпропетровськ, філії ПАТ «Укрексімбанк» в м. Полтаві направлено платіжні вимоги.

06.03.2014року до виконавчої служби надійшла відповідь Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, що за Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Влів» об'єкти котлонагляду і підйомні споруди не реєструвались.

27.12.2013 року державним виконавцем було зроблено вихід на підприємство - боржника за його місцем знаходження: м. Кременчук, вул. Київська, 64 А, про що складено акт опису та арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Влів», а саме: пристрою для і виготовлення контейнерів К 1-1, зеленого кольору у кількості - 3 шт.; обладнання сміттєвоза «ВЛІВ СУПЕР МІНІ Б 9-8 GZ» помаранчевого кольору в кількості 1 шт.; бортових платформ ГАЗ, сірого кольору в кількості 45 шт. Дане майно було передано на відповідальне зберігання директору підприємства ОСОБА_5

З метою визначення вартості майна державним виконавцем 22.01.2014 року буловинесено постанову про призначення експерта суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. Копію даної постанови направлено до ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи».

13.10.2014 року державним виконавцем за невиконання рішень суду направлено подання до Кременчуцького MB УМВС про притягнення керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Влів» - ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності.

13.10.2014року державним виконавцем направлено подання до Автозаводського районного суду м. Кременчука про встановлення тимчасового обмеження керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Влів» - ОСОБА_6 у праві виїзду за межі України.

06.02.2015 року на адресу виконавчої служби надійшла ухвала Автозаводського районного суду м. Кременчука про відмову в задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Влів» у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань. Згідно повідомлення Кременчуцького MB УМВС України подання державного виконавця про притягнення керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Влів» внесено до бази ЄДРДР, триває досудове розслідування.

12.03.2015 року державним виконавцем направлено офіційний запит до Кременчуцького MB щодо стану розгляду кримінальної справи та додаткові матеріали для приєднання до кримінальної справи стосовно керівника ТОВ «Влів» ОСОБА_6

25.03.2015 року державним виконавцем було направлено пакет документів до ПП «Професійна аналітика нерухомості» з метою отримання калькуляції вартості робіт, щодо оцінкиописаного та арештованого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Влів».

16.05.2014 року та 31.03.2015 року державним виконавцем повторно направлено платіжні вимоги до банківських установ, для списання наявних грошових коштів на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Влів».

09.04.2015 ороку державним виконавцем було винесено постанову та направлено до Кременчуцького MB УМВС про примусовий привід ОСОБА_6 до Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ на 17.04.2015 року.

19.06.2015 до виконавчої служби надійшов звіт про вартість описаного та арештованого майна, а саме: обладнання сміттєвоза «ВЛІВ СУПЕР МІНІ Б 9-8 GZ» помаранчевого кольору в кількості 1 шт.; бортових платформ ГАЗ, сірого кольору в кількості 45 шт.

14.08.2015 року було проведено електронні торги щодо реалізації описаного та арештованого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Влів», що підтверджується роздруківками протоколів проведення електронних торгів з сайту СЕТАМ (система електронних торгів арештованим майном).

Вказаний хід виконавчих дій підтверджується наданими органом ВДВС копіями виконавчого провадження (арк. с.5-134, 147-150, том №3).

При розгляді скарги суд виходив з наступного.

В силу приписів ст.124 Конституції України та ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною 1 статті 116 ГПК України, зокрема, передбачено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Таким чином, зазначена стаття передбачає можливість оскарження не бездіяльності взагалі, а бездіяльності у вигляді не вчинення конкретних дій, передбачених чинним законодавством, за наявності певних строків для вчинення таких дій.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України Про виконавче провадження. Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 2 статті 3 Закону передбачено, що державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема ухвали, постанови судів у господарських справах у випадках, передбачених законом, судові накази.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Частиною 2 статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа, що не враховано позивачем.

Як встановлено судом вище, державним виконавцем вжито передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо розшуку майна боржника та примусового виконання рішення суду у справі № 917/378/13-г, в зв'язку з чим твердження скаржника про не відкриття виконавчого провадження та невжиття державним виконавцем жодних заходів, спрямованих на виконання судового рішення, в тому числі примусових, є такими, що спростовуються матеріалами виконавчого провадження, а отже безпідставними.

При цьому, сам по собі факт неотримання стягувачем постанови про відкриття виконавчого провадження, на що в обґрунтування вимог скарги посилався стягувач, не може свідчити про невжиття державним виконавцем заходів, спрямованих на виконання судового рішення, та підтверджувати факт бездіяльності органу державної виконавчої служби.

Посилання скаржника на те, що державним виконавцем в порушення вимог Закону України "Про інформацію", Закону України "Про звернення громадян" не надано жодної відповіді на їхні заяви про надання інформації про хід виконавчого та вжиття всіх можливих заходів для виконання наказу суду є безпідставними, оскільки виконавчою службою до матеріалів справи надано завірені копії відповідей на звернення скаржника (арк. с. 102-105, 107-130 том №3).

Крім того судом, приймається до уваги, що стягувач, як сторона виконавчого провадження, може скористався наданим йому статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» правом ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти клопотання та іншими правами, наданими законом, з метою отримання інформації про хід виконавчого провадження та вжиті державним виконавцем заходи, спрямовані на виконання рішення господарського суду у справі № 917/378/13-г. Крім того стягувач може ознайомитися дізнатися про хід виконавчого провадження на сайті https://trade.informjust.ua/vpdoc/getdoc.aspx.

Враховуючи викладене вимога стягувача про зобов'язання керівника Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ ОСОБА_3 надати скаржнику всі матеріали виконавчого провадження № 39114781 також не підлягає задоволенню.

Крім того, в ухвалі від 08.04.2015 року ( арк. справи 149-151, том 2) суд звертав увагу скаржника також на те, що ним оскаржується бездіяльність керівника ВДВС Кременчуцького МУЮ ОСОБА_3В та державного виконавця ВДВС Кременчуцького МУЮ ОСОБА_4, тоді як згідно п.9.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" та положень ст. 121-2 ГПК України представляти в судах державну виконавчу службу мають органи, зазначені у ст. 3 Закону України "Про державну виконавчу службу".

Згідно п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби (дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів).

Вимоги за скаргою позивач не привів у відповідність до наведеного.

Таким чином, на підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та відсутність підстав для її задоволення.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський республіканський автоцентр" відмовити.

Суддя Тимощенко О.М.