Рішення № 48822288, 04.08.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Симона Петлюри, 16 тел. 235-24-26РІШЕННЯ

Іменем України

"04" серпня 2015 р. Справа № 925/609/15

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Жашківського підприємства теплових мереж, Черкаська обл., м. Жашківдо Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплотвор», м. Ірпінь про стягнення 213316,59 грн.за участю представників:

позивача:ОСОБА_1 дов. від 01.03.2015 № 54відповідача:не зявились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Жашківського підприємства теплових мереж (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплотвор» (далі відповідач) про стягнення 213316,59 грн., з яких 171756,38 грн. основний борг, 19737,17 грн. інфляційні втрати, 1574,30 грн. 3% річних та 20248,75 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді від 24.10.2014 № 1/10 щодо здійснення розрахунку за теплову енергію, у строк визначений договором.

В процесі розгляду справи позивач подав до суду заяву від 03.08.2015, якою в порядку ст. 22 ГПК України, у звязку з частковим погашенням відповідачем заявленої до стягнення суми заборгованості, зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 156756,37 грн. основного боргу, 19737,17 грн. інфляційних втрат, 1574,30 грн. 3% річних та 20248,75 грн. пені.

За таких обставин, в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення з відповідача 156756,37 грн. основного боргу, 19737,17 грн. інфляційних втрат, 1574,30 грн. 3% річних та 20248,75 грн. пені.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції зазначеної заяви та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не зявився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді від 24.10.2014 № 1/10 (далі договір), відповідно до умов якого позивач теплопостачальна організація бере на себе зобовязання у 2014 році постачати відповідачу споживачу теплову енергію (далі енергія) для опалення будівель у відповідності з умовами договору, а споживач зобовязується своєчасно проводити оплату за спожиту енергію за встановленим тарифом у терміни, передбачені цим договором (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 3.6 договору розрахунки за енергію, що споживається проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно п. 3.7 договору платежі вносяться споживачем не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Цей договір набирає чинності з дня підписання та діє до 31.12.2014, включно, а у частині розрахунків за енергію до їх повного здійснення. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд (п. 10.1 договору).

На виконання умов договору позивач в період жовтень-грудень 2014 року надав відповідачу послуги з теплопостачання на загальну суму 223400,60 грн.

Разом з тим, відповідач в супереч умов договору та взятих на себе зобовязань за надані послуги з теплопостачання в повному обсязі не розрахувався, в звязку з чим за ним рахується заявлена до стягнення сума заборгованості в розмірі 156756,37 грн. різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю наданих послуг з теплопостачання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх договірних зобовязань щодо здійснення розрахунку за надані послуги з теплопостачання у визначені договором строки, в звязку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 156756,37 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 156756,37 грн. заборгованості за надані послуги з теплопостачання.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобовязання щодо здійснення розрахунку за надані послуги з теплопостачання, позивач просить суд на підставі ст. 625 ЦК України стягнути з відповідача інфляційні втрати з прострочених сум за загальний період прострочення з 11.11.2014 по 28.02.2015 в сумі 19737,17 грн., 3% річних з прострочених сум за загальний період прострочення з 11.11.2014 по 31.03.2015 в сумі 1574,30 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд на підставі п. 3.8 договору стягнути з відповідача за порушення строків оплати спожитих послуг з теплопостачання, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючий в період затримки платежу, від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати, що за розрахунком позивача за загальний період прострочення з 11.11.2014 по 31.03.2015 складає 20248,75 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 156756,37 грн. основного боргу, 19737,17 грн. інфляційних втрат, 1574,30 грн. 3% річних та 20248,75 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованою, а відтак підлягає задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплотвор» (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Дзержинського, 1, ідентифікаційний код 37910534) на користь Жашківського підприємства теплових мереж (19200, Черкаська обл., Жашківський р-н, м. Жашків, вул. Миру, 2, ідентифікаційний код 21370764) 156756 (сто пятдесят шість тисяч сімсот пятдесят шість) грн. 37 коп. основного боргу, 19737 (девятнадцять тисяч сімсот тридцять сім) грн. 17 коп. інфляційних втрат, 1574 (одну тисячу пятсот сімдесят чотири) грн. 30 коп. 3% річних, 20248 (двадцять тисяч двісті сорок вісім) грн. 75 коп. пені, 3966 (три тисячі девятсот шістдесят шість) грн. 33 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 10.08.2015.