Рішення № 48821883, 26.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/18629-2012 26.02.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ВІКАНТ»

до Публічного акціонерного товариства «Домобудівний комбінат № 3»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Чемерис М.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: Соболевська І.В. (представник за довіреністю);

від відповідача: Литвин В.В. (представник за довіреністю).

В судовому засіданні 26 лютого 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

14 грудня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ВІКАНТ» (позивач) подало до канцелярії Господарського суду міста Києва на розгляд судом позовну заяву № 2049 від 22.11.2012р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Домобудівний комбінат № 3» (відповідач) заборгованості за договором купівлі-продажу № 7/12/10 від 25 червня 2010 року в сумі 592 888,14 грн. з них основного боргу - 544 744,12 грн., пені - 38 526,26 грн. та 3% річних - 9 617,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу № 7/12/10 від 25 червня 2010 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому, за викладених у відзиві підстав, проти позову заперечує та вважає, що позовні вимоги не можуть бути задоволені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 24.01.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2013 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 14.02.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2013 року судом, за клопотанням представника відповідача, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів, в судовому засіданні, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 26 лютого 2013 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25 червня 2010 року між позивачем (надалі - Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту - Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено договір купівлі-продажу № 7/12/10 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця металопродукцію, а Покупець - прийняти й оплатити його вартість відповідно до умов Договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму - 2 566 070,70 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець лише частково розрахувався за товар та частково повернув товар, а всього на суму - 2 237 183,65 грн., а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за Договором з урахуванням сальдо станом на 11.04.2012р. в сумі 215 857,07 грн., що становить 544 744,12 грн., тобто 2 566 070,70 грн. + 215 857,07 грн. - 2 237 183,65 грн.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за невиконання умов Договору щодо оплати товару.

З викладеними позивачем в позовній заяві твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві зауважив на тому, що позивачем не підтверджено належними доказами наявність заборгованості в розмірі 544 744,12 грн., а розрахунок пені та 3% річних, за переконанням відповідача, є необґрунтований.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 25 червня 2010 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу № 7/12/10 згідно п. 1.1. якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця металопродукцію, а Покупець - прийняти й оплатити його вартість відповідно до умов Договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору в період з квітня по жовтень 2012 року позивач передав товар на загальну суму 2 566 070,69 грн., що підтверджується видатковими накладними та актом надання послуг (належним чином засвідчені копії накладних та акту містяться в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом та відбитком штампу Отримувача на накладних та акті.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 3.6. Договору встановлено, що оплата товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця, вказаний у Договорі або у рахунках-фактурах у вигляді попередньої оплати. За згодою Продавця товар може бути відвантажений без отримання попередньої оплати і підлягає в цьому випадку оплаті протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дня отримання товару.

З матеріалів слідує, що на загальну суму 2 203 055,65 грн. Покупець частково оплатив отриманий по Договору товар, а на суму 34 128,00 грн. повернув товар, що підтверджується платіжними дорученнями та видатковою накладною на повернення (копії документів містяться в справі).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що доказів оплати товару, а також доказів повернення товару по Договору у більшому розмірі, аніж всього на загальну суму 2 237 183,65 грн., станом на лютий 2013 року, до суду не представлено, стягненню з Покупця на користь Продавця підлягає заборгованість за Договором в розмірі 328 887,04 грн. з розрахунку: 2 566 070,69 грн. (загальні вартість товару та наданих послуг) - 2 237 183,65 грн. (частково оплачений товар).

При цьому, суд зазначає, що позовні вимоги в частині стягнення існуючого станом на 11.04.2012р. сальдо в розмірі 215 857,07 грн. є, за викладених позивачем в позовній заяві підстав, не обґрунтованими, оскільки акт звірки взаєморозрахунків, як зведений обліковий документ не належить до первинних документів бухгалтерської звітності. Такий акт є, по суті, документом, що містить зведені відомості про бухгалтерський облік здійснених операцій на підприємствах, однак не може вважатися належним доказом проведення цих операцій та наявності заборгованості у суб'єкта господарювання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

З пункту 7.2. Договору випливає, що за прострочення платежу згідно пункту 3.6., 3.8. Договору Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,05% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача 38 526,26 грн. пені за порушення строків оплати товару по Договору.

За п. 7.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність відповідно до умов договору та чинного законодавства України.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, за прострочення виконання Покупцем грошового зобов'язання за Договором щодо оплати товару, в межах заявленого періоду нарахування, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 7 930,49 грн. 3% річних, що становить:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів74254.1210.05.2012 - 22.11.20121973 %1202.31

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів201504.0021.05.2012 - 22.11.20121863 %3080.53

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів134287.6004.06.2012 - 22.11.20121723 %1898.42

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів134698.0018.06.2012 - 22.11.20121583 %1749.23Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 375 343,79 грн. з них основного боргу - 328 887,04 грн., пені - 38 526,26 грн. та 3% річних - 7 930,49 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 7 507,15 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Домобудівний комбінат № 3» (ідентифікаційний код: 04012773, адреса: 03061, м. Київ, проспект Відрадний, буд.103, р/р 26001301757201 в Філії АБ «ПІВДЕННИЙ» м. Києві, МФО 320917), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ВІКАНТ» (ідентифікаційний код: 31568293, адреса: 01001, м. Київ, вул. Еспланадна, буд. 34/2, кім. 5, р/р 260060101 15151 в ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 328 887,04 грн. (триста двадцять вісім тисяч вісімсот вісімдесят сім гривень 04 копійки), пені - 38 526,26 грн. (тридцять вісім тисяч п'ятсот двадцять шість гривень 26 копійок), 3% річних - 7 930,49 грн. (сім тисяч дев'ятсот тридцять гривень 49 копійок) та судові витрати - 7 507,15 грн. (сім тисяч п'ятсот сім гривень 15 копійок). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 04.03.2013р.

Суддя О.В. Котков