Ухвала суду № 48820760, 19.08.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19 серпня 2015 року Справа № 903/1090/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Васищак І.М. і Палій В.В. (доповідач),

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з додатковою відповідальністю "Довірче товариство - ПЕРША ВОЛИНСЬКА ФІНАНСОВО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ТРАСТ-ІНВЕСТ-БУД", м. Луцьк,

на рішення господарського суду Волинської області від 10.12.2014

та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.05.2015

зі справи № 903/1090/14

за позовом Житомирського обласного центу зайнятості, м. Житомир (далі - Центр зайнятості),

до товариства з додатковою відповідальністю "Довірче товариство - ПЕРША ВОЛИНСЬКА ФІНАНСОВО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ТРАСТ-ІНВЕСТ-БУД", м. Луцьк (далі - Товариство),

про стягнення 1 390 752,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Центр зайнятості звернувся до господарського суду Волинської області з позовом до Товариства про стягнення (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) 1 772 037,82 грн. збитків, завданих внаслідок завищення вартості будівельних робіт.

Рішенням господарського суду Волинської області від 10.12.2014 зі справи № 903/1090/14 позовні вимоги Центру зайнятості задоволено частково в сумі 1 390 752,00 грн.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 рішення місцевого господарського суду у справі змінено та доповнено резолютивну частину останнього пунктом про відмову у задоволенні позову в частині стягнення 381 285,82 грн.

12.06.2015 (згідно з поштовим штемпелем на конверті) Товариство звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 12.06.2015 № 64, у якій просить скасувати судові акти попередніх інстанцій, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову про стягнення 1 390 752,00 грн. збитків.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на те, що до скарги на порушення вимог частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не додано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674) ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру встановлено: 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону № 3674 ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

До касаційної скарги додано квитанцію від 12.06.2015 № 104 про сплату судового збору за подання касаційної скарги в сумі 1 247,05 грн.

Водночас, Товариство в касаційній скарзі оскаржує судові акти попередніх інстанцій в частині стягнення з Товариства 1 390 752,00 грн. збитків.

Отже, за подання касаційної скарги скаржник, з огляду на майновий характер позову, з урахуванням оскаржуваної суми мав сплатити судовий збір у сумі 13 907,52 грн. (1 390 752,00 грн. х 2% х 50% = 13 907,52 грн.), чого ним зроблено не було.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 3674 сплачений Товариством з касаційної скарги судовий збір у сумі 1 247,05 грн. (квитанція від 12.06.2015 № 104) підлягає поверненню з державного бюджету.

На підставі викладеного та керуючись пунктом 4 частини першої статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу на рішення господарського суду Волинської області від 10.12.2014 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 зі справи № 903/1090/14 повернути товариству з додатковою відповідальністю "Довірче товариство - ПЕРША ВОЛИНСЬКА ФІНАНСОВО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ТРАСТ-ІНВЕСТ-БУД".

2. Повернути товариству з додатковою відповідальністю "Довірче товариство - ПЕРША ВОЛИНСЬКА ФІНАНСОВО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ТРАСТ-ІНВЕСТ-БУД" (43010, м. Луцьк, вул. Садовського, 4 Б, код ЄДРПОУ 20136316) 1 247 (одну тисячу двісті сорок сім) грн. 05 коп. судового збору, сплаченого за квитанцією від 12.06.2015 № 104.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Васищак

Суддя В. Палій