Ухвала суду № 48820372, 20.08.2015, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа №743/425/15-ц

Провадження №2/743/161/15

У Х В А Л А

20 серпня 2015 року

Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:головуючого-суддіОСОБА_1,при секретаріОСОБА_2,за участюпозивача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4 районної державної адміністрації Чернігівської області ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ріпки в залі суду цивільну справу

за позовомОСОБА_3доОСОБА_4 районної державної адміністрації Чернігівської області (далі ОСОБА_4 РДА)простягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

7 квітня 2015 року ОСОБА_3 , в порядку ЦПК України, звернувсядо Ріпкинського районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_4 РДА, обґрунтовуючи тим, що він з 6 травня 2011 р. по 6 січня 2015 р. працював в ОСОБА_4 РДА на посаді першого заступника голови адміністрації та був звільнений за угодою сторін. З вини відповідача, виплата нарахованих та належних до виплати сум при звільнені в сумі 9449 грн. 87 коп. проведена не в день звільнення, а саме 6 січня 2015 р., а 20 січня 2015 р. в сумі 9379 грн. 26 коп. та 29 січня 2015 р. в сумі 70 грн. 61 коп., тобто несвоєчасно, що є порушенням ст.ст. 47, 116, 117 КЗпП України. Вказує, що середньоденна заробітна плата, обрахована відповідно до довідки ОСОБА_4 РДА від 09.02.2015 р. № 03-08/63 та Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100, складає 297 грн. 76 коп., а період затримки з 6 по 29 січня 2015 р. становить 15 робочих днів, тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні складає 4466 грн. 40 коп.. Тому, на підставі ч. 1 ст. 47, ч. 1 ст. 116, ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в якому просив стягнути з ОСОБА_4 РДА середній заробіток в сумі 4466 грн. 40 коп. за час затримки розрахунку при звільненні.

В судовому засіданні, яке відбулось 19 травня 2015 р. позивач ОСОБА_3 позов підтримав в повному обсязі, з підстав зазначених в ньому, а в дане судове засідання на 20 серпня 2015 р. не зявився, просив розглядати справу у його відсутність, підтримав позовні вимоги.

В судовому засіданні 20 серпня 2015 р. представник відповідача ОСОБА_4 районної державної адміністрації Чернігівської області ОСОБА_5 проти позову заперечив, вказав, що:

- в ОСОБА_4 РДА, як в бюджетній організації, станом на 6 січня 2015 р., не був затверджений кошторис та були відсутні кошти на виплату заробітної плати в повному обсязі, тобто у них відсутні вина в невиплаті належних звільненому працівникові коштів;

- ОСОБА_3, будучи, в свій час, начальником ДПІ в ОСОБА_4 районі, знав про це;

- тимчасовий кошторис на І квартал 2015 р. та тимчасовий план асигнувань загального фонду бюджету на І квартал 2015 р. в ОСОБА_4 РДА був затверджений 19 січня 2015 р., а вже 20 січня 2015 р. позивачу на зарплатну карту нараховані кошти в сумі 9379 грн. 26 коп.;

- кошти виплачені 29 січня 2015 р. в сумі 70 грн. 61 коп. є результатом виправлення бухгалтерської помилки відповідача щодо обрахунку «лікарняного»;

- згідно п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року N 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»;

- вже через короткий проміжок часу ОСОБА_3 перебував на обліку в ОСОБА_4 РЦЗ та отримував допомогу по безробіттю;

- середньоденний заробіток позивачем обраховано невірно;

- трудову книжку позивач отримав 6 січня 2015 р., з їх боку порушень не має.

Після оголошення перерви сторони в судове засідання не зявились.

Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4 районної державної адміністрації Чернігівської області ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 з 6 травня 2011 р. (розпорядження ОСОБА_4 РДА від 06.05.2011 р. № 45-ОС) по 6 січня 2015 р. (розпорядження ОСОБА_4 РДА від 06.01.2015 р. № 01-ОС) працював на посаді першого заступника голови ОСОБА_4 РДА та був звільнений, на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, за угодою сторін.

В п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України дано визначення поняттю «публічна служба», якою є діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

По справі встановлено, що ОСОБА_4 РДА є органом державної влади, та підпорядковується Чернігівській обласній державній адміністрації.

Отже, позивач ОСОБА_3 працював на публічній службі та ним фактично ставить питання про стягнення середнього заробітку в сумі 4466 грн. 40 коп. за час затримки розрахунку при звільненні з публічної служби.

За приписами ст.ст. 47, 116, 117 КЗпП України власник чи уповноважений ним орган зобовязаний у день звільнення провести з працівником розрахунок в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органом належних звільненому працівнику сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини в рішеннях «Занд проти Австрії», «Сокуренко та Стригун проти України» прийшов до правової позиції, що у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод термін суд встановлений законом поширюється не лише на правову основу створення чи законності існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)».

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

В той же час, згідно п. 2 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

При цьому, визначальним принципом цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, на відміну від визначального принципу здійснення правосуддя в адміністративних справах, яким є принцип офіційного зясування всіх обставин у справі і обовязок субєкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень.

У відповідності з п. 1. ч. 1 ст. 205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи наведене, спір, який виник у позивача та відповідача, виник з приводу проходження та звільнення з публічної служби, тому він юрисдикційно має вирішуватись в порядку, передбаченому КАС України та не підлягає розгляду в порядку, передбаченому ЦПК України, тому провадження у справі слід закрити, на підставі п. 1. ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 206 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 районної державної адміністрації Чернігівської області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні закрити.

Розяснити ОСОБА_3, що з вказаними вимогами слід звертатись в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Ріпкинський районний суд Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення, а в іншій частині оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Б.Сташків