Рішення № 48812924, 18.08.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/14220/15-ц Провадження № 22-ц/772/2533/2015Головуючий в суді першої інстанції Федчишен С. А.Категорія 27 Доповідач Міхасішин І. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2015 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого: Міхасішина І.В.

Суддів: Войтка Ю.Б. , Стадника І.М.

При секретарі: Пантелеймонової А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 липня 2015 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановила :

В червні 2015 року ПАТ «Брокбізнесбанк» звернулося до ОСОБА_2 з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 21 березня 2013 року між ним та відповідачем було укладено договір про відкриття та обслуговування спеціального карткового рахунку з оформленням платіжної картки з додатковою угодою до нього №1 про відкриття кредитної лінії в межах зарплатних проектів, за умовами якого банк надав позичальнику кошти шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом заборгованості в сумі 6 900 грн. на строк з 21 березня 2013 року по 20 березня 2015 року зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 32% річних на споживчі цілі. Відповідачем було порушено умови кредитного договору внаслідок чого станом на 06 квітня 2015 року заборгованість за кредитом становить 22 117, 78 грн., з яких основний борг -6893 грн., заборгованість зі сплати процентів - 5207,18 грн., пеня - 6767, 89 грн., 3% річних - 317,24 грн., інфляційні втрати - 2932,47 грн., яку просив стягнути з ОСОБА_2

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09 липня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» заборгованість по кредитному договору в розмірі 15546, 68 грн., з яких: 6 893 грн. - сума основного боргу, 5207,18 грн. - заборгованість по сплаті процентів, 3446,50 грн. - пеня.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 243, 60 грн.

В задоволені позовних вимог про стягнення інфляційний витрат, 3% річних та пені в розмірі 3321,39 грн. відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Брокбізнесбанк» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання представник ПАТ «Брокбізнесбанк» не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, апеляційну скаргу підтримав.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було порушено зобов'язання за кредитним договором, а тому сума заборгованості підлягає стягненню на користь позивача, при цьому застосував норму п.5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та зменшив суму пені до 3446,5 грн., а також відмовив у стягненні 3% річних та інфляційних втрат, посилаючись на те, що кредитним договором передбачено стягнення відсотків та штрафних санкцій, в зв'язку з чим ст. 625 ЦК України не підлягає до застосування до спірних правовідносин.

З таким висновком суду першої інстанції погодитися неможливо.

По справі встановлено, що 21 березня 2013 року між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір №005000000046124 про відкриття та обслуговування спеціального карткового рахунку з видачею міжнародної платіжної картки миттєвого випуску VISA INSTANT ISSUE, за умовами якого позивач видав відповідачу неперсоніфіковану платіжну картку та Пін - код до неї, а також відкрив спеціальний картковий рахунок НОМЕР_1 в національній валюті України, та зобов'язався здійснювати його обслуговування (а.с.8-9).

21 березня 2013 року між сторонами було укладено додаткову угоду №1 про відкриття кредитної лінії в межах зарплатних проектів, яка є невід'ємною частиною договору, за умовами якого банк зобов'язався надати власнику рахунку грошові кошти шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом в сумі 6900 грн., на строк з 21.03.2013 року по 20.03.2015 року, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 32,0% річних, на споживчі цілі. (а.с.10-11).

Згідно п. 7 кредитного договору проценти за користування кредитною лінією нараховуються банком у валюті рахунку, починаючи з дати фактичного використання цих коштів. Проценти нараховуються щомісячно в межах строку користування кредитним лімітом, що визначений п. 2 цієї додаткової угоди, на суму фактичного залишку заборгованості, із розрахунку фактичної кількості днів в місяці та році.

Пунктом 8 кредитного договору визначено, що власник рахунку сплачує банку проценти за користування кредитною лінією щомісячно не пізніше 25 числа місяця наступного за місяцем, в якому нараховані проценти

Відповідно до п. 9 кредитного договору, кредитна лінія є відновлювальною в межах поточного ліміту, встановленого в п. 3 цієї додаткової угоди, за умови погашення власником рахунку суми основного боргу за кредитною лінією та процентів за користування нею.

За умовами п.п. 12-13 кредитного договору заборгованість за кредитною лінією та проценти за користування нею власник рахунку сплачує за рахунок коштів, що надходять на його рахунок в АТ «Брокбізнесбанк» як заробітна плата та інші виплати і надходження. Банк дебетує рахунок № НОМЕР_2 на суму заборгованості за кредитною лінією, нарахованих процентів, штрафів без додаткового погодження з власником рахунку згідно права банку на договірне списання.

У випадку недостатності коштів на рахунку для погашення основного боргу за кредитною лінією та нарахованих процентів за користування нею , власник рахунку зобов'язаний в термін не пізніше 5 банківських днів з дня зарахування заробітної плати погасити заборгованість згідно вимоги банку.

Згідно з п. 15 кредитного договору у разі порушення строків погашення заборгованості за кредитною лінією та/або строків сплати процентів за користування кредитною лінією , а також інших платежів власник рахунку сплачує банку пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної процентної ставки, що визначена в п. 2 цієї додаткової угоди, від суми прострочення заборгованості. Пеня нараховується із розрахунку фактичної кількості днів у місяці та році.

Позивач взяті на себе зобов'язання за договором виконав у повному обсязі.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість перед банком, яка згідно розрахунку наданого позивачем на 06 квітня 2015 року становить 22 117, 78 грн., з яких основний борг -6893 грн., заборгованість зі сплати процентів - 5207,18 грн., пеня - 6767, 89 грн., 3% річних - 317,24 грн., інфляційні втрати - 2932,47 грн. (а.с.4-7).

Статтями 526, 530, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику (ст.1054 ЦК України).

Відповідачем не був виконаний обов'язок щодо повернення всієї суми кредиту, а тому сума неповернутого тіла кредиту за договором в розмірі 6893 грн. та заборгованості зі сплати процентів в розмірі 5207,18 грн., підлягає стягненню з останнього.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В п. 18 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012 року роз'яснено, що за змістом статті 552, частини другої статті 625 ЦК інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Виходячи з чого, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що до спірних правовідносин не підлягає до застосування ст. 625 ЦК України, оскільки правова природа цивільно-правової відповідальності, встановленої ст. 625 ЦК України та процентів і штрафних санкцій за договором різна.

А тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних - 317,24 грн. та інфляційних втрат -2932,47 грн. підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог про стягнення пені, то висновки суду про зменшення його розміру з посиланням на п.5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» якою встановлено заборону кредитора включати у договір несправедливі умови, є необґрунтованими, оскільки, відповідно до п. 27 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка.

З матеріалів справи вбачається, що відповідна заява ОСОБА_2. про зменшення розміру пені відсутня. В судовому засіданні відповідач також відповідне клопотання не заявляв.

При цьому, недійсність умов кредитного договору з підстав, визначених Законом України «Про захист прав споживачів» не була предметом даного спору.

Крім того, розмір заборгованості ОСОБА_2 за основний боргом та процентами становить 12100,18 грн. (6893 грн.+ 5207,18 грн.), а нарахований розмір пені 6767,89 грн., тобто не перевищує розмір збитків.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання .

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З наданого розрахунку вбачається, що за період з 25.03.2014 року по 05.04.2015 року нараховано 4212, 75 грн. пені за прострочення основного зобов'язання (кредиту) та 2555,14 грн. з 26.04.2013 по 05.04.2015 року - за прострочення сплати процентів.

При цьому, строк позовної давності в один рік, передбачений п.1 ч.2 ст.258 ЦК України про стягнення неустойки не застосовується колегією суддів в силу положення ч.4 ст. 267 ЦК України за відсутності заяви сторони у спорі.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За таких обставин, судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до ухвалення неправильного рішення , а тому рішення суду підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Враховуючи наведене, керуючись, ст. ст. 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» задовольнити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 липня 2015 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1 від 21 березня 2013 року в сумі 22117,78 (двадцять дві тисячі сто сімнадцять) грн. 78 коп., з яких: 6893 (шість тисяч вісімсот дев'яносто три) грн. - сума основного боргу; 5207,18 (п'ять тисяч двісті сім) грн. 18 коп. - заборгованість по сплаті процентів; 4212, 75 (чотири тисячі двісті дванадцять) грн. 75 коп.- пеня за прострочення сплати кредиту; 2 555, 14 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 14 коп.- пеня за прострочення сплати процентів; 317,24 (триста сімнадцять) грн. 24 коп.- 3% річних; 2932,47 (дві тисячі дев'ятсот тридцять дві ) грн. 47 коп. - інфляційні втрати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 243, 6 грн.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ І.В. Міхасішин

Судді: /підпис/ І.М. Стадник

/підпис/ Ю.Б. Войтко

З ригіналом вірно: