Постанова № 48811888, 11.02.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/1718/15-п

Провадження № 3/127/762/15

П О С Т А Н О В А

11.02.2015 м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шидловський О.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Вінницької обєднаної ДПІ Вінницької області ДПА про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючої головним бухгалтером ТОВ «Статусінвестбуд», проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, за ст. 163-1 ч.1 КУпАП,

в с т а н о в и в :

При перевірці ТОВ «Статусінвестбуд», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, було виявлено порушення, а саме: порушення п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 , п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, платником завищено ряд. 19 «відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) періоду на суму 90637,6 грн. за серпень 2014 (деклараційна основа вх. №9053995689) від 19.09.2014).

У відкритому судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала, пояснивши суду, що вона не погоджується з актом перевірки №91/22-05/38969821 зазначивши, що товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору, купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі, товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Таким чином, ключовими нормативно - правовими актами не передбачено, що відсутність ТТН чи підпису водія на ТТН є підставою для визнання недійсним договору поставки чи є підставою для не визнання контролюючим органом факту здійснення господарської операції. Так само, не передбачено, що порушення якогось елементу технології при транспортуванні нафти означає відсутність господарської операції.

Відповідно до п. 14.1.156. Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк); -

Відповідно до п„ 14.1,156. Податкового кодексу України 14.1.181.1 податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

ТОВ «СТАТУСІНВЕСТБУД» жодним чином не завищувало ряд. 19 «відємне, значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) періоду» на суму 90 637,60 грн., що підтверджується первинними документами, які. повністю відповідають чинному законодавству.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення обєкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обовязковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається, з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку-з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

ТОВ «СТАТУСІНВЕСТБУД» здійснило реальну господарську операцію, що підтверджується первинними документами.

Порушення, зазначені в акті, ґрунтуються на суб'єктивних припущеннях перевіряючих та не мають підтвердження доказами.

Значна частина акту стосується не ТОВ «СТАТУСІНВЕСТБУД», а ТОВ «Овіонт», а саме: «...виписані ТТН на перевезення мазуту М -100 від контрагента ТОВ «Овіонт» ставлять під сумнів факт перевезення товару» ( с. 8 акту ); «відсутність балансу ТОВ «Овіонт», фінансового звіту за 2013 рік та суми заробітної плати за серпень 2014 року, тому неможливо встановити транспортні засоби, якими здійснювалися перевезення...» ( с. 8 акту ); « ТОВ «Овіонт» не є виробником мазуту» ( с. 9 акту ); « у ТОВ «Овіонт» не вивлено трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень, Технічного персоналу ...» ( с. 10 акту ).

Також не відповідає фактичним обставинам справи висновок акту на с. 9 про те, що господарські відносини ТОВ «Овіонт» з іншими субєктами господарювання - ПП «Фінн 9» та ТОВ «СПБТ Плюс» підтверджують відсутність поставки мазуту.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. ?

Укладаючи договір поставки з ТОВ «Овіонт», посадові особи ТОВ «СТАТУСІНВЕСТБУД» не були зобовязані затребувати інформацію про відносини контрагента з ПП «Фінн 9» та ТОВ «СПБТ Плюс» чи з якимось іншим підприємством. За статистичними даними, на момент укладення угоди в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (ЄДРПОУ) знаходилось близько 1 млн. 346 тис. суб'єктів і перевірити їх відносини з ТОВ «Овіонт» не вбачається можливим .

Жодним, нормативно правовим актом, не передбачено, що при укладенні і виконанні договору поставки Покупець повинен перевірити кількість працюючих чи матеріальні ресурси Постачальника.

Водночас, контролюючим органом не перевірено і не зафіксовано в акті подальший рух мазуту, придбаного у ТОВ «Овіонт». При цьому, придбаний мазут перебував у власності ТОВ «СТАТУСІНВЕСТБУД», зберігався за технологією, передбаченою для цього виду продукції, був в подальшому частинами реалізований іншим, субєктам господарювання.

Таким чином, висновок акту про те що, на порушення п. 198.1, п. 198.2, гі. 198.6, ст. 198, п. 200.1, п. 2003 ст. 200 Податкового кодексу України ТОВ «СТАТУСІНВЕСТБУД» завищено ряд. 19 «відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) періоду» на суму 90 637,60 грн. є необгрунтованим, помилковим, не відповідає фактичним обставинам, ґрунтується на суб'єктивних припущеннях перевіряючого та не має підтвердження доказами, у звязку з чим, ОСОБА_1 просила суд провадження по справі закрити, долучивши до матеріалів справи заперечення із долученими до нього додатками.

Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1, дослідивши та оцінивши матеріали справи та доданих до них заперечень з додатками, аналізуючи в сукупності вищевикладене, суд остаточно приходить до висновку, що діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 163-1 ч.1 КУпАП .

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, дана справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного керуючись, ст.ст. 247 п. 1, 283, 284, 294 КУпАП, суд -

п о с т а н о в и в :

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч. 1 КУпАП закрити на підставі п. 1ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області, через Вінницький міський суд Вінницької області, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: