Постанова № 4881094, 09.07.2008, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а- 1737/2008

ЧЕРНІНІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2008 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Сорочко Є.O.,

при секретарі Ясинському С.Г.,

з участю представника позивача Любченко О.В.

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області (далі - УПФУ) звернулось до суду з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі - СПД ОСОБА_1) про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування за період з 01 січня 2005 року по 31 березня 2005 року в розмірі 236 грн. 82 коп. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівському районі, як платних страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і зобов'язаний сплачувати такі внески до УПФ відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідачу направлено вимогу про сплату боргу. Зазначену вимогу відповідач отримала, оскаржувала, але на даний час в задоволенні вимог ОСОБА_1 відмовлено та рішення набрало законної сили, а тому вимога про сплату заборгованості є чинною.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини вкладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити та пояснив, що відповідач в період з 01 січня 2005 року по 31 березня 2005 року працювала на спрощеній системі оподаткування (фіксований податок), заборгованість виникла саме в цей період. Позивач мав можливість звернутися до суду одразу після того, як дізнався про виникнення

заборгованості, а саме в 2005 році, але не зробило цього. А тому, вважає, що управлінням ПФУ пропущений річний строк звернення до адміністративного суду та наполягає на відмові в задоволенні вимог на цих підставах.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

СПД ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрована Чернігівською районною державною адміністрацією 27.12.2004 року та взята на облік в УПФУ в Чернігівському районі як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 29.11.2004 року.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закону) СПД ОСОБА_1 є страхувальником, а згідно частини 1 статті 15 Закону страхувальники є платниками страхових внесків до солідарної системи. Частиною 3 статті 15 Закону зазначено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду. Відповідача зареєстровано в УПФ України в Чернігівського району Чернігівської області, як платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування 29.11.2004р., що не заперечується відповідачем.

Відповідач в період з 01 січня 2005 року по 31 березня 2005 року працювала на спрощеній системі оподаткування (фіксований податок).

Стаття 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлює страхувальників, а саме страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно п.2 ч. 1 ст. 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік" встановлено, що до доходів загального фонду місцевих бюджетів у 2005 році належить у повному обсязі єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва, фіксований податок та фіксований сільськогосподарський податок. Фіксований розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на 2005 рік для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та членів сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного Законом України «Про загальнообов'язкове державне

пенсійне страхування», на місяць на кожну особу, який, на той період, становив січень - 83,84грн., лютий - 83,84грн, березень -81,14грн.

Права та обов'язки страхувальників передбачені ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в якій, зокрема, передбачено обов'язок страхувальника нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

На підставі акту-розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування по СПД ОСОБА_1, які не надійшли на рахунок УПФУ в Чернігівському районі, але зараховуються у складі фіксованого податку за результатами підприємницької діяльності за період з 01.01.2005 року по 31.03.2005 року встановлено, що до сплати фіксованого розміру страхового внеску за зазначений період належить 236 грн. 82 коп. (з урахуванням фіксованого податку в рахунок сплати страхових внесків за суб'єкта підприємницької діяльності).

У відповідності до частини 6 статті 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, який для відповідача є календарний місяць. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, відповідно до частини 2 статті 106 Закону вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно п. 8.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1 (далі - Інструкція) органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у випадках: а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків; б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені. У випадку а) вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки. У випадку б) вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу. Згідно п. 8.З. Інструкції вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників за формою згідно з додатком 9 цієї Інструкції (для страхувальника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 10 цієї Інструкції (для страхувальника - фізичної особи).

Відповідачу, відповідно до Інструкції сформована та направлена вимога від 19.12.2006 року № Ф-714 про сплату боргу в розмірі 236 грн. 82 коп.

Відповідно ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі якщо страхувальник, який одержав вимог) територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протяго десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі сум; недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної д вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або и оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальна

узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

СПДОСОБА_1 вимога про сплату боргу зі страхових внесків оскаржена в судовому порядку, але постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2008 року в задоволенні вимог ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі, яка набрала законної сили, а тому вимога про сплату заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування за період з 01 січня 2005 року по 31 березня 2005 року в розмірі 236 грн. 82 коп. чинна та підлягає сплаті.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Частиною 3 вказаної статті встановлено, що іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду.

Відповідно ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується, а тому суд вважає, що позивач не пропустив строк звернення до адміністративного суду.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а заборгованість зі сплати страхових внесків стягненню на користь УПФ України в Чернігівському районі Чернігівської області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, задовольнити.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області (14027, м. Чернігів, вул. Шевченка, 162, р\р 25603303011157 в ОПЕРВ Облуправління Ощадбанку, МФО 353553, код 21403848) заборгованість зі сплати страхових внесків за період з 01.01.2005 року по 31.03.2005 року в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 82 коп.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.