Ухвала суду № 48805911, 18.08.2015, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/3957/13-а

Провадження № 2-адр/752/4/15

Додаткова постанова

Іменем України

18.08.2015 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Шевченко Т.М.

при секретарі Крекотень О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення, -

в с т а н о в и в:

постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 23 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 липня 2014 року, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 Постановлено визнати протиправними дії Київського міського центру зайнятості щодо відмови виплати ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі 10 посадових окладів у зв"язку з виходом на пенсію відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу". Зобов"язати Київський міський центр зайнятості виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів з урахуванням отриманої нею вихідної допомоги. (а.с. 89, 142)

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся із заявою, яка надійшла до суду 29 липня 2015 року, про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у сумі 32 грн. 19 коп. та 3000 грн. витрат на правову допомогу.

У судовому засіданні предстаник позивача вважає за необхідне прийняття додаткової постанови про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 5 840 грн. витрат на правову допомогу.

Відповідач Київський міський центр зайнятості не забезпечив явку в судове засідання свого представника, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений судо належним чином.

Заслухавши думку представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 23 березня 2013 року задоволено позов ОСОБА_1 до Київського міського центру зайнятості про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання здійснити виплату грошової допомоги.

Постанова набула чинності.

Разом з тим, у резолютивній частині зазначеної постанови питання про судові витрати, понесені позивачем не вирішені.

Ч. 1 ст. 94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

При зверненні до суду з позовом позивач сплатив належний судовий збір у розмірі 32 гривень 19 копійок. (а.с. 16)

З огляду на наведене, в справі підлягає прийняттю додаткова постанова.

Щодо позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в розмірі 5840 грн., суд зазначає наступне.

Згідно із ст.87 КАС України витрати на правову допомогу відносяться до судових витрат, які за результатами розгляду справи розподіляються між сторонами за правилами, врегульованими ст.94 КАС України.

Відповідно до частини першої ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Частиною третьою зазначеної статті встановлено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Частиною 1 ст.12 Закону України «Про адвокатуру» від 19.12.1992 року № 2887-XII передбачено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Відповідно до статті 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Згідно статті 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» № 4191-VI від 20.12.2011 розмір компенсації витрат на правову допомогу у справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Вказане питання щодо стягнення судових витрат на правову допомогу висвітлене в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2014 року у справі №К/800/35210/13.

Суду надана копія договору про надання юридичних послуг від 10 лютого 2012 року та додаткової угоди до вказаного договору від 10 лютого 2013 року, укладені між адвокатом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 10)

Разом з тим, суду не надано доказів на підтвердження надання такої допомоги (зокрема, розрахунку вартості наданих послуг та актів виконаних робіт). Крім того, до матеріалів справи була додана довіреність на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на представництво інтересів позивача, що свідчить про добровільний та безоплатний характер представництва. (а.с. 13)

За таких підстав, відсутні підстави для стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. 168 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру зайнятості про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання здійснити виплату грошової допомоги - задовольнити частково.

Прийняти додаткову постанову в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру зайнятості про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання здійснити виплату грошової допомоги.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 32 гривні 19 копійок судового збору.

В частині стягнення витрат на правову допомогу відмовити.

Додаткова постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: