Рішення № 48799218, 18.08.2015, Радомишльський районний суд Житомирської області

Номер провадження 2/289/376/15

Справа № 289/492/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2015 м.Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого Невмержицький І. М.

при секретарі - Шуба В.М.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Радомишльському районному суді Житомирської області цивільну справу за позовом Підприємства(ОСОБА_2 №9) Макарівської КЕЧ району Міністерства оборони України смт.Городок Радомишльського району Житомирської області до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача,посилаючись на те,що відповідач проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1. 63,являється квартиронаймачем,даний будинок обслуговується їх організацією,тому відповідач на думку представника позивача зобовязаний своєчасно вносити платежі в покриття витрат на експлуатацію і ремонт будинку та утримання прибудинкових територій. Протягом тривалого часу такі платежі не вносились,в звязку з чим виникла заборгованість за період з січня 2012 року по січень 2015 року включно,яка складає суму 15 305,06 грн.,тому просив суд прийняти рішення, яким стягнути з відповідача вказану суму та судові витрати.

В попередньому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просила суд стягнути з відповідача заборгованість за надані комунальні послуги та квартплата в сумі 15 305,06 грн. та кошти в сумі 243,60 грн. за понесені судові витрати.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні не з»явився,причину неявки не зазначив,про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином,а тому суд вважає за можливе справу розглянути без нього,на підставі наявних доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача по справі,дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено,що відповідач ОСОБА_3 дійсно зареєстрований та проживає з 01.01.2012 року по даний час в АДРЕСА_1,являється квартиронаймачем і даний будинок обслуговується ОСОБА_2 №9 Макарівської КЕЧ району Міністерства оборони України шляхом вивозу сміття,прибирання прибудинкової території,освітлення місць загального користування,проведення поточного ремонту будинку та інш.

Згідно ст.13 Закону України «Про оборону України» від 6 грудня 1991 року «Збройні сили України - це військова державна структура, призначена для збройного захисту суверенітету, незалежності, територіальної цілісності та неподільності України від воєнного нападу або загрози воєнного нападу зовні». Міністерство оборони України на підставі ст. 8 вищезазначеного закону є органом державного управління Збройними Силами України і несе повну відповідальність за їх розвиток та підготовку до виконання завдань оборони.

Відповідно до Положення «Про Міністерство оборони України», затвердженого Указом Президента України № 406 від 6 квітня 2011 року, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, що утворений державою здійснювати у межах повноважень функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління Міноборони України.

Міністерство оборони України здійснює відповідно до Закону України «Про правовий режим майна у ЗС України» від 21.09.1999 року управління військовим майном, у тому числі закріплює майно за частинами, приймає рішення щодо розподілу цього майна між військовими частинами Збройних сил України.

Організаційно Збройні Сили України складаються з військових обєднань, зєднань, частин, підрозділів, військових установ, навчальних закладів. Таким чином, органом державної військової та виконавчої влади на місцях в системі Збройних Сил України є командири зєднань, обєднань, військових частин, начальники військових навчальних закладів, яким Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України від 24.03.1999 року надано повноваження органу виконавчої влади.

Так, згідно із ст.ст.58,59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність ввіреної йому військової частини (установи,організації,навчального закладу). Він, серед іншого, зобовязаний вживати заходів щодо відшкодування збитків, заподіяних військовій частині, для чого діяти у відповідності з законом, у тому числі предявляти інтереси держави у разі необхідності в судах.

Фінансування Збройних Сил України, як визначено ст. 15 Закону України «Про Збройні Сили України», здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету Україні.

Підприємство (ОСОБА_2 № 9) Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України (надалі - ОСОБА_2 № 9 - це структурна складова Міністерства оборони України. Збитки, які їй спричиняються,це безпосередня шкода економічним інтересам держави.

ОСОБА_2 №9 є балансоутримувачем нерухомого майна (житлового фонду) на території військового містечка №6, смт.Городок (до перейменування м.Макарів -1 Радомишльського району, Житомирської області, що підтверджується Статутом ОСОБА_2 № 9 затвердженого начальником Макарівської квартирно- експлуатаційної частини району, а саме:

- п.4.1 - ОСОБА_2 № 9 є субєктом господарювання, що створене з метою утримання будинків та прибудинкових територій їх інженерного обладнання, надання послуг по ліквідації аварій в житлово-комунальній сфері та забезпечення укладання договорів на споживання теплопостачання, водопостачання та водовідведення з виробниками та споживачами таких послуг.

- п.4.2 - Основним завданням є збереження та експлуатація житлового фонду.

- п.5.1. - ОСОБА_2 № 9 та доходи від використання цього майна є державною власністю і закріплюється за ним на правах господарського відання.

Квартиронаймач ОСОБА_3, який проживає (про що свідчить Довідка № 68 від 22.01.2015 року видана Городоцькою селищною радою) за адресою: АДРЕСА_2 був вселений в дане житлове приміщення на підставі ордеру № 638/49 від 22.03.2010 року.

ОСОБА_2 № 9 неодноразово доводило до квартиронаймача про необхідність укладення договорів на надання комунальних послуг так як відповідно до ст.ст. 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець і споживач мають рівні обовязки щодо обовязкового укладання договорів на комунальні послуги.

Акт відмови складений Підприємством ОСОБА_2 №9 засвідчує, що гр.ОСОБА_3 був попереджений про необхідність укладання вищезазначених договорів але свідомо ухиляється від їх підписання,ігноруючи вимоги законодавства з цих підстав.

Також порушуючи вимоги законодавства, за час проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 , а саме з 01.01.2012 року по теперішній час за Відповідачем сформувалася заборгованість, у звязку із несплатою в повному обсязі за проживання у квартирі, мотивуючи це власними поглядами.

Як вбачається з Довідки - розрахунку від 01.01.2015 р. виданою ОСОБА_2 №9 про заборгованість, сума боргу станом на 01.01.2015 р. становить в сумі 15305 (п'ятнадцять тисяч триста пять ) 06грн.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобовязання мають виконуватись належним чином відповідно до вимог Цивільного кодексу України.

Несплата відповідачем заборгованості завдало і продовжує завдавати шкоду економічним інтересам Держави в особі Міністерства оборони України.

ОСОБА_2 №9 зверталось до Боржника з пропозицією добровільного погашення боргу за надані комунальні послуги однак Відповідач, заходів щодо погашення заборгованості по сьогоднішній день не вживає.

Відповідно до п.5 ч.З ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобовязаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки,встановлені Договором або Законом.

Відсутність у сторін договірних відносин не звільняє відповідача від обов»язку сплачувати грошові кошти за реально надані комунальні послуги,незважаючи на те,що фактично такі послуги Підприємством надаються,що свідчить про те,що відповідач свідомо нехтує своїми обов»язками щодо сплати коштів за фактично надані послуги(розрахунок боргу на а.с.12),борг за які за період з січня 2012 року по січень 2015 року включно склав 15 305,66 грн.

У відповідності до вимог ч.1 ст.66 ЖК УРСР плата за користування житлом(квартплата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири і розмір такої плати встановлюється за рішенням органу місцевого самоврядування.

У відповідності до вимог ст.509 Цивільного Кодексу України зобовязанням є правовідношення,в якому одна сторона(боржник)зобовязана вчинити на користь другої сторони(кредитора)певну дію(передати майно,виконати роботу, сплатити гроші)або утриматися від певної дії,а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається.В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 не надав суду доказів невиконання або неналежного виконання позивачем обов»язків з обслуговування будинку та прибудинкової території.

Наявність порушення відповідачем ОСОБА_3 законних прав позивача є підставою до задоволення позовних вимог щодо нього.

На підставі ст.88 ЦПК України суд стягує з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача сплачені останнім на користь держави кошти судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,11,60, 79,88,208,209,212-215 ЦПК України, ст.509 ЦК України,ст.66 ЖК УРСР, суд-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2 прож. ІНФОРМАЦІЯ_3, 24кв.63 на користь Підприємства - (ОСОБА_2 № 9) Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України (р.р.№26001055904363 ЖРУ «Приват Банк» м.Житомир,МФО 311744, код ЄДРПОУ 22992775) заборгованість за період з січня 2012 року по січень 2015 року 15 305,06 грн.

Стягнути з відповідача на користь позивача сплачені останнім на користь держави 243,60 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд протягом десяти днів починаючи з дня його проголошення.Особи,які брали участь у справі,але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя І. М. Невмержицький