Рішення № 48797955, 18.08.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 157/619/15-ц Провадження № 22-ц/773/1237/15 Головуючий у 1 інстанції: Гончарук О.Н. Категорія: 27 Доповідач: Здрилюк О. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Здрилюк О.І. ,

суддів - Стрільчука В.А., Карпук А.К.,

при секретарі - Шугаловій О.М.,

з участю пр-ка позивача - Кравчука М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 25 червня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А :

12.06.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду із зазначеним позовом, який мотивує тим, що 22.04.2013 року між Публічним акціонерним товариством (далі - ПАТ) «ОТП Банк» і ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 2003547824, за умовами якого банк надав відповідачу грошові кошти у розмірі 22160 грн. зі сплатою відсотків за його користування у розмірі 0,01% річних, строком на 36 місяців - до 22.04.2016 року, а останній зобов'язався щомісячно погашати визначені у графіку платежів кошти у вигляді тіла кредиту, відсотків та комісії за користування кредитом.

Право вимоги по вказаному кредитному договору ПАТ «ОТП Банк» передало ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» відповідно до умов укладеного між ними договору факторингу № 15/09/14 від 15.09.2014 року.

У зв'язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору станом на 13.05.2015 року виникла заборгованість у розмірі 22910,61 грн., яка складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 17054,65 грн.; несплачених відсотків у розмірі 1,23 грн. та несплаченої комісії за користування кредитом у розмірі 5854,65 грн., які і просить стягнути з відповідача та відшкодувати судові витрати.

Рішенням Камінь-Каширського районного суду від 25 червня 2015 року в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати це рішення та ухвалити нове - про задоволення позову.

Вважає, що судом допущено неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

В апеляційному суді представник позивача апеляційну скаргу підтримав із наведених у ній підстав та просить її задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, а в письмових запереченнях на апеляційну скаргу просить її відхилити, зазначаючи, що повернув гроші раніше обумовленого у договорі строку.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду - до скасування з ухваленням нового рішення про задоволення позову з наступних підстав.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що згідно наданого позивачем розрахунку заборгованість за даним кредитним договором станом на 13.05.2015 року відсутня, а тому позов до задоволення не підлягає.

Проте такі висновки суду зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтями 1048, 1050, 1054 цього Кодексу передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів від суми позики згідно з умовами договору.

Із матеріалів справи вбачається, що 22.04.2013 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 2003547824, за умовами якого банк надав відповідачу грошові кошти у розмірі 22160 грн. зі сплатою відсотків за його користування у розмірі 0,01% річних, строком на 36 місяців - до 22.04.2016 року, а останній зобов'язався щомісячно погашати визначені у графіку платежів кошти у вигляді тіла кредиту, відсотків та комісії за користування кредитом /п.п.1.1, 1.2, 1.3, 1.4/ (а.с.4-7).

15 вересня 2014 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» укладено договір факторингу № 15/09/14, за умовами якого банк передав позивачу право грошової вимоги, у тому числі і по спірному кредитному договору, про що відповідач був повідомлений позивачем одночасно із пропозицією погасити заборгованість, яка утворилася за кредитним договором (а.с.10, 15- 20).

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтями 58, 59 ЦПК України визначено, що докази мають бути належними та допустимими.

За укладеним із відповідачем кредитним договором позивачу було передано право вимоги на заборгованість у розмірі 22910,61 грн. (а.с.20, 84-88).

Саме такий розмір заборгованості зазначений позивачем у приєднаному до позовної заяви розрахунку (а.с.8), який завірений належним чином.

Беручи до уваги розрахунок заборгованості, який міститься на а.с.9, який ніким не завірений, а тому потребував перевірки, суд першої інстанції не дав оцінки та спростування завіреному позивачем розрахунку, який міститься на а.с.8.

Згідно ч.4 ст.10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи зазначену правову норму, суд першої інстанції не сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи в частині наявності чи відсутності заборгованості відповідача перед позивачем.

Разом з тим, покликання відповідача на те, що він повністю погасив борг раніше обумовленого у договорі строку не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції.

Як вбачається із наданого суду позивачем детального розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідач припинив сплату коштів по ньому, починаючи з січня 2014 року і її розмір становить 22910,61 грн., який складається із заборгованості по тілу кредиту - 17054,65 грн.; несплачених відсотків - 1,23 грн. та несплаченої комісії - 5854,65 грн. (а.с.83).

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що саме такий розмір заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Оскільки висновки суду першої інстанції зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, то згідно зі статтею 309 ЦПК України це є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

У зв'язку із задоволенням позову та апеляційної скарги, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 365 грн. 40 коп. (243,60 + 121,80).

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задовольнити.

Рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 25 червня 2015 року в даній справі скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (03680, м.Київ, вул.Фізкультури,28Д, код ЄДРПОУ 36789421, р/р 26507002333333 в ПАТ «ОТП Банк», МФО 300528) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 2003547824 від 22.04.2013 року в розмірі 22910 грн. 61 коп. (двадцять дві тисячі дев'ятсот десять грн. 61 коп.) та 365 грн. 40 коп. (триста шістдесят п'ять грн. 40 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді