Ухвала суду № 48793481, 19.08.2015, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/1973/13-к 1-кп/335/1/2015

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2015 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Соболєвої І.П.,

судді: Гашук К.В.,

запасного судді: Шалагінової А.В.,

за участю присяжних: ОСОБА_1Г, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

запасних присяжних: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

прокурора: Корх Д.О.,

потерпілого: ОСОБА_6,

захисників: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,

обвинувачених: ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21,

при секретарі: Гончаренко М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання доцільності продовження тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 по кримінальному провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012000000000055 від 22.11.2012 р.,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012000000000055 від 22.11.2012 р., відносно ОСОБА_14, обвинуваченого у скоєні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115; п. п. 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_15, обвинуваченого у скоєні злочинів, передбачених ст. 257, п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_16, обвинуваченого у скоєні злочинів, передбачених ст. 257, ч.2 ст.15, п.12 ч.2 ст.115; п.п.6, 12, 13 ч.2 ст.115; ч.4 ст.189 КК України, ОСОБА_17, обвинуваченого у скоєні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115; п.п. 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_18, обвинуваченого у скоєні злочинів, передбачених ст. 257; п. п. 6, 12, ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_19, обвинуваченого у скоєні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 2 ст. 15, п. п. 12 ч. 2 ст. 115; п.п. 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115; ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст. 189; ч. 1 ст. 263; ч. 3 ст. 289 КК України, ОСОБА_20, обвинуваченого у скоєнні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п. п. 8, 12, 13 ч. 2 ст. 115; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 146; ч. 3 ст. 27, п. п. 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115; ч.1 ст. 263; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 289; ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 186; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 189; ч.3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п. п. 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_21, обвинуваченого у скоєнні злочинів, передбачених ст. 257, п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

На підставі ст. 331 КПК України суд поставив на розгляд питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою.

В судовому засіданні прокурором зазначено про необхідність продовження строків обвинуваченим на 60 днів, оскільки на даний час існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачені можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення,

жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав думку прокурора, наполягав на продовженні обвинуваченим строків тримання під вартою.

Обвинувачені ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 ОСОБА_19 ОСОБА_20, ОСОБА_21 та їхні захисники заперечували щодо продовження строків тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_15, його захисник ОСОБА_22 не заперечували проти продовження строків тримання його під вартою.

Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши доводи клопотання та матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено у судовому засіданні, ухвалою від 22 червня 2015 року було продовжено ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 строк тримання під вартою у Запорізькому слідчому ізоляторі Управління пенітенціарної служби України в Запорізькій області строком на 60 днів, тобто до 20 серпня 2015 року.

Таким чином, строк тримання під вартою всіх обвинувачених, встановлений ухвалою суду, закінчується 20 серпня 2015 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Зокрема, нормами КПК України передбачено, що під час розгляду даного питання суд повинен перевірити: обґрунтованість підозри та вагомість доказів, тяжкість правопорушення, суспільну небезпеку правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, репутація та майновий стан підозрюваного, розмір майнової шкоди, а також з дотриманням вимог ст.ст. 183, 193, 194, 196, 197 КПК України постановити ухвалу, якою задовольнити або відмовити у задоволенні клопотання.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Як вбачається з обвинувального акту, всі без винятку обвинувачені обвинувачуються у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, в тому числі у особливо тяжких. Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним у пункті 35 рішення Європейського Суду з прав людини в справі «Летельє проти Франції», суд вважає виправданим тримання обвинувачених під вартою.

З урахуванням викладеного, та враховуючи дані щодо осіб обвинувачених, суд доходить висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинувачених, з огляду на що підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на інший більш мякий суд на даний час не вбачає.

З наведених підстав, суд доходить висновку, що обвинуваченим ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 необхідно продовжити строк тримання під вартою на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331, 372 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Продовжити ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 строк тримання під вартою у Запорізькому слідчому ізоляторі Управління пенітенціарної служби України в Запорізькій області на 60 днів, тобто до 17 жовтня 2015 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору, та направити начальнику Запорізького слідчого ізолятору Управління пенітенціарної служби України в Запорізькій області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: І.П. Соболєва

Суддя: К.В. Гашук

Присяжні: ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3