Рішення № 4878823, 01.10.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.10.09

Справа № 5/199-09.

за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НК Альфа – Нафта», м. Київ

до відповідача – Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м Суми

про визнання рішення частково недійсним

по зустрічному позову Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м Суми

до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «НК Альфа – Нафта», м. Київ

про стягнення 34 000 грн. 00 коп.

Суддя Гудим В.Д.

Представники :

Від позивача – предст. Лаврик С.В. (дов. № 17/04-02 від 17.04.09р.)

Від відповідача – предст. Касьян Є.М. (дов. № 9 від 24.10.08р.)

В судовому засіданні 10.09.09р. було оголошено перерву до 01.10.09р.

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить визнати недійсним рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 19 від 31.03.09р., прийнятого за результатами розгляду справи № 02-06/02-2009 про порушення товариством з обмеженою відповідальністю «НК Альфа – Нафта» в особі філії № 15 – "Сумська" законодавства про захист економічної конкуренції та подання 1-ВР від 12.03.09р. № 39 "Про попередні висновки у справі № 02-06/02-2009"

13.07.09р. відповідач подав зустрічний позов в якому просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «НК Альфа – Нафта» 34 000 грн. 00 коп. штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції на підставі рішення Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 19 від 31.03.09р.

Відповідач за первісним позовом проти позовних вимог заперечує, зазначаючи, що оспорюване рішення прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства. Відповідач за первісним позовом подав відзив на позовну заяву з обґрунтуванням своєї позиції по справі.

Позивач за первісним позовом подав додаткові пояснення по справі в обґрунтування своєї позиції по справі.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, 31.03.09р. відповідачем за первісним позовом було винесено рішення № 19, яким:

1. Визнано товариство з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта», в особі філії № 15 «Сумська» таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку низькооктанових бензинів, що реалізується у роздріб торгівельною мережею через АЗС у географічних межах Липоводолинського району Сумської області за результатами діяльності у 2008 році.

2. Визнано товариство з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта», в особі філії № 15 «Сумська» таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку високооктанових бензинів, що реалізується у роздріб торгівельною мережею через АЗС у географічних межах Білопільського, Буринського, Л.Долинського та Путивльського районів Сумської області за результатами діяльності у 2008 році.

3. Визнано, що дії товариства з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта», в особі філії № 15 - «Сумська» по частковому припиненню реалізації низькооктанових бензинів за готівку на АЗС Л.Долинського району у листопаді-грудні 2008 року є порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 5 частини 2 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку низькооктанових бензинів, що реалізується у роздріб торгівельною мережею через АЗС в частині часткової відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання.

4. Визнано, що дії товариства з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта», в особі філії № 15 - «Сумська» по частковому припиненню реалізації високооктанових бензинів за готівку на АЗС Білопільського, Буринського, Л. Долинського та Путивльського районів у грудні 2008 року є порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 5 частини 2 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку високооктанових бензинів, що реалізується у роздріб торгівельною мережею через АЗС в частині часткової відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання

5. Відповідно до частини 2 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за вчинене порушення, зазначене у пункті 3 цього рішення, на позивача за первісним позовом накладено штраф у розмір 17 000 грн.

6. Відповідно до частини 2 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за вчинене порушення, зазначене у пункті 4 цього рішення, на позивача за первісним позовом накладено штраф у розмірі 17 000 грн.

Позивач за первісним позовом в обґрунтування первісних позовних вимог посилається на те, що відповідачем за первісним позовом порушено вимоги Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Монопольного комітету України від 05.03.2002 року № 49-р щодо визначення адміністративних та економічних бар'єрів вступу на ринок, визначення територіальних (географічних) меж ринку, що в свою чергу призвело до неправильного висновку про монопольне становище позивача та зловживання монопольним становищем. Крім того, відповідачем за первісним позовом порушено вимоги п.п. 1.3., 2.1.6., 7.1., 7.3 Методики при визначенні часових меж ринку.

Позивач за первісним позовом також зазначає, що філія № 15 «Сумська» ТОВ «НК Альфа-Нафта» не може вважатися такою, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку низькооктанових бензинів, що реалізується у роздріб торгівельною мережею через АЗС у географічних межах Л.Долинського району Сумської області за результатами діяльності у 2008 році та на ринку високооктанових бензинів, що реалізується у роздріб торгівельною мережею через АЗС у географічних межах Білопільського, Буринського, Л.Долинського та Путивльського районів Сумської області за результатами діяльності у 2008 році. ТОВ «НК Альфа-Нафта», в особі філії № 15 «Сумська» ані частково, ані у повному обсязі не відмовлялося у листопаді-грудні 2008 року від реалізації низькооктанових бензинів за готівку на АЗС Л.Долинського району та у грудні 2008 року - високооктанових бензинів за готівку на АЗС Білопільського, Буринського, Л.Долинського та Путивльського районів, а безперебійно реалізовувало вказані бензини за талонами та смарт - картками у достатніх обсягах; висновок відповідача за первісним позовом щодо відсутності альтернативних джерел придбання зроблено на підставі некоректно визначених територіальних (географічних) меж зазначених вище товарних ринків, а також без врахування наявності можливості споживачів придбавати високооктанові та низькооктанові бензини у роздрібних постачальників, що знаходяться у відповідних суміжних адміністративно-територіальних одиницях Сумської області (Сумській, Лебединський, Роменський, Недригайлівський, Глухівський, Кролевецький та Конотопський райони)

Пункти 5,6 оспорюваного рішення, на думку позивача за первісним позовом, протирічать положенням ч.2 ст.52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», оскільки накладання штрафу відповідачем за первісним позовом на позивача за первісним позовом може мати місце виключно у разі вчинення останнім порушення, передбаченого пунктами 1, 2 та 4 статті 50 зазначеного Закону, які ТОВ «НК Альфа - Нафта», в особі філії № 15 - «Сумська» не вчиняло.

При цьому, господарський суд не може прийняти до уваги посилання позивача з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин..

Відповідно до статті 13 Закону України “Про захист економічної конкуренції” зловживанням монопольним становищем вважаються дії, що можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, у вигляді встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Відповідно до норм чинного законодавства, дослідження монопольного становища проводиться на підставі «Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання ринку», затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України 5 березня 2002 року № 49-р та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 квітня 2002 року за №317/6605. (далі – Методика)

Як вбачається з матеріалів справи, дослідження монопольного становища ТОВ «Альфа –нафта» в особі філії № 15 «Сумська» проводилось з урахуванням вищезазначеної Методики, про що зазначено у оскаржуваному рішенні.(а.с. 11, I том)

Пунктом 9.2 Методики встановлено, що бар'єрами для вступу потенційних конкурентів на відповідний ринок, зокрема є: адміністративні обмеження; економічні та організаційні обмеження; інші обмеження, що спричиняють суттєві витрати, необхідні для вступу на певний ринок товару.

Так, відповідно до Аналітичної довідки дослідження ринків високооктанових, низькооктанових бензинів та дизельного пального до вищезазначених положень Методики (а. с. 46-47, II том) тервідділенням було досліджено бар'єри вступу на ринки високооктанових та низькооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізується у роздріб торгівельною мережею через АЗС, до яких зокрема відносяться адміністративні обмеження, пов'язані з необхідністю одержання згоди органів місцевого самоврядування на оренду земельної ділянки для розміщення АЗС, а також дозволів на здійснення роздрібного продажу нафтопродуктів від органів екологічної безпеки, охорони праці, пожежного нагляду, а також економічні обмеження, пов'язані з необхідністю залучення значних коштів для будівництва нових АЗС, реконструкцію існуючих АЗС та поповнення обігових коштів тощо.

Відповідач за первісним позовом зазначає, що підтвердженням наявності високих адміністративних та економічних бар'єрів на відповідних товарних ринках є те, що з моменту отримання позивачем за первісним позовом в оренду автозаправних станцій (з листопада 2005 року) в межах Білопільського, Путивльського, Буринського та Л.Долинського районів протягом 2006, 2007 та 2008 років на ринки низькооктанових бензинів, що реалізуються у роздріб торгівельною мережею через АЗС (бензини А-76, А-80) та високооктанових бензинів, що реалізуються у роздріб торгівельною мережею через АЗС (бензини А-92, А-95, А-98) не вступив жоден із суб’єктів господарювання (потенційний конкурент).

ТОВ "НК Альфа-Нафта" в територіальних межах Білопільського, Путивльського, Буринського районів на ринку високооктанових бензинів, що реалізуються у роздріб торгівельною мережею через АЗС, та в територіальних межах Л.Долинського району на ринку низькооктанових бензинів, що реалізуються у роздріб торгівельною мережею через АЗС протягом 2008 року не мало жодного конкурента, що підтверджується розташуванням АЗС інших суб’єктів господарювання (а.с. 140 -161, I том)

Наведене свідчить про наявність суттєвих бар'єрів для вступу на ринки високооктанових, низькооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізується у роздріб торгівельною мережею через АЗС та неможливість вступу на цей ринок нових учасників у короткий строк.

Як зазначає відповідач за первісним позовом для з'ясування стану ринку та отримання необхідної інформації для прийняття рішення у справі № 02-06/02-2009 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції було проведено дослідження стану ринків високооктанових, низькооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізуються у роздріб торгівельною мережею через АЗС у межах Білопільського, Буринського, Л.Долинського та Путивльського районів Сумської області, результати дослідження якого викладено у «Аналітичній довідці дослідження ринків високооктанових, низькооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізуються у роздріб торгівельною мережею АЗС у межах Білопільського, Буринського, Л.Долинського та Путивльського районів Сумської області відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України 5 березня 2002 року № 49-р та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 квітня 2002 року за №317/6605» (а.с. 46-47, IIтом). Об'єктом аналізу щодо визначення монопольного становища на зазначених вище ринках були суб'єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю високооктановими, низькооктановими бензинами та дизельним пальним через АЗС у межах Білопільського, Буринського, Л.Долинського та Путивльського районів Сумської області та послуги з роздрібної торгівлі високооктановими, низькооктановими бензинами та дизельним пальним, що ними надаються. Згідно розділу 5 Методики товарні межі ринку визначаються шляхом формування групи взаємозамінних товарів (товарних груп), у межах якої споживач за звичайних умов може легко перейти від споживання одного товару до споживання іншого. Згідно з Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442, роздрібна торгівля моторними бензинами та дизельним пальним має здійснюватись виключно на автозаправних станціях (АЗС) із застосуванням спеціального обладнання з дотриманням відповідних стандартів, норм та правил передбачених чинним законодавством. Отже, основною споживчою властивістю послуг із роздрібної реалізації нафтопродуктів, що використовуються як моторне пальне, є відпуск цих нафтопродуктів на АЗС із застосуванням спеціального обладнання (паливно-роздавальних колонок). Послуги роздрібної торгівлі моторними бензинами та дизельним пальним, що надаються на автозаправних станціях, не мають еквівалентних товарів замінників, оскільки споживачі цих послуг не можуть обрати інших послуг на заміну. Таким чином, визначено наступні товарні ринки: «низькооктанові бензини, що реалізуються у роздріб торгівельною мережею через АЗС», «високооктанові бензини, що реалізуються у роздріб торгівельною мережею через АЗС».

Відповідач за первісним позовом зазначає, що будь-який ринок товару має таку характерну ознаку як його територіальні межі. Розділом 6 Методики встановлено особливості визначення територіальних (географічних) меж ринку.

Відповідно до пункту 6.1 Методики територіальні (географічні) межі ринку певного товару (товарної групи) визначаються шляхом установлення мінімальної території, за межами якої з точки зору споживача придбання товарів (товарної групи), що належать до групи взаємозамінних товарів товарної групи, є неможливим або недоцільним.

Згідно з пунктом 1.3 Методики споживач - це юридична чи фізична особа, яка здійснює діяльність з придбання та використання товарів, послуг, робіт на відповідному товарному (товарних) ринку (ринках);

Тобто, виходячи з вищенаведених пунктів Методики споживач характеризується як учасник ринку, що при задоволенні своїх потреб (попиту) керується економічною доцільністю придбання того чи іншого товару. При цьому Методика не виділяє споживачів в залежності від їх постійного чи тимчасового місця проживання (знаходження) в тих чи інших територіальних межах.

Споживачі мають необхідність купувати нафтопродукти у найбільш близькому пункті продажу цього товару виходячи з економічної доцільності. З огляду на цей чинник територіальні (географічні) межі ринку визначені відповідачем за первісним позовом як межі адміністративних районів Сумської області, у територіальних межах якого розташовані АЗС, що належать позивачу за первісним позовом, а саме межі Білопільського, Буринського, Л.Долинського та Путивльського районів Сумської області.

Відповідач за первісним позовом зазначає, що на території суміжних із вищезазначеними районами розташовані автозаправні станції операторів ринків високооктанових, низькооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізуються у роздріб торгівельною мережею через АЗС, умови реалізації на яких суттєво відрізняються від умов реалізації на АЗС ТОВ «НК «Альфа-Нафта» в особі філії № 15 «Сумська», отже з точки зору споживачів придбання моторних бензинів та дизельного пального за межами територій Білопільського, Буринського, Л. Долинського та Путивльського районів Сумської області економічно недоцільно, враховуючи додаткові витрати на переїзд транспорту до заправних станцій.

Враховуючи часткову відмову позивача від реалізації в Білопільському, Путивльському, Буринському районах високооктанових бензинів, а в Л. Долинському районі низькооктанових бензинів, споживачі зазначених районів були значно обмежені у можливості дістатися до АЗС інших суб’єктів господарювання. Таким чином споживачі кожного окремо зазначеного району мають низьку здатність до переміщення свого попиту в інші адміністративно-територіальні райони Сумської області.

Відповідно до п. 6.3. Методики ступінь відкритості ринку щодо міжнародної, міжрегіональної торгівлі оцінюється за показником, який розраховується як відсоткове співвідношення суми загального обсягу ввезення (імпорту) товару на певний ринок з територій інших регіонів держави (інших країн) до загального обсягу ринку

Тобто, виходячи із вимог зазначених норм Методики необхідно з'ясувати обсяг низькооктанових бензинів ввезених (реалізованих) іншими суб'єктами господарювання (окрім як позивачем за первісним позовом) у 2008 році на територію Л.Долинського району, та обсяги високооктанових бензинів ввезених іншими суб'єктами господарювання (окрім як позивачем за первісним позовом) на територію Білопільського, Путивльського, Буринського районів.

Відповідач за первісним позовом зазначає, що на вимогу голови Сумського обласного тервідділення АМКУ від 2008 №01-26/2790 усі суб'єкти господарювання, що діють на досліджуваних товарних ринках у Сумській області, надали дані щодо обсягів роздрібної реалізації низькооктанових, високооктанових бензинів та дизельного пального по районам Сумської області у 2008 році. (а.с. 115-138, I том). Відповідно до отриманих відповідей жодним із суб'єктів господарювання, окрім як позивачем за первісним позовом, не здійснювалася реалізація низькооктанових та високооктанових бензинів на території Білопільського, Путивльського, Буринського та Л.Долинського районів. Отже весь обсяг (100 відсотків) нафтопродуктів реалізованих у роздріб через АЗС в межах зазначених районів здійснено ТОВ "НК Альфа-Нафта" в особі філії № 15 - «Сумська».

Відповідно до п. 1.3 Методики часові межі ринку - час стабільності ринку, тобто період, протягом якого структура ринку, співвідношення попиту та пропозиції на ньому істотно не змінюються.

Відповідно до п. 2.1.6 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання може включати в себе такі дії як встановлення проміжку часу, стосовно якого має визначатися становище суб'єктів господарювання на ринку - визначення часових меж ринку.

Відповідно до п. 7.1 Методики часові межі ринку визначаються як проміжок часу (як правило - рік), протягом якого відповідна сукупність товарно-грошових відносин між продавцями (постачальниками, виробниками) і споживачами утворює ринок товару із сталою структурою.

Відповідно до п. 7.3 Методики проміжок часу менший, ніж один рік, може визнаватися часовими межами ринку, за умов, що період повного обороту авансованого капіталу у виробництві відповідного товару є значно меншим, ніж один рік; протягом цього часу, у відповідь на значиме підвищення цін на ринку, продавці (постачальники, виробники) мають можливість вжити відповідних заходів і стабілізувати пропозицію, а значна кількість споживачів, що скоротили споживання внаслідок цього підвищення, можуть без значних труднощів відновити обсяги споживання; монопольне (домінуюче) становище суб'єкта (суб'єктів) господарювання обумовлене наданням йому особливих прав, повноважень, пільг з боку органів влади, органів місцевого самоврядування чи органів адміністративно-господарського управління та контролю або інших суб'єктів господарювання, які займають монопольне (домінуюче) становище. Як значиме використовується підвищення цін, що дорівнює або перевищує 5 відсотків.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до аналітичної довідки дослідження ринків високооктанових, низькооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізуються у роздріб торгівельною мережею АЗС у межах Білопільського, Буринського, Л.Долинського та Путивльського районів Сумської області відповідно до Методики (а.с. 46-47, IIтом) часові межі визначені наступним чином: дослідження проводилося за результатами господарської діяльності ТОВ «НК «Альфа – Нафта» в особі філії № 15 «Сумська» у 2008 році. Протягом року сукупність товарно – грошових відносин між продавцями (постачальниками, виробниками) і споживачами утворює ринок товару із сталою структурою, оскільки період повного обороту авансованого капіталу у роздрібній торгівлі нафтопродуктами є меншим ніж рік, протягом року учасники ринків роздрібної торгівлі нафтопродуктами, у відповідь на значиме підвищення цін на ринку, мають можливість вжити заходів і стабілізувати пропозицію, а значна кількість споживачів, що скоротили споживання внаслідок цього підвищення, можуть без значних труднощів відновити обсяги споживання, часовими межами досліджуваних ринків визначено 2008 рік, що не суперечить вимогам п. п. 7.1, 7.3 Методики.

Враховуючи зазначені обставини, господарський суд не може прийняти до уваги посилання позивача за первісним позовом на те, що відповідачем за первісним позовом при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та винесені оспорюваного рішення невірно, з порушенням вимог «Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання ринку», було визначено територіальні (географічні) межі ринку, адміністративні та економічні бар’єри вступу на ринок, часові межі ринку.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, за інформацією ТОВ «НК «Альфа-Нафта» в особі філії № 15 «Сумська», яка була викладена в листі від 16 січня 2009 року № 53 (а. с. 161-164 I том) на АЗС Білопільського, Буринського, Л.Долинського та Путивльського районів позивач припинив реалізацію за готівку: бензинів марки А-76 (80) починаючи з 5 листопада 2008 року; бензинів марки А-92 починаючи з 28 жовтня 2008 року; бензинів марки А-95 починаючи з 5 листопада 2008 року. За поясненням ТОВ «НК «Альфа-Нафта», викладеними в листі від 12 січня 2009 року № 12/01-07 (а.с. 165, I том) реалізація світлих нафтопродуктів за готівку в межах Сумської області припинилась у зв'язку із відсутністю у Товариства достатньої кількості вільних обігових коштів на закупівлю бензинів в аналізованому періоді у зв'язку із фінансовою кризою; значним дефіцитом світлих нафтопродуктів на базах зберігання підприємства; тим, що кількість залишків бензинів на АЗС та базах в даний період вистачає лише для того, щоб задовольнити потреби споживачів, що в попередні періоди поповнили свої талони та смарт - карти.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, за інформацією позивача, викладеною у листах від 5 січня 2009 року № 05/01-01, від 12 січня 2009 року №12/01-07, у грудні 2008 року позивачем не закуповувалося світлих нафтопродуктів. (а.с. 165-166)

Як зазначає відповідач за первісним позовом, за аналізом обсягів реалізації низькооктанових бензинів на АЗС ТОВ «НК «Альфа-Нафта» в особі філії № 15 «Сумська», встановлено, що на АЗС Л.Долинського району обсяги реалізації бензину марки А-76 (80) за готівку у листопаді - грудні 2008 року були значно меншими від обсягів реалізації бензину зазначеної марки у вересні - жовтні 2008 року (а.с. 168), зокрема обсяг реалізації знизився: у листопаді 2008 року на 42 та 58 відсотка; у грудні 2008 року на 62 та 73 відсотка. За аналізом обсягів реалізації низькооктанових бензинів у 2008 році встановлено, що у вересні та жовтні 2008 року обсяги реалізації низькооктанових бензинів (556 тн та 633 тн) були вищими ніж середньомісячні обсяги реалізації бензинів марки А-76 (80) у 2008 році - 465,6 тн (5587тн/12 місяців), що дозволяло позивачу за первісним позовом здійснити закупівлю нафтопродуктів на листопад - грудень 2008 року у необхідних обсягах. Крім того, закупівлі нафтопродуктів у необхідних обсягах сприяло зниження закупівельних цін на низькооктанові бензини, зокрема, у листопаді 2008 року на 12 відсотків у порівнянні із жовтнем 2008 року. Закупівлю низькооктанових бензинів позивачем відновлено 11 січня 2009 року.(а.с. 169-174, I том)

Як зазначає відповідача за первісним позовом, за аналізом обсягів реалізації високооктанових бензинів на АЗС Білопільського, Буринського, Л.Долинського та Путивльського районів встановлено, що обсяги реалізації бензинів марки А-92, А-95 за готівку у грудні 2008 року були значно меншими від обсягів реалізації бензину зазначених марок у вересні - листопаді 2008 року, зокрема обсяг реалізації знизився у межах Білопільського району на 84, 83 та 78 відсотків; у межах Буринського району на 78, 78 та 72 відсотків; у межах Л.Долинського району на 85, 81 та 72 відсотків; у межах Путивльського району на 77, 77 та 69 відсотків. За аналізом обсягів реалізації високооктанових бензинів у 2008 році встановлено, що у вересні та жовтні 2008 року обсяги реалізації високооктанових бензинів ( 2268 тн та 1631 тн) були вищими ніж середньомісячні обсяги реалізації бензинів марки А-92 та А-95 у 2008 році - 1618 тн (7420тн+12002тн/12 місяців), що дозволяло позивачу за первісним позовом здійснити закупівлю нафтопродуктів на листопад - грудень 2008 року у необхідних обсягах. Крім того, закупівлі нафтопродуктів у необхідних обсягах сприяло зниження закупівельних цін на високооктанові бензини, зокрема, у листопаді 2008 року на 14-23 відсотка у порівнянні із жовтнем 2008 року.

В зв’язку з зазначеними обставинами, пояснення позивача за первісним позовом, що причиною припинення реалізації за готівку продуктів на АЗС була відсутність достатньої кількості вільних обігових коштів на закупівлю бензинів в аналізованому періоді у зв'язку із фінансовою кризою не може вважатись обґрунтованою.

Відповідач за первісним позовом зазначає, що оскільки у межах Л.Долинського району ТОВ «НК «Альфа-Нафта» в особі філії № 15 «Сумська» не має конкурентів на ринку роздрібної торгівлі низькооктановими бензинами, фізичні та юридичні особи, які експлуатують автотранспортні засоби, не мали можливості заправити власні транспортні засоби нафтопродуктами, крім як на АЗС позивача за первісним позовом. Крім того, виходячи з економічної доцільності споживачі змушені купувати нафтопродукти у найбільш близькому пункті продажу цього товару. Таким чином враховуючи зазначене, фізичні та юридичні особи, які експлуатують автотранспортні засоби та заправляються низькооктановими бензинами у територіальних межах Л.Долинського району були позбавлені можливості заправитись за готівку на АЗС районів, суміжних з Л.Долинським.

Оскільки у межах Білопільського, Буринського, Л.Долинського та Путивльського районів ТОВ «НК «Альфа-Нафта» в особі філії № 15 «Сумська» не має конкурентів на ринках роздрібної торгівлі високооктановими бензинами, фізичні та юридичні особи, які експлуатують автотранспортні засоби не мали можливості заправити власні транспортні засоби нафтопродуктами, крім як на АЗС позивача за первісним позовом. Крім того, виходячи з економічної доцільності споживачі змушені купувати нафтопродукти у найбільш близькому пункті продажу цього товару. Таким чином враховуючи зазначене, фізичні та юридичні особи, які експлуатують автотранспортні засоби та заправляються високооктановими бензинами у територіальних межах Білопільського, Буринського, Л.Долинського та Путивльського районів позбавлені можливості заправитись за готівку на АЗС районів, суміжних із вказаними.

В зв’язку з викладеними обставинами, дії ТОВ «НК «Альфа-Нафта» в особі філії № 15 «Сумська» по частковому припиненню реалізації низькооктанових бензинів за готівку на АЗС Л.Долинського району у листопаді -2008 року та по частковому припиненню реалізації високооктанових бензинів за готівку на АЗС Білопільського, Буринського, Л.Долинського та Путивльського районів кваліфіковані як порушення, передбачене пунктом 2 статті 50 та пунктом 5 2 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції"" у вигляді зловживання монопольним становищем на ринках низькооктанових та високооктанових бензинів, що реалізуються у роздріб торгівельною мережею через АЗС в частині часткової відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд вважає рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 19 від 31.03.09р., прийнятого за результатами розгляду справи № 02-06/02-2009 про порушення товариством з обмеженою відповідальністю «НК Альфа – Нафта» в особі філії № 15 – "Сумська" законодавства про захист економічної конкуренції законним, а позовні вимоги щодо визнання зазначеного рішення недійсним, з підстав наведених позивачем за первісним позовом, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Відповідно до п. 2 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є, в тому числі, зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за таке порушення, як зловживання монопольним (домінуючим) становищем, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку.

Як зазначалося вище, 31.03.09р. відповідачем за первісним позовом було винесено рішення № 19, яким, в тому числі, на позивача за первісним позов накладено штраф в загальній сумі 34 000 грн. 00 коп. за вчинення порушень, передбачених пунктом 2 статті 50 та пунктом 5 частини 2 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку низькооктанових та високооктанових бензинів, що реалізується у роздріб торгівельною мережею через АЗС в частині часткової відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання.

Копія рішення від 31.03.09р. № 19, була отримана відповідачем 15.04.09р., про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення № 585480 (а. с. 76, II том)

В обґрунтування зустрічних позовних вимог відповідач за первісним позовом посилається на те, що штраф в розмірі 34000 грн. накладений рішенням від 31.03.09р. № 19 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" не сплачений позивачем за первісним позовом відповідно до вимог частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Строк сплати закінчився 16.06.09р., на момент подачі зустрічного позову штраф не сплачено.

З урахуванням вищевикладених обставин, в тому числі враховуючи те, що господарський суд дійшов до висновку про законність та обґрунтованість рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 19 від 31.03.09р., зустрічні позовні вимоги щодо стягнення з ТОВ «НК Альфа – Нафта» штрафу в розмірі 34000 грн. 00 коп. підлягають задоволенню.

Господарські витрати відносяться на позивача за первісним позовом.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

СУД ВИРІШИВ:

1. В задоволенні первісного позову – відмовити.

2. Зустрічний позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «НК Альфа – Нафта», 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26. (іден. код – 31088169) до загального фонду Державного бюджету України на рахунки відкриті з управліннях Державного казначейства України за місцем знаходження платника податків за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100, символ звітності 106 штрафу в розмірі 34000 грн. 00 коп.; в доход державного бюджету м. Суми (р/р 31215259700002 в ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013, код 23636315) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118 грн. 00 коп.; в доход державного бюджету України (рах. № 31115095600002 в УДК в Сумській області, МФО 837013, код 23636315) державного мита 340 грн. 00 коп., видати накази.

Суддя В.Д. Гудим

Повний текст судового рішення підписано 5.10.09р.