Рішення № 4878798, 21.09.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.09.09

Справа № 4/192-09.

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Сумської обласної дирекції, м.Суми

до відповідачів 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіланд», м.Суми

2) Фізичної особи - підприємця Литюги В.А., м.Суми

про стягнення 3 200 487 грн. 43 коп.

СУДДЯ Лугова Н.П.

Представники:

від позивача Гриценко Б.М.

від відповідачів 1) не з»явився

2) не з»явився

У судовому засіданні брали участь: секретар судового засідання Балясна В.С.

У судовому засіданні, що відбулося 27.07.2009р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено до 06.08.2009р., 06.08.2009р. розгляд справи було відкладено на 27.08.2009р., згідно ухвали суду від 27.08.2008р. в зв»язку з відпусткою судді Лугової Н.П. справу було передано на розгляд судді Малафеєвій І.В., у судовому засіданні, що відбулося 27.08.2009р. було оголошено перерву до 21.09.2009р., згідно ухвали суду від 21.09.2009р. справу для подальшого розгляду було передано судді Луговій Н.П.

Суть спору: позивач подав заяву про уточнення позовних вимог та просить стягнути з першого відповідача - ТОВ “Зіланд” заборгованість по кредитному договору № 014/15-12/3218 від 23.01.2008р. на загальну суму 3 231 679 грн. 89 коп. за рахунок заставленого згідно договору іпотеки р. №702 від 24.01.2008р. - нерухомого майна –нежилого приміщення площею 528,5 кв.м. на 6-му поверсі 17-ти поверхового будинку, що знаходиться за адресою: м.Суми, пл. Незалежності, 1.

Представник першого та другого відповідачів в судове засідання не з‘явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Перший відповідач подав відзив на позовну заяву в якому вказує, що він виступив майновим поручителем по кредитному договору між ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”та ФОП Литюга В.А., але позичальник та відповідач є солідарними боржниками.

Другий відповідач подав відзив на позовну заяву в якому частково визнає позовні вимоги сумі 414 807,33 дол. США або 2094777,02 грн.

Також, у відзиві на позовну заяву другий відповідач заперечує проти поданої позивачем 06.07.2009р. заяви про уточнення позовних вимог посилаючись на те, що позивачем неправомірно донараховані відсотки за користування кредитом та неустойка за період з моменту порушення судом провадження у справі. Зокрема, як вважає відповідач, предметом спору по даній справі є зобов»язання відповідача по кредитному договору № 014/15-12/3218 від 23.01.2008р., що виникли на дату відкриття провадження у даній справі.

Крім того, як зазначає у відзиві другий відповідач, у кредитному договорі не зазначена ціна у національній валюті України – гривні та її еквівалент в іноземній валюті, а тому у позивача відсутні передбачені законодавством підстави пред‘являти вимоги по поверненню кредиту по курсу, що діяв на момент пред‘явлення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

23.01.2008р. між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Фізичною особою – підприємцем Литюгою В.А. було укладено кредитний договір № 014/15-12/3218, відповідно до п.1 ч.1 якого другий відповідач отримав кредит в розмірі 395 000,00 дол. США зі сплатою 12,25% річних, строком до 22.01.2018р.

З метою забезпечення виконання вищевказаного кредитного договору між першим відповідачем - ТОВ «Зіланд» (майновий поручитель) та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» 24.01.2008р. було укладено договір іпотеки № 702, згідно умов якого майновим поручителем в заставу банку передано нерухоме майно - нежиле приміщення площею 528,5 кв.м. на 6-му поверсі 17-ти поверхового будинку, що знаходиться за адресою: м.Суми, пл.Незалежності,1.

Відповідно до п.1.4.1.1. банк надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.

Згідно умов п.1.5 ч.2 кредитного договору № 014/15-12/3218 від 23.01.2008р., позичальник зобов»язаний щомісячно здійснювати погашення кредиту згідно графіку погашення заборгованості та відсотків за кредитом.

Статтею 526, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлений договором строк, одностороння відмова від виконання зобов»язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

У відповідності до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Факт отримання кредиту в валюті підтверджується валютним меморіальним ордером від 24.01.2008р., видатковою квитанцією по касі № 253/5 від 24.01.2008р.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Отже, позичальник - ФОП Литюга В.А. отримавши кредит в доларах США повинен їх повернути в тій самій валюті – доларах США.

Зокрема, відповідно до ст.533 ЦК України передбачено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов»язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Як свідчать матеріали справи, згідно поданої позивачем заяви про уточнення позовних вимог від 06.07.2009р. станом на зазначену дату сума основного боргу по кредиту складає 384 595,27 дол. США, в т.ч. сума прострочки згідно графіку 6 189,83 дол. США.

Проценти за користування кредитом розраховуються на основі процентної ставки, з розрахунку річної бази нарахування процентів. Проценти нараховуються у день сплати процентів, але не пізніше дати визначеної у графіку повернення кредиту та сплати процентів, кожного календарного місяця на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці та році, включаючи день видачі та виключаючи день повернення та сплачуються позичальником відповідно до умов п.1.5. цього договору.

Сума заборгованості відповідача за відсотками складає 36 309,56 дол. США

За порушення строків повернення кредитної заборгованості, згідно п.4.1.1 ч.2 кредитного договору від 23.01.2008р. , позичальник повинен сплатити кредитору пеню від простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості за кожний день прострочення. Позивачем було нараховано відповідачеві пеню на суму простроченого кредиту в розмірі 217,92 дол. США та пеню на суму прострочених відсотків в розмірі 423 549,37 дол. США

У відзиві на позовну заяву другий відповідач вважає, що позивачем неправомірно донараховані відсотки за користування кредитом та неустойка за період з моменту порушення судом провадження у справі. Зокрема, як вважає відповідач, предметом спору по даній справі є зобов»язання відповідача по кредитному договору № 014/15-12/3218 від 23.01.2008р., що виникли на дату відкриття провадження у даній справі.

Але, відповідно до умов кредитного договору він укладений строком до 22.01.2018р. Слід зазначити, що зміна або розірвання договору у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, можливе за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов»язання.

Але, як свідчать фактичні обставини справи, що підтверджені належними документальними доказами, сторонами по справі не вносилися зміни до договору, кредитний договір № 014/15-12/3218 від 23.01.2008р. в установленому законодавством не розірваний, а тому є обов»язковим для виконання сторонами договору, тому позивачем правомірно нараховано відповідачеві згідно поданої ним заяви про уточнення позовних вимог відсотки та пеню, що передбачені умовами договору.

Таким чином, станом на 06.07.2009р. заборгованість відповідача по кредитному договору № 014/15-12/3218 від 23.01.2008р. складає 423 549,12 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 3 231 679 грн. 89 коп., в т.ч. 384 595,27 дол. США основного боргу по кредиту, 6 189,83 дол. США сума прострочки згідно графіку, 36309,56 дол. США. боргу по відсоткам, 217,92 дол. США пеня на суму простроченого кредиту, 423 549,37 дол. США пеня на суму прострочених відсотків.

Факт заборгованості відповідача в сумі 3 231 679 грн. 89 коп. підтверджено матеріалами справи. Відповідач доказів сплати заборгованості в сумі 3 231 679 грн. 89 коп. не подав.

Пунктом 1.9. кредитного договору передбачено, що у разі невиконання позичальником зобов»язання щодо своєчасності погашення кредиту та сплати нарахованих відсотків, кредитор має право вимагати дострокового виконання боргових зобов»язань за цим договором.

Згідно п.3.1.4 договору іпотеки № 702, у разі невиконання боржником зобов»язань за кредитним договором іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки та за рахунок вирученої суми задовольнити свою вимогу в повному обсязі.

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов»язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов»язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв»язку із пред»явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги позивача щодо стягнення з ТОВ «Зіланд» на його користь заборгованість по кредитному договору № 014/15-12/3218 від 23.01.2008р. на загальну суму 3 231 679 грн. 89 коп. за рахунок заставленого згідно договору іпотеки р. №702 від 24.01.2008р. нерухомого майна –нежилого приміщення площею 528,5 кв.м. на 6-му поверсі 17-ти поверхового будинку, що знаходиться за адресою: м.Суми, пл. Незалежності, 1.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 25 000 грн. 00 коп. державного мита та 312 грн. 50 коп. - витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіланд» (40000, м.Суми, пл.Незалежності, 1 (6-й поверх), код 34328239) на користь Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Сумської обласної дирекції (40030, м.Суми, пл.Незалежності, 1, код 21125295) 3 231 679 грн. 89 коп. за рахунок заставленого згідно договору іпотеки р. №702 від 24.01.2008р. нерухомого майна –нежилого приміщення площею 528,5 кв.м. на 6-му поверсі 17-ти поверхового будинку, що знаходиться за адресою: м.Суми, пл. Незалежності, 1, 25 000 грн. 00 коп. – державного мита та 312 грн. 50 коп. - витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Н.П. ЛУГОВА

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписано 25.09.2009 року.