Ухвала суду № 48783491, 09.10.2014, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2014 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Чупікової В. В.

суддів Галичанського А.Д., Яремка В.В.

при секретарі Тодоряк Г.Д.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3» про стягнення заборгованості за договором депозитного вкладу, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3» на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 22 липня 2014 року, -

встановила:

В травні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним вище позовом до ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» про стягнення заборгованості.

Посилався на те, що 29 січня 2014 року між ним та відповідачем укладено договір банківського вкладу «З любовю, VАВ! «Квартальний» №733319/2014, відповідно до п.1.1 якого він розмістив в банку на умовах депозитного продукту, а відповідач прийняв на депозитний (вкладний) рахунок №26352250001144 грошові кошти в сумі 200 000 дол.США з процентною ставкою в розмірі 12% річних строком до 28 лютого 2015 року.

30 квітня 2014 року ОСОБА_2 на адресу відповідача було направлено заяву про негайне перерахування суми внеску разом з сумою нарахованих за користування ним процентів відповідно до умов договору, однак, відповідач жодних дій не вчинив. Така вимога була висловлена представнику відповідача як в усній формі, як того вимагає п.1.6 договору, так і в письмовій.

Посилаючись на те, що відповідач не повернув вчасно суму банківського вкладу, то відповідно до ст.625 ЦК України відповідач повинен сплатити йому

№22ц-1325/2014 рік Головуючий у 1 інстанції Кирилюк Л.К.

Категорія 19/27 Доповідач Чупікова В.В.

суму банківського вкладу з нарахованими відсотками, а також 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення, тобто за період з 01 по 21 травня 2014 року за 21 день, суму 350 доларів 13 центів США (3% від 205852 долари

США за 21 день).

На підставі викладеного просив стягнути з ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» на його користь за договором банківського вкладу «З любовю, VАВ! «Квартальний» №733319/2014 від 29 січня 2014 року суму вкладу з врахуванням відсотків в розмірі 205 852,05 дол. США та 3% річних в розмірі 350,13 дол. США.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 22 липня 2014 року позов задоволено, постановлено стягнути з ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3 банк» на користь ОСОБА_2 за договором банківського вкладу «З любовю, VАВ! «Квартальний» № 733319/2014 від 29 січня 2014 року суму вкладу з врахуванням відсотків в розмірі 205 852, 05 дол.США та 3% річних в розмірі 350,13 дол.США.

Вирішено питання відносно розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що суд ухвалив його з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки не відповідають обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам.

Вважає, що зазначені позивачем обставини щодо неотримання суми вкладу не відповідають дійсності, так як Банком, в звязку з достроковим припиненням 29 квітня 2014 року дії договору банківського вкладу «З любовю VАВ! «Квартальний» №733319/2014 від 29 січня 2014 року (в дол.США), на підставі заяви позивача, було перераховано суму вкладу на поточний рахунок позивача №26207250001523 відкритого згідно Договору банківського вкладу на вимогу «Для виплата (в дол. США) від 29 квітня 2014 року, що підтверджується випискою Банку по даному рахунку.

За умовами вказаного Договору банківського вкладу на вимогу «Для виплат» (в дол.США) від 29 квітня 2014 року (п.2.1.) позивач підписуючи цей договір погодився з викладеною пропозицією Банку щодо розміщення Вкладником вкладу на вимогу на умовах, встановлених цим Договором та Правилами відкриття та обслуговування вкладних та поточних рахунків фізичних осіб в ПАТ «ВіЕйБі Банк». Підписуючи цей договір позивач та ОСОБА_3, як сторони по договору, підтвердили що досягли згоди за усіма істотними умовами, які викладені в цьому Договорі та Правилах. Порядок зміни Правил зазначено в Правилах.

Посилається, що п.9.1.1. Правил встановлює істотну умову: ОСОБА_2, як клієнт, повідомлений про те, що по всіх вкладах рахунків стосовно деяких операцій можуть застосовуватися обмеження (наприклад, за сумою операцій), встановлені законодавчими та нормативними актами, внутрішніми правилами та процедурами Банку, інших банків, платіжних систем, через які ці операції здійснюються.

Оскільки, договір банківського вкладу «З любовю VАВ! «Квартальний» №733319/2014 від 29 січня 2014 року розірвано і припинено його дію, а грошові кошти 29 квітня 2014 року в сумі 200 000 дол.США перераховано Банком на поточний рахунок позивача №26207250001523, що підтверджено випискою по даному рахунку, залишок коштів на якому станом на 10 липня 2014 складає 205 887,58 дол. США, що свідчить про дотримання банком умов Договору, Правил та вимог НБУ. А тому позовні вимоги ОСОБА_2 за відсутності предмету спору є повністю незаконними, необґрунтованими та безпідставними.

Також зазначають, що Постановою Пленум Верховного Суду України, від 18.12.2009, № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» розяснено, що згідно з ч.1 ст.192 ЦК України законним платіжним засобом, обовязковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. У звязку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.ст.525, 526, 530 ЦК України, зобовязання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк.

В силу ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобовязується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ст.2 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Згідно ст.1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду, банк зобовязаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Судом встановлено, що 28 січня 2014 року між ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3 банк» та ОСОБА_2 був укладений договір про відкриття банківського рахунку та обслуговування платіжної картки, а 29 січня 2014 року між сторонами укладено договір банківського вкладу «З любов'ю» VАВ! «Квартальний» №1733319/2014, відповідно до пунктів 1.1, 1.3, 1.5, 1.7 якого позивач як вкладник розмістив в банку на умовах депозитного продукту, а відповідач прийняв на депозитний (вкладний) рахунок №26352250001144 грошові кошти в сумі 200 000 дол. США, з процентною ставкою в розмірі 12% річних строком до 28 лютого 2015 року, в свою чергу позивачем були перераховані кошти в сумі 200 000 дол.США, що підтверджується копією платіжного доручення. Відповідно до п.1.6 договору при достроковому закритті вкладу проценти за вкладом нараховуються у повному обсязі згідно договору за кожні повні три місяці дії вкладу і залишок коштів станом на 30.04.2014 року склав 205852,05 дол. США (а.с.4,7,8,13).

28 березня 2014 року позивач звернувся до відповідача із заявою про підготовку до видачі грошової суми готівкою або перерахувати її на його власний рахунок в іншому банку, оскільки дані кошти потрібні для укладення угоди 29 квітня 2014 року, витрати банку за переказ коштів погоджувався відшкодувати. (а.с.9).

29 квітня 2014 року між позивачем та відповідачем був укладений договір банківського рахунку «До вкладу» та відкритий у ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3 банк» на імя ОСОБА_2 поточний рахунок №2607250001523, на який відповідачем було перераховано суму вкладу з нарахованими відсотками, залишок на рахунку склав 205 852,05 дол. США(а.с.5,36).

Згідно п.3.2. Постанови НБУ №516 від 3 грудня 2003 року «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами» грошові кошти на вкладні (депозитні) рахунки фізичних осіб можуть бути внесені готівкою, перераховані з іншого вкладного (депозитного) рахунку або поточного рахунку і повертаються банками готівкою або в безготівковій формі на зазначений у договорі рахунок вкладника для повернення коштів чи за заявою вкладника на інший його рахунок.

29 квітня та 30 квітня 2014 року позивач ОСОБА_2 звертався з заявами про переказ суми депозиту разом з сумою нарахованих за користування ним процентів в розмірі 205852,05 дол. США на його рахунок в іншому банку з відшкодуванням ним витрат за переказ коштів (а.с.10,12).

Однак, дану суму вкладу не була переказана на рахунок позивача, відкритий в іншому банку, чим відповідач не виконано умови договору щодо повернення коштів, розміщених позивачем на депозитному рахунку. А тому є підстави для нарахування 3% річних від простроченої суми відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України.

Постановами Правління Національного банку України від 27.02.2014 року №104, від 28.03.2014 року №172 «Про врегулювання діяльності фінансових установ та проведення валютних операцій», на які посилається апелянт в обгунтування своїх доводів, обмежено видачу готівкових коштів в іноземній валюті з поточних та депозитних рахунків через каси та банкомати в межах до 15000 грн. на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом НБУ, але не допускаються обмеження щодо переказу коштів в іноземній валюті.

Доводи апелянта щодо зазначення в резолютивній частині рішення сум, що підлягають стягненню, в одиниці України - гривні спростовуються положенням ч.3 п.14 Постанови Пленум Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі».

Таким чином, при вирішенні заявленого позову судом першої інстанції правильно визначений характер правовідносин між сторонами, правильно застосовано закон, що його регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано оцінку доводам сторін.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування рішення суду першої інстанції, яке постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

.Згідно з ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.209,218, 308 ЦК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3» відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 22 липня 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.

Головуючий

Судді: