Постанова № 48782041, 12.06.2015, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/220/15-а

№ провадження 2-а/646/23/2015

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.06.2015 року м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Шелест І.М., за участю секретаря Узденової Л.Р., Біляєвої Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Червонозаводському районі міста Харкові про визнання протиправними дій та спонукання до вчинення дій, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова (надалі по тексту відповідач) в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі -м. Харкова щодо невиплати пенсії за віком у встановленому законом роз' грі;

- зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова виплачувати пенсію за віком з 16.03.2012 року у розмірі відповідно діючого законодавства.

Позивач в судове засідання не зявився, будучи повідомлений про час слухання справи, подав заяву про слухання справи у його відсутності, підтримав позов, просив задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, зазначила що що дії Управління Пенсійного фонду в Червонозаводському районі м. Харкова щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу є правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству, просила відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши представника відповідача, вивчивши матеріали справи, зясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19.06.2012 року позов ОСОБА_1 по справі № 2035/4309/2012 про поновлення виплати пенсії задоволено. Визнано протиправними дії Управління щодо відмови в поновленні пенсії за віком. Зобовязано Управління прийняти рішення про поновлення виплати пенсії за віком. Зобовязано Управління нарахувати та виплачувати пенсію на підставах визначених пенсійним законодавством, починаючи з 16.03.2012 року.

Зазначена постанова набрала законної сили.

На виконання зазначеної постанови суду Управлінням прийнято рішення про поновлення виплати пенсії ОСОБА_1. Сума пенсії визначена з 16.03.2012 року у розмірі 1 грн. 20 коп.

11.12.2014 року позивач звернувся з заявою від 06.12.2014 року про перерахунок поновленої пенсії ОСОБА_1 з 16.03.2012 року в розмірах відповідного діючого законодавства.

Рішенням Управління від 19.12.2014 року відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії по заяві від 06.12.2014 року з 16.03.2012 року в розмірах відповідно діючого законодавства, оскільки діючим законодавством не передбачено перерахунок пенсії особам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з протиправності дій відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії відповідно до норм діючого законодавства, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 24 Конституції України передбачено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Таким чином, позивач проживаючи в державі Ізраїль, як громадянин України, має такі ж самі конституційні права, як і інші громадяни України, оскільки Конституція України не допускає обмеження права на соціальний захист за ознакою місця проживання громадянина України.

У відповідності з ч.3 ст.2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини кожна людина має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.

За таких обставин, кожен громадянин України, включаючи пенсіонерів, має право на вибір свого місця проживання зі збереженням усіх конституційних прав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 перебував на обліку у відповідача та отримував пенсію. В 1993 році виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю.

Отже, пенсія позивачу була призначена до 1993 року.

На даний час порядок призначення, перерахунку та виплати пенсії, визначений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до - Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1 (далі по тексту - Порядок).

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» набрав чинності з 1 січня 2004 року.

Згідно ч. 1 ст.7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципом рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Перерахунок пенсій, призначених до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачений ст. 43 цього Закону.

Відповідно до ст. 43 даного Закону перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.

Відповідно до п. 2.8. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року N 13-1) у випадку поновлення виплати пенсії особі, якій не було проведено перерахунок відповідно до статті 43 Закону, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до статті 40 Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсій, призначених до 2004 року.

Отже, для перерахунку пенсії враховується заробітна плата, яка визначається відповідно до ст. 40 Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Так, згідно частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кзі + Кз2 + КзЗ + ... + Кзп);

К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:

Кз = Зв : Зс, де:

Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;

Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.

Отже, згідно положень до ч.2 ст. 40 вказаного Закону заробітна плата для обчислення пенсії визначається за спеціальною формулою з врахуванням коефіцієнта заробітної плати, який є вихідним показником для обрахунку пенсії.

Отже, чинним законодавством передбачено порядок перерахунку пенсії відповідно до ст. 40, 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому відмова відповідача в перерахунку пенсії позивача з огляду на відсутність, на думку відповідача, законодавчо встановленого порядку перерахунку пенсії є протиправною.

Пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством ( ч.І ст. 47 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

Також суд зазначає, що згідно зі ст. 1 Закону «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія - це державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 цього Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» визначено, що прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги та інше.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. N 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» установлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, крім інвалідів І та II груп (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною), не досягає 949 гривень, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру.

Суд зазначає, що сплачуючи позивачу пенсію у розмірі 1 грн. 20 коп. відповідач законодавчо не обґрунтував доцільність сплати пенсії в такому розмірі.

За таких обставин, суд приходить до висновку про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії відповідно діючого законодавства.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що визначення розміру пенсії є виключною компетенцією органу Пенсійного фонду України та похідним обовязком від перерахунку пенсії, які суд не може перебирати на себе в реалізації Управлінням відповідних управлінських функцій, а тому позовні вимоги в частині зобовязання Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова виплачувати пенсію за віком в розмірі відповідно до чинного законодавства задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди зобов'язані перевірити оскаржені рішення, дії на предмет того, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на яке спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи мотиви відмови позивачу у перерахунку пенсії, суд відповідно до вимог ст. 11 КАС вважає за необхідне війти за межі позовних вимог для повного захисту прав позивача та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії позивача відповідно діючого законодавства та зобовязання здійснити перерахунок пенсії за віком відповідно до норм діючого законодавства.

Керуючись ст. ст. 6, 8, 9, 11, 17-19, 69-72, 94, 128, 158-163, 167,183, 186 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова щодо відмови в перерахунку пенсії позивача відповідно діючого законодавства.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком відповідно до норм діючого законодавства.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо субєкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Суддя І.М. Шелест