Вирок № 48777539, 20.08.2015, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кримінальне провадження № 622/686/14-к

1-кп/622/20/2015

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2015 року смт.Золочів

Золочівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Шабас О. С.,

при секретарі Цилюрик Т.А., Озерській Ю.М., Чепель А.А.,

з участю прокурора Соболя А.Г., Кришталя С.В., Маргаряна А.А.,

захисника ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2,

представника потерпілого ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Золочів Харківської області кримінальне провадження №12014220310000030 від 17.01.2014 року відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Дергачі, Дергачівського району Харківської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, працюючого трактористом СТОВ «Петрівське», раніше не судимого, та який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

14 січня 2014 року близько 14:00 години ОСОБА_4, знаходячись в роздягальні, розташованої в сараї №1 на території СТОВ «Петрівське», за адресою: Харківська область, Золочівський район, смт Золочів, вул. Піонерська, разом із своїм знайомим ОСОБА_2 спілкувався та вживав спиртні напої. Під час спілкування між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 виникла сварка на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, під час якої ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_2 один удар долонею в область ушних раковин зліва. Потім через деякий час між ними знову виникла сварка, та в ході останньої ОСОБА_4 наніс ще один удар ногою в область ребер зліва ОСОБА_2, після якої потерпілий самостійно ліг на лавку на правий бік, а ОСОБА_4 в цей час наніс ОСОБА_2 ще один удар коліном правої ноги в область грудної клітини. В результаті нанесених ОСОБА_5 ударів потерпілому було спричинено закриту травму живота у вигляді розриву верхнього полюса селезінки з крововиливом в черевну порожнину і подвійного поперечного розриву лівої нирки по передній і по задній поверхні, з наявністю зачеревного крововиливу, що за ступенем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень; закриту травму грудної клітки у вигляді перелову задньо-бічних відрізань 9 і 10 лівих ребер, з наявністю крововиливу на лівій половині грудної клітини, що за ступенем тяжкості відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які потягли за собою довготривалий розлад здоров'я; синці на обличчі, що за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину визнав частково та пояснив суду про обставини скоєння правопорушення, зазначивши, що конфлікт в той день мав місце в роздягальні, але він у відповідь на образи лише штовхнув ОСОБА_2, ударів він йому не наносив.

Перевіривши зібрані по справі докази, оцінивши їх у сукупності, суд вважає, що винність ОСОБА_4 в умисному нанесенні ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень підтверджується дослідженими судом доказами, а саме:

-показаннями потерпілого ОСОБА_2, який у судовому засіданні пояснив суду, що, дійсно, в той день він перебував у роздягальні СТОВ «Петрівське», де вони з обвинуваченим працюють. Ще до того дня ОСОБА_4 усіляко проявляв до нього неповагу, образливо чіплявся. Але в той день під час вживання спиртних напоїв ОСОБА_4 наніс йому кілька ударів, від яких йому стало погано та він приліг на лавку, що була у роздягальні. Під час того, як він лежав, ОСОБА_4 наніс йому ще удар. Удари ОСОБА_4 наносив йому по ребрах та грудній клітині. В той день в роздягальні були ще й інші робітники, проте удари ОСОБА_5 наносив, коли вони лишалися наодинці. Після отриманих травм він потрапив до лікарні, бо стан його не покращувався, переніс кілька операцій та, врешті-решт, отримав інвалідність. Зауважив, що діями ОСОБА_4 йому окрім матеріальної шкоди спричинено також і моральну, що виразилася у перенесених стражданнях через довготривале болісне коштовне лікування. Проте навіть проведене лікування йому не допомогло та він лишився інвалідом, втративши частково здатність працювати та заробляти на життя;

-Даними, що містяться у довідці до акту огляду МСЕК серії 10 ААБ №699371 від 14 травня 2014 року, з якої вбачається, що з 13 травня 2014 року ОСОБА_2 за загальним захворюванням присвоєно безстроково третю групу інвалідності (т.1 а.с.23);

-Даними, що містяться у виписці з медичної карти №799 стаціонарного хворого ОСОБА_2, з якої вбачається, що потерпілий поступив із закритою травмою живота, розривом селезінки, гемоперитонеум, розривом лівої нирки, поза черевною гематомою, переламами 9,10 ребер ліворуч, 5,6 ребер праворуч. За результатами госпіталізації потерпілий переніс операції лапаротомію, спленектомію, нефректомію ліворуч, дренування черевної порожнини, лівобічний гемоторакс, релапратомію, розділення зрощень, інкубацію тонкого кишечника, перфорацію гострої язви сігмоподібної кишки, ререлапарактомію, клиновидну резекцію сігмоподобної кишки, ушивання дефекту, дренування черевної порожнини(т.1 а.с.43-50);

-висновками експерта №11-зл від 17 січня 2014 року та № 25-зл/11-зл/14 від 07 травня 2014 року, відповідно до яких у ОСОБА_2 встановлено закриту травму живота у вигляді розриву верхнього полюса селезінки з крововиливом в черевну порожнину і подвійного поперечного розриву лівої нирки по передній і по задній поверхні, з наявністю зачеревного крововиливу, що за ступенем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень; закриту травму грудної клітки у вигляді перелову задньої-бічних відрізків 9 і 10 лівих ребер, з наявністю крововиливу на лівій половині грудної клітини, що за ступенем тяжкості відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які потягли за собою довготривалий розлад здоров'я; синці на обличчі, що за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. Усі пошкодження утворилися від тупих твердих предметів, можливо, в строк та при обставинах, на які посилається потерпілий в протоколі допиту від 27 лютого 2014 року та проведенні слідчого експерименту, та не могли утворитися при обставинах, на які посилається ОСОБА_5 під час слідчого експерименту за його участі. Строк утворення тілесних ушкоджень, вказаний ОСОБА_5, не суперечить судово-медичним даним. Між отриманими тілесними ушкодженнями, їх ускладненнями та нанесеними ударами наявний причинний зв'язок. Малоймовірно утворення усіх перелічених ушкоджень у потерпілого при самовільному падінні на тверду поверхню. Допитана у судовому засіданні експерт ОСОБА_6 пояснила, що в одному із висновків нею помилково вказано прізвище іншого слідчого (т. 1 а.с.58-60, 118-120);

-поясненнями допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які пояснили, що в той день 14 січня 2014 року вони були присутні у роздягальні на території СТОВ «Петрівське» за адресою: Харківська область, Золочівський район, смт Золочів, вул. Піонерська, разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_2 Свідки підтвердили, що відбувалося святкування старого нового року, в ході якого ОСОБА_4 вживав спиртні напої, а між ним та ОСОБА_2 відбувалася розмова, іноді на підвищених тонах із вживанням ненормативної лексики, щоб хтось з них комусь наносив удари, свідки не бачили.

Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_7 в тій частині, де він повідомив, що зі слів «доярок» йому наступного дня стало відомо, що потерпілий нібито впав з велосипеду та отримав ушкодження, так як дана версія спростовується матеріалами справи та заперечується самим потерпілим, чиї показання стосовно механізму отримання тілесних ушкоджень судовим експертом визнані достовірними;

- поясненнями допитаної у судовому засіданні свідка ОСОБА_11, яка пояснила, що є дружиною потерпілого. Після подій 14 січня 2014 року чоловік повернувся додому, скаржився на погане самопочуття через побиття особою на прізвисько «Матвій». Наступного дня не зміг піти на роботу через погіршення стану здоров'я, а згодом був госпіталізований із проведенням великої кількості операцій;

-даними, викладеними у протоколі проведення слідчого експерименту від 23 квітня 2014 року, з фототаблицею до нього, відповідно до яких ОСОБА_2 було показано механізм нанесення йому ударів ОСОБА_5 (т.1 а.с.64-72);

-даними, викладеними у протоколі проведення слідчого експерименту від 06 травня 2014 року, з фототаблицею до нього, відповідно до яких ОСОБА_4 було показано механізм штовхання потерпілого (т.1 а.с.101-106).

Оцінюючи даний доказ, суд критично відноситься до показань ОСОБА_5 щодо ненанесення потерпілому ударів, так як показання ОСОБА_5 в цій частині спростовані висновком експерта, який зауважив на неможливість утворення вказаних тілесних ушкоджень у потерпілого за обставин на які вказує обвинувачений. При проведенні даної слідчої дії суд в якості доказу використовує лише дані щодо часу подій конфлікту між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, що був підтверджений висновком експерта;

Таким чином, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні вказаного злочину доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання, суд у відповідності до вимог положень ст. 65 КК України приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, що відповідно до положень ст. 12 КК України є тяжким злочином, відсутність пом'якшуючих та наявність обтяжуючої покарання обставини, а також дані про особу обвинуваченого.

При вивченні особи обвинуваченого ОСОБА_5 судом встановлено, що він працює трактористом, раніше не судимий, неодружений, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, перебуває на обліку у лікаря психіатра, за місцем проживання характеризується формально. Знятий з військового обліку як непридатний до військової служби згідно наказу МОУ №2 за ст. 36-А. Проведеним по справі судово-психіатричним дослідженням №285 від 25 березня 2015 року встановлено, що у ОСОБА_5 знижений інтелект, легковагість, поверховість суджень, конкретність і торпідність мислення, емоційна уплощенність і нестійкість зі схильністю до запальності, дратівливості дозволяють говорити про наявність у випробуваного легкої розумової відсталості з поведінковими порушеннями, при цьому інтелект випробуваного клінічно функціонує на рівні помірного дефекту. Вищевказане не супроводжується психотичною симптоматикою і не позбавляє його можливості правильно коррегувати свої дії. ОСОБА_5 в даний час не виявляє ознак психозу або не виявляє, виявляє легку розумову відсталість з поведінковими порушеннями. За своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період часу, до якого відносяться події інкримінованого злочину, ОСОБА_5 знаходився поза якого-небудь хворобливого розладу психічної діяльності, а знаходився у вищевказаному стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, при цьому міг в повній мірі міг усвідомлювати та керувати своїми діями. За своїм психічним станом ОСОБА_5 в дійсний час застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

В якості обставини, що обтяжує покарання судом суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння. Пом'якшуючих покарання обставин судом не встановлено.

За таких обставин, суд приходить до висновку, про необхідність призначення ОСОБА_5 покарання у межах санкції статті, за якою він засуджується у вигляді позбавлення волі. Одночасно, з урахуванням стану його здоров'я суд доходить висновку про можливість виправлення обвинуваченого без фактичного відбуття покарання, в зв'язку з чим вважає можливим звільнити його від його відбуття з випробуванням із застосуванням положень ст. 75 КК України та покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України.

При вирішенні цивільного позову суд виходить з того, що вимоги потерпілого про відшкодування матеріальної шкоди витрачених на лікування на суму 13695 гривень 06 копійок документально підтверджені, в зв'язку з чим суд за вирахуванням 2000 гривень, що були добровільно виплачені ОСОБА_5 на лікування, стягує з останнього 11695 гривень 06 копійок матеріальної шкоди. Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди суд вважає, що потерпілий зазнав довготривалих страждань через погіршення стану його здоров'я, в результаті дій ОСОБА_5 втратив частину органів, став інвалідом, передчасно частково втратив працездатність, що фактично відзначиться на усьому його подальшому житті, обмеживши у вільній реалізації в тому числі права на працю. В зв'язку з чим суд вважає вимоги про відшкодування моральної шкоди на суму 50 000 гривень обґрунтованими та задовольняє у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_4,винуватим за ч. 1 ст. 121 КК України та призначити покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

Покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені п.п.2,3,4 ч. 1 ст. 76 КК України:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 11695 гривень 06 копійок матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 50000 гривень моральної шкоди.

Обраний ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистої поруки, після набранням вироку законної сили скасувати.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Роз'яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку суду. Вручити копію вироку негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя: Шабас О. С.