Рішення № 48777134, 10.08.2015, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/11926/13-ц

2/638/1674/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

«10» серпня 2015 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого - судді Шишкіна О.В.,

секретарів - Підлипенського Д.В., Деркач М.М., Голуб Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення договору та стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, пов'язаного з потребою у обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає на необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 209 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Припинити правовідносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за Угодою про аванс та оплату послуг від 19 серпня 2012 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості за Угодою про аванс та оплату послуг від 19 серпня 2012 року у розмірі 80000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму трьох відсотків річних та інфляційні за час прострочення грошового зобов'язання за Угодою про аванс та оплату послуг від 19 серпня 2012 року у розмірі 2240 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплачених судових витрат в розмірі 929,70 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: суддя

Справа № 638/11926/13-ц

2/638/1674/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«10» серпня 2015 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого - судді Шишкіна О.В.,

секретарів - Підлипенського Д.В., Деркач М.М., Голуб Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення договору та стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, в якому просила суд припинити правовідношення між позивачем, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за Угодою про аванс та оплату послуг від 19 серпня 2012 року, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості за Угодою про аванс та оплату послуг від 19 серпня 2012 року у розмірі 80 000 гривень, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму трьох відсотків річних та інфляційні за час прострочення грошового зобов'язання за Угодою про аванс та оплату послуг від 19 серпня 2012 року у розмірі 2 240 гривень, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує наступне.

З метою укладення договору купівлі-продажу житлового будинку по АДРЕСА_1 між сторонами 19.08.2012 року укладено Угоду про аванс та оплату послуг, відповідно до п.п. 1.1 та 1.2 якої відповідачка отримала аванс у розмірі еквівалентної 5 000 доларів США, що складало 40 000 гривень і згідно до п. 2.1 угоди зобов'язалася укласти із позивачем договір купівлі-продажу зазначеного будинку до 02 жовтня 2012 року.

При укладенні угоди 19 серпня 2012 року відповідачка пред'явила покупцю (позивачу) правовстановлюючий документ на будинок - договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, укладений між нею та ОСОБА_3 16.09.2005 року, посвідчений державним нотаріусом 4-ї Харківської міської нотаріальної контори.

За домовленістю між сторонами правовстановлюючий документ на будинок - договір купівлі-продажу від 16.09.2005 року, передано на відповідальне зберігання експерту агенції нерухомості «Аверс», про що зазначено в п. 3.4 угоди, яка підписана особисто відповідачкою.

Пунктом 1.1. угоди передбачено, що об'єктом нерухомості є житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1, який належить продавцю на праві власності та згідно до п. 1.3 угоди буде відчужуватися при наявності наступних документів: Договору купівлі-продажу; технічного паспорту; Витягу із реєстру з КП «БТІ»; Витягу із земельних ресурсів, оцінки землі, оцінки будинку, домової книги, довідки із КП «Жилкомсервіс».

Підписання договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 повинно було відбутися до 02 жовтня 2012 року у приватного нотаріуса Коссе Л.М. по АДРЕСА_2, проте такого зобов'язання не виконала, оскільки у призначений час не надала правовстановлюючого документу на будинок, яким повинен бути заявлений нею у п. 1.3 угоди договір купівлі-продажу будинку, а пред'явила рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2005 року, з якого вбачалося, що житловий будинок АДРЕСА_1 не було прийнято в експлуатацію у встановленому законом порядку, а самочинне будівництво зазначеного будинку узаконено рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова 19 грудня 2005 року, через що у позивача виникли сумніви щодо законності визнання права власності за відповідачкою. 02 жовтня 2012 року в приміщенні приватного нотаріуса Коссе Л.М., позивачу було роз'яснено, що на день укладання угоди - 19.08.2012 р., зазначене рішення суду було дійсним, але у зв'язку з тим, що будинок не було прийнято в експлуатацію у встановленому законом порядку за заявою осіб, права яких порушено, рішення суду може бути переглянуте в апеляційному порядку з відновленням процесуального строку на оскарження чи за нововиявленими обставинами та скасоване.

Звернувшись до КП «Харківське міське БТІ», позивач дізналась про те, що договір купівлі-продажу від 16.09.2005 року зазначеного будинку, укладеного між відповідачкою та гр. ОСОБА_3, не є дійсним, через що вона зробила висновок, що відповідачка під час укладання угоди навмисно ввела її в оману стосовно підстав виникнення у неї права власності на будинок та пред'явила недійсний договір купівлі-продажу замість рішення суду.

Розділом 1 угоди передбачено, що вона укладена на підставі ст. 570 ЦК України. Авансом сторони встановлюють частковий платіж по договору купівлі-продажу будинку. Сторони угоди при її укладанні виходили з того, що відповідно до ст. 6 ЦК України вони мають укладати договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним началам цивільного законодавства, а також мають право регулювати в договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не урегульовані цими актами.

Розділом 5 угоди від 19.08.2012 року передбачено, що сторони домовилися, що ця угода припиняється шляхом передачі відступного.

Відповідно до ст. 600 ЦК України зобов'язання припиняється за згодою сторін, шляхом передачі боржником кредитору відступного. Розмір та порядок відступного встановлюється сторонами за їх згодою.

У разі невиконання зобов'язання продавцем, він сплачує покупцю не пізніше дати укладання договору купівлі-продажу (02.10.2012 р.) відступного в розмірі 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень, що складає екв. 10 000 (десять тисяч) доларів США.

Відповідачка не виконала умов угоди про аванс та оплату послуг, а тому повинна сплатити мені відступного у розмірі екв. 10 000 доларів США або 80 000 гривень.

Згідно до ч. 2 ст. 570 ЦК України та п. 1.1 угоди грошова сума, передана відповідачці у розмірі 40 000 грн., є авансом, а не завдатком, оскільки на час передачі грошової суми не існувало договору купівлі-продажу будинку між нею та відповідачкою або попереднього договору, згідно до якого вона була б боржником, а відповідачка кредитором, і грошова сума передавалась нею не у забезпечення зобов'язань, а в якості часткової попередньої оплати, тобто в якості авансу. Також згідно до п. 1.1 угоди передача зазначеної грошової суми погоджена обома сторонами як аванс.

Згідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 2.1 угоди відповідачка взяла на себе зобов'язання в строк до 02 жовтня 2012 р. оформити всі документи, необхідні для укладення і нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу будинку. Перелік таких документів передбачений пунктом 1.3 угоди, зокрема нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу від 16.09.2005 р., тобто правовстановлюючий документ, який пред'являла позивачу та залишила у експерта агентства нерухомості «Аверс» відповідачка, та інші передбачені п. 1.3 угоди документи.

Відповідачка не виконала зобов'язань за підпунктом 1 пункту 1.3 угоди, не надавши нотаріусу Коссе Л.М. дійсного договору купівлі-продажу будинку, зареєстрованого належним чином в КП «Харківське міське БТІ» як правовстановлюючого документу, не виконала п. 5.2 угоди, не виплативши позивачу відступного у розмірі 80 000 грн.

02 жовтня 2012 року позивачка звернулася до відповідачки з вимогою про виконання нею умов угоди від 19 серпня 2012 року. Відповідачка заявила, що не може їх виконати, а аванс вже потратила. На вимогу виконати п. 5.2 угоди позивачу в категоричній формі було відмовлено. Звертаючись повторно до відповідачки з тими ж вимогами, вона отримала усну відповідь, що умови п. 5.2 угоди вона виконає після продажу вказаного будинку іншій особі. Але таких підстав умови угоди не містять. Пройшло достатньо часу, а умови, передбачені п. 5.2 угоди, відповідачкою не виконані, а тому для вирішення спору позивачка змушена звернутися до суду.

З 03 жовтня 2012 року відповідачка вважається такою, що прострочила виконання грошового зобов'язання, передбаченого п. 5.2 угоди.

У судове засідання сторони з'явились, позивач із представником позовну заяву підтримали та просили задовольнити на викладених у позові підставах, пояснили, що продавці самовільно зробили перебудову будинку, тому необхідний для укладення договору купівлі-продажу правовстановлюючий документ мався лише на частину будинку, про встановлення права власності на частину будинку за рішенням суду, покупець попереджений не був.

Відповідач з представником проти задоволення позову заперечували та просили відмовити в його задоволенні у зв'язку із тим, що покупець прибув для укладення договору із запізненням та без необхідної суми коштів, через що угода і не була укладена.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_5 суду пояснив, що у 2005 році його матір придбала житловий будинок на підставі договору купівлі-продажу, після реконструкції якого, з метою встановлення права власності на нього, звернулась до суду, на підставі рішення якого приватизовано земельну ділянку та зареєстрували його, підвели комунікації та ін. В кінці 2011 року було вирішено продати будинок. Із продажем будинку допомагала ОСОБА_6 Представник агентства Аверс звернувся до нього із питанням про показ будинку. При огляді будинку, агента з нерухомості було повідомлено про правовстановлюючі документи. Наступного дня приїхали ОСОБА_1 з чоловіком. Їм будинок сподобався. Наступного дня агент запропонував зустрітись до офісу з документами. У офісі експерт агентства переглянула документи, оголосила висновок про можливість оформлення договору купівлі-продажу. Покупці погодились та був оформлений договір завдатку. Покупці, зокрема ОСОБА_7, просили прискорити оформлення. ОСОБА_11 склала договір завдатку, вони почали робити пакет документів. Протягом місяця все було готово для передачі ключів. Через два тижні він був повідомлений про зміну настрою покупців. У день укладення угоди купівлі-продажу, в призначений час, з'явився представник позивачів, який представився їх юристом та попрохав зачекати на покупців. Покупці приїхали із іншим юристом, який перевіривши документи, прозоро натякнув, що продавці - шахраї. Після чого покупці відмовились купувати будинок.

Допитана в якості свідка ОСОБА_6 пояснила суду про те, що вона надавала консультативні послуги, допомагала оформлювати документи - показувала де отримувати і які документи, отримання підписів сусідів та ін. Її попросили бути присутньою при оформленні договору в АН «Аверс». Вона із ОСОБА_2, разом чекали покупця із чоловіком та дітьми до їх приїзду. При зустрічі вона дізналась, що покупці подивились будинок, їх влаштовував поверховий план та інші документи при першій зустрічі та наполягли на договорі при зустрічі. На питання про причини затримки покупців, працівники АН «Аверс» повідомили, що покупці затримуються через те, що хочуть передивитись будинок. Експерти та агенти АН «Аверс» перевіряли пакет документів на будинок. На момент оговореного часу для укладання угоди, продавці мали договір купівлі-продажу маленького будинку, паспорт та код ОСОБА_2, рішення суду на велике домоволодіння та технічний паспорт з державним актом на землю. Також малась технічна документація на ділянку. Після дослідження документів, почалось укладання договору. Було оговорено, що основний пакет документів вони не залишають в агентстві для оформлення документів. Покупець із чоловіком на все це погодилась, зокрема знаючи про рішення суду. Пакет документів було оговорено в договорі завдатку. Коли продавці приїхали до агентства в день оформлення договору купівлі-продажу, за її наполяганням, ОСОБА_2 підійшла до нотаріусу, яка перевірила документи та повідомила про відсутність підстав для не продажу будинку і запропонувала зачекати до 17:00 години, як це вказано в угоді, після чого скласти заяву про те, що мали намір продати будинок, проте покупці не з'явились. Через деякий час їм повідомили, що ОСОБА_1 приїде та повідомить причину відмови від договору. Дійсно, вона з чоловіком приїхали, разом з ними був якийсь чоловік, якого представили як юриста. Вони повідомили, що відмовляються від купівлі будинку через те, що вони їм нібито не показали рішення суду, а якщо б і показали, то це не той документ, який має законну силу та вони йому не довіряють. Продавці знали, що пакет документів повинен влаштовувати не агентство, а нотаріуса, який посвідчить договір. Особисто свідка як консультанта цікавили строки та ціна продажу. Рішення суду, після набрання ним законної сили, було зареєстровано у встановленому законом порядку.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що він із дружиною шукали будинок для купівлі. Передивились багато будинків, сподобався цей будинок, їм призначили час для сплати завдатку. У призначений час вони із дружиною приїхали та передали завдаток. Під час передачі грошей, свідок декілька раз перепитував про те, чи документи на будинок в порядку, на що його запевнили працівники агентства та власники будинку, що документи - нормальні, підстав для хвилювань немає. Самі документи свідок не бачив, перевіряв лише технічну справність будинку, виявив тріщину в будинку, про яку син продавця сказав, що вона на міцність будинку не впливає, будинок простоїть достатньо довго. Договором завдатку призначили дату оформлення договору купівлі-продажу. Їх перепитали, чи зможемо вони у разі, якщо коштів на документи не вистачить, додати ще 12-15 тисяч гривень. Через деякий час свідком та його дружиною був запрошений їх друг, який при перевірці документів встановив відсутність договору купівлі-продажу будинку, вони звернулись до нотаріуса, яка перепитала, навіщо їм такий документ, коли всі документи в порядку і є достатні підстави для укладання договору купівлі-продажу. Із цим же питанням свідок із дружиною звернулись до агентів, які спочатку здивувались відсутності договору купівлі-продажу у продавців, а потім запевнили про те, що після оформлення договору купівлі-продажу будинок буде власністю покупців і ніхто не зможе його відібрати. Відчувши імовірний обман, свідок із дружиною вирішили не купувати будинок. Попросили повернути гроші, проте вони були витрачені і можливості повернути кошти немає. Свідок запропонував повернути половину грошей, проте вони відмовились та висловились про небажання купити будинок через відсутність коштів, проте кошти були на руках.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_9 суду пояснив, що він є знайомим ОСОБА_1 та ОСОБА_8, на їх прохання був присутній при укладенні договору купівлі-продажу будинку. В серпні ОСОБА_8 показав свідку попередній договір та пояснив, що дав завдаток у розмірі 40 тисяч гривень. Свідок, передивившись договір, погодив його та запропонував бути присутнім при його підписанні. 02 жовтня вони прибули до АН «Аверс», спочатку зайшли до нотаріуса, потім піднялись на поверх агентства, де чекали продавця. На той час був присутній син продавця та дві її представниці. Коли свідок оглянув документи, то виявив замість правовстановлюючих документів рішення суду, по якому почали виникати питання через те, що ОСОБА_8 не бажав купувати спірні об'єкти та мав намір придбати надійний та безпечний будинок із належним чином оформленими документами. На питання до представника агентства про рішення суду, вона запевнила про те, що агентством на зберігання прийнято саме договір купівлі-продажу будинку, про рішення суду не йшлося. З урахуванням цього, свідок запропонував ОСОБА_1 та ОСОБА_8 не укладати договір. Нотаріус запевнила про належність документів. Як підкреслив свідок, йому здалось, що нотаріус мала зацікавленість в оформленні угоди. Гроші при собі покупці мали.

Вислухавши осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Статтями 10, 11, 58, 60, 179 Цивільного процесуального кодексу України, передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

29 серпня 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено угоду про аванс та оплату послуг, відповідно до п. 1.1 якого покупець до підписання даної угоди передав продавцю аванс в рахунок належних з покупця платежів за договором купівлі-продажу об'єкту нерухомості, а продавець прийняв аванс та зобов'язується вчинити всі дії, необхідні для укладання договору купівлі-продажу об'єкту нерухомості.

Відповідно до п. 1.2 названої угоди, сума авансу склала 40000 гривень, що складало 5000 доларів США.

Пунктом 1.3 угоди визначено, що об'єктом нерухомості виступає житловий будинок з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 і належить продавцю и буде відчужений при наявності наступних документів: договору купівлі-продажу, технічного паспорту, витягу з реєстру БТІ, витягу із земельних ресурсів, оцінки землі, оцінки будівлі, домової книги, довідки КП «Жилкомсервіс».

Відповідно до частини 2 угоди, продавець зобов'язувався у строк до 02.10.2012 року оформити всі документи, необхідні для укладення і нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу та погасити всі види комунальних платежів станом на день укладення угоди, а також укласти договір купівлі-продажу не пізніше 17:00 години 02.10.2012 року за 1680000,00 грн., що було еквівалентно 210 000 доларів США звільнивши до цього часу будинок та передавши в момент укладання договору ключі від будинку. Перелік предметів та обладнання будинку погоджено додатково. Покупець зобов'язується укласти договір у названий строк, здійснити повний розрахунок не пізніше дня нотаріального посвідчення договору, зареєструвати договір купівлі-продажу в установленому порядку, прийняти об'єкт нерухомості за договором та сплатити вартість нотаріального посвідчення.

Відповідно до п.3.4 Угоди, продавцем експерту агентства нерухомості передається на відповідальне зберігання договір купівлі-продажу будинку.

Відповідно до ч.5 Угоди, у разі невиконання умов угоди продавцем, він сплачує покупцю відступні у розмірі 80 000 гривень, з яких покупець сплачує вартість послуг АН «Аверс». У разі ж невиконання угоди покупцем, він залишає продавцю суму сплаченого авансу.

Таким чином, з урахуванням положень ст.ст.570-571 ЦПК України, передана покупцем продавцю сума має всі ознаки завдатку. Крім того, наслідки порушення угоди аналогічні наслідкам порушення зобов'язань, забезпечених завдатком. Разом із тим, передані кошти, як погодили сторони, є авансом.

Згідно із ч.ч.1, 3 ст.635 ЦК попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Дійсність договору про наміри сторони не оскаржують та визнають його існування.

Зобов'язання, відповідно до ст.526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вказано вище, сторони погодили необхідність підготування продавцем всіх необхідних документів для укладення та нотаріального засвідчення договору купівлі-продажу. Пакет документів повинен включати, зокрема, договір купівлі-продажу як правовстановлюючий документ на будинок, що є істотною умовою угоди про аванс та оплату послуг.

Відповідно до вимог ст.ст. 637, 213 ЦПК України, тлумачення умов договору може здійснюватись стороною (сторонами), при цьому беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Таким чином, враховуючи зміст Угоди та показання свідків ОСОБА_8 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 щодо умов договору, якими підтверджується бажання позивача ОСОБА_1 придбати будинок, який належить власнику на підставі договору купівлі-продажу, а тому суд доходить висновку про необхідність розуміння значення п.п.1 п.1.3 Угоди таким чином, що на момент запланованого укладення між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 02.10.2012 року договору купівлі-продажу домоволодіння за адресою АДРЕСА_1, власник (продавець) повинен, з метою укладення та посвідчення договору, мати як документ, що посвідчує право власності позивача на предмет укладеного договору, договір купівлі-продажу із попереднім власником всього будинку, а не його частини.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Кредитор вважається таким, що прострочив, відповідно до ч.1 ст.613 ЦК України, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

З урахуванням такого, суд доходить висновку про порушення Угоди про аванс та оплату послуг від 19.08.2012 року з боку ОСОБА_2, оскільки станом на 17:00 годину 02.10.2012 року вона не мала всіх документів, визначених п. 1.3 Угоди, через що у визначений угодою строк договір купівлі-продажу укладений не був. Отже, в розглядуваних правовідносинах мається прострочення боржника, а тому, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 80 000 гривень на підставі п.5.2 Угоди.

Згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вважає обґрунтованим позовні вимоги і в частині стягнення трьох процентів річних та інфляційних за час прострочення виконання грошових зобов'язань, у заявленому розмірі 2 240 грн.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, суд стягує судові витрати з відповідача на користь стягувача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Припинити правовідносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за Угодою про аванс та оплату послуг від 19 серпня 2012 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості за Угодою про аванс та оплату послуг від 19 серпня 2012 року у розмірі 80000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму трьох відсотків річних та інфляційні за час прострочення грошового зобов'язання за Угодою про аванс та оплату послуг від 19 серпня 2012 року у розмірі 2240 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплачених судових витрат в розмірі 929,70 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: суддя