Вирок № 48776757, 20.08.2015, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/857/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.08.2015 м. Валки

Валківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого, судді - Токмакової А.П.,

секретаря - Мусаєва Т.С.,

за участю прокурора - Струкова А.О.,

захисника - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області кримінальне провадження № 12014220240000432 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Бичок Касторенського району Курської області РФ, росіянина, громадянина України, одруженого, з середньо-спеціальною освітою, не судимого в силу ст. 89 КК України, військовослужбовця військової частини 3066, водія-механіка БТР 3-го відділення 1 взводу оперативного призначення 3-ї роти оперативного призначення батальйону оперативного призначення, старшого солдата, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, -

в с т а н о в и в:

28.05.2015 року до Валківського районного суду Харківської області надійшов обвинувальний акт, затверджений 29.04.2015 року старшим прокурором військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_3

В підготовчому судовому засіданні сторонами надано угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором військової прокуратури Харківського гарнізону та обвинуваченим ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Відповідно до обвинувального акту наказом командира військової частини 3066 №8 о/с від 20 березня 2014 року ОСОБА_2 був прийнятий на військову службу за контрактом та зарахований до списків особового складу військової частини і на всі види забезпечення та призначений стрільцем 1 відділення 2 стрілецького взводу 18 стрілецької роти 6 стрілецького батальйону.

Згідно наказу командира військової частини 3066 № 22 о/с від 20 червня 2014 року, солдата ОСОБА_2 призначено на посаду гранатометника 2-го відділення 1 взводу оперативного призначення 3-ї роти оперативного призначення батальйону оперативного призначення, яку він займав до теперішнього часу у військовому званні «старший солдат».

Відповідно до наказу командира військової частини 3066 № 154 від 13 серпня 2014 року, особовий склад військової частини, у тому числі солдат ОСОБА_2, вибув до с. Топольське Харківської області, для участі в антитерористичній операції.

26 липня 2014 року солдат ОСОБА_2 після отримання наказу вибувати з військової частини 3066 у с. Топольське Харківської області, рухався в якості пасажира на автомобілі НОМЕР_1 по автодорозі «Київ-Харків-Довжанський». Після зупинки в цей же день близько 3.00 год. вказаного транспортного засобу в районі автозаправочної станції «АНП», розташованої за адресою: Харківська область, Валківський район, с. Гонтів Яр, вул. Кірова, 61, солдат ОСОБА_2, знайшов бойовий припас - гранату Ф-1 із запалом УЗРГМ. Діючи умисно, цілком усвідомлюючи, що вищезазначений предмет являється бойовим припасом, солдат ОСОБА_2 таємно, незаконно, без передбаченого Положенням про

дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №576 та Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року №622, дозволу, придбав шляхом привласнення знайдений ним бойовий припас - гранату Ф-1 із запалом УЗРГМ, після чого поклав його до кишені власної барсетки та продовжуючи свій злочинний намір таємно, незаконно, без передбаченого дозволу в цей же день незаконно транспортував його на автомобілі НОМЕР_1 до поста ДАІ, розташованого за адресою: Харківська область, м. Валки, вул. Карла Лібкнехта, 129.

У подальшому, 26 липня 2014 року близько 04.50 години працівниками міліції на посту ДАІ м. Валки, розташованого за адресою: Харківська область, м. Валки, вул. Карла Лібкнехта, 129, у солдата ОСОБА_2 був виявлений та вилучений бойовий припас - граната Ф-1 із запалом УЗРГМ, яку останній транспортував без передбаченого законом дозволу.

Таким чином, солдат ОСОБА_2, будучи військовослужбовцем військової частини 3066, 26 липня 2014 року близько 03.00 години, перебуваючи в районі автозаправочної станції «АНП», розташованої за адресою: Харківська область, Валківський район, с. Гонтів Яр, вул. Кірова, 61, незаконно, без передбаченого Положенням про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №576, та Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року №622 дозволу, шляхом привласнення знайденого, вчинив придбання бойового припасу - гранати Ф-1 із запалом УЗРГМ та, продовжуючи реалізовувати свої злочинні наміри, направлені на незаконне поводження з бойовими припасами, поклав його до кишені власної барсетки, після чого, продовжуючи свою злочинну діяльність, таємно, незаконно транспортував на автомобілі «Део Ланос» р/н НОМЕР_2 до поста ДАІ, розташованого за адресою: Харківська область, м. Валки, вул. Карла Лібкнехта, 129.

Обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винуватим у вчиненні злочину повністю, щиро розкаявся, просив затвердити укладену між ним і прокурором угоду про визнання винуватості, погодившись на призначене покарання із застосування ст.69 КК України у виді двох років позбавлення волі, замість якого на підставі ст. 58 КК України призначення службового обмеження строком на два роки із відрахуванням у доход держави десяти відсотків із суми його грошового забезпечення. Вказав, що розуміє наслідки затвердження угоди, порядок відбування покарання та наслідки невиконання угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним, що ОСОБА_2 своїми умисними діями вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 263 КК України, тобто носіння, зберігання та придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

20.08.2015 року між прокурором та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, в присутності захисника укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.472 КК України.

Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину, сторонами узгоджено призначення ОСОБА_2 покарання за ч.1 ст.263 КК України із застосування ст.69 КК України у виді двох років позбавлення волі, замість якого на підставі ст. 58 КК України призначення службового обмеження строком на два роки із відрахуванням у доход держави десяти відсотків із суми його грошового забезпечення.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 та прокурор досягли угоди про визнання винуватості, підписали її, при чому ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні злочину за викладених вище обставин, між ним і прокурором досягнута домовленість про призначення ОСОБА_2 покарання, суд розглянув справу відповідно до положень ч.2 ст.473, ч.4 ст.474 КПК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, яка відповідно до положень ст. 469 КПК України може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

В підготовчому судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.263 КК України.

Узгоджене між сторонами покарання, в тому числі згода обвинуваченого на призначення із застосування ст.69 КК України у виді двох років позбавлення волі, замість якого на підставі ст. 58 КК України призначення службового обмеження строком на два роки із відрахуванням у доход держави десяти відсотків із суми його грошового забезпечення відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений, беззастережно визнавши свою винуватість у зазначеному діянні, цілком розуміє права, визначені п.п.1-4 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови угоди про визнання винуватості не порушують прав, свобод та інтересів сторін, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченим.

Заслухавши думку прокурора і захисника, які просили затвердити угоду про визнання винуватості, суд з урахуванням викладеного дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 20.08.2015 року між прокурором та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, та призначення обвинуваченому узгоджених сторонами виду і міри покарання.

Долю речових доказів суд вирішує за правилами ст.100 КПК України.

Обов'язок по відшкодуванню судових витрат в кримінальному провадженні за проведення судової комплексної вибухово-технічної експертизи та експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу № 313 від 11.08.2014 року, суд, виходячи з положень ст.124 КПК України, вважає необхідним покласти на обвинуваченого.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 не застосовувався. Враховуючи обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого і його процесуальну поведінку під час розгляду кримінального провадження, суд не вбачає підстав для застосування відносно нього будь-якого запобіжного заходу через відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 20.08.2015 року між прокурором та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та призначити йому покарання із застосування ст.69 КК України у виді двох років позбавлення волі.

На підставі ст. 58 КК України замість покарання у виді двох років позбавлення волі призначити ОСОБА_2 службове обмеження строком на два роки із відрахуванням у доход держави десяти відсотків із суми його грошового забезпечення.

Речові докази: залишки гранати Ф-1 у кількості 1 од. разом із запалом УЗРГМ у кількості 1 шт. - знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати в сумі 1475,76 грн. на р/р 31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011, УДСК України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Валківський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: Токмакова А. П.