Постанова № 48776225, 17.08.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/4770/15-п

провадження № 3/415/615/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.08.15 року м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Старікова М.М., розглянувши матеріали справи, що надійшли від Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, не одруженого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 2 КУпАП, -

В С Т А Н О В И ЛА:

22 липня 2015 року, приблизно о 14 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, який протягом року, а саме 26 січня 2015 року вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за яке 11 лютого 2015 року був підданий адміністративному стягненню, повторно, знаходячись за місцем свого проживання - в будинку № 37 по вулиці Шолохова міста Лисичанська, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, вчинив сварку з батьком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, в ході якої висловлювався грубою нецензурною лайкою в його адресу, чим завдав шкоду психічному здоровю потерпілому, вчинивши насильство у сім`ї.

У судовому засіданні правопорушник ОСОБА_1 свою провину у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, визнав та пояснив, що 26 січня 2015 року, дійсно, вчиняв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за яке постановою Лисичанського міського суду від 11 лютого 2015 року був підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу. Тим не менш, 22 липня 2015 року, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, знаходячись за місцем свого проживання - в будинку № 37 по вулиці Шолохова міста Лисичанська, де протягом тривалого часу мешкає разом з батьками: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на побутовому ґрунті, а саме з причини того, що він бажає за місцем їх сумісного проживання з батьками - проживати з жінкою, але батьки проти цього, вчинив з батьком словесну сварку, в ході якої ображав його грубою нецензурною лайкою, на зауваження та прохання припинити сварку не реагував, з приводу чого співробітниками міліції відносно нього і було складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення, копію якого він отримав. Свою провину усвідомив, щиро розкаявся, мотивуючи свою поведінку перебуванням у стані алкогольного сп'яніння, однак, запевнив суд, що зробив для себе належні висновки та просив суворо його не наказувати.

З досліджених у судовому засіданні письмових пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вбачається, що за адресою м. Лисичанськ, вулиця Шолохова, 37, сумісно проживають вони та їх син ОСОБА_1 22 липня 2015 року, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, знаходячись за місцем їх проживання - вчинив із батьком ОСОБА_2 словесну сварку, в ході якої ображав його словами грубої нецензурної лайки, на зауваження та прохання припинити сварку - не реагував, у звязку з чим ОСОБА_2 вимушений була звернутися до співробітників правоохоронних органів, з проханням вжити заходів до його сина (а.с.6,7).

З постанови Лисичанського міського суду Луганської області від 11 лютого 2015 року вбачається, що ОСОБА_1 було піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч. 1 КУпАП (а.с.10).

Суд, заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 та дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що винність останнього у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді: крім визнання своєї провини правопорушником у судовому засіданні, підтверджується змістом досліджених у судовому засіданні його письмових пояснень, наданих ним безпосередньо після вчинення адміністративного правопорушення (а.с.8), письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2В.(а.с.7), висновком про результати розгляду заяви ОСОБА_2 з якого вбачається, що 22.07.2015 року до Лисичанського МВ з заявою звернувся громадянин ОСОБА_2, який просив вжити заходів до його сина ОСОБА_1 (а.с.3).

Відповідно до ст. 3 Конституції України - людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Сімя, згідно з положеннями ст.3 Сімейного кодексу України, є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Згідно п.1 ст.1 Закону України «Про попередження насильства в сімї» будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю, за ці дії члени сім'ї, несуть кримінальну, адміністративну чи цивільно-правову відповідальність, згідно з положеннями ст.15 вищезазначеного закону.

Таким чином, суд вважає, що дії ОСОБА_1 за ознаками ч.2 ст. 173-2 КУпАП кваліфіковані правильно, оскільки він вчинив насильство у сімї, а саме: дії психологічного характеру, тобто насильство, повязане з діями одного члена родини на психіку іншого члену родини, в наслідок чого була завдана шкода психічному здоровю потерпілої, являючись особою, яку протягом року біло піддано адміністративному стягненню за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

При призначенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 не працює, інвалідом не являється, свою провину усвідомив, щиро розкаявся, мотивуючи свою поведінку перебуванням у стані алкогольного сп'яніння та просив суд суворо його не наказувати.

В якості обставин, що згідно зі ст. 34 КУпАП, помякшують відповідальність правопорушника, суд визнає повне визнання своєї провини та щире розкаяння винного.

В якості обставини, що згідно зі ст. 35 КУпАП, обтяжують відповідальність правопорушника, суд визнає вчинення правопорушення у стані алкогольного спяніння та повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи, майнового стану, ступеню вини; наявності обставин, що помякшують та обтяжують його відповідальність, а також обставин та характеру вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у вигляді громадський робіт, в межах санкції ч.2 ст.173-2 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Підстав для призначення правопорушнику будь-якого іншого стягнення, передбаченого санкцією ч.2 ст.173-2 КУпАП України, суд не вбачає з вищевказаних причин.

На підставі вимог ст.ст. 4, 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника на користь держави у розмірі 36 (тридцять шість) гривень 54 копійки.

Керуючись ст. ст. 33, 173-2 ч.2, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И ЛА :

Піддати ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, адміністративному стягненню у вигляді 40 (сорока) годин громадських робіт.

Стягнути з ОСОБА_1, на користь держави судовий збір у розмірі 36 (тридцять шість) гривень 54 копійки (отримувач коштів УДКСУ у місті Лисичанську Луганської області, код ОКПО отримувача 37800278, банк отримувача ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013, р/р 31219206700051, код класифікації доходів бюджету 22030001).

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд.

Суддя: М.М.Старікова