Рішення № 48774300, 18.08.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 216/1705/14-ц 22-ц/774/1176/К/15

Справа № 216/1705/14-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/1176/К/15 Філатов К.Б.

Категорія № 34 (3) Доповідач - Братіщева Л.А.

РІШЕННЯ

Іменем України

18 серпня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Братіщевої Л.А.

суддів: Грищенко Н.М., Чорнобук В.І.

при секретарі: Чубіної А.В.

за участю: представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі апеляційні скарги ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_5 та представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 09 квітня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної ДТП,

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2014 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної ДТП. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 20.12.2013 року о 08.40 год., відповідач, керуючи автомобілем «Джип Град Чероки» д/н НОМЕР_1 на перехресті рівнозначних доріг вул. Пушкіна - вул. Стрельцова в м. Кривому Розі скоїла ДТП та була визнана винною в даній пригоді відповідно до постанови Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 05.02.2014 року. Внаслідок ДТП вона зазнала матеріального збитку в розмірі 83932,81 грн., відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження.

Оскільки, належний їй автомобіль «Тойота Ауріс», д/н НОМЕР_2 застрахований, страховою компанією АТ «СК «АХА Страхування» їй було перераховано страхове відшкодування в розмірі 66269,20 грн. Таким чином, невідшкодована сума матеріальної шкоди становить 23663,61 грн.

Також у зв'язку з ДТП нею були понесені наступні витрати: 1200 грн. - вартість послуг евакуатора, 1500 грн. - вартість проведення експертного дослідження, 170 грн. - вартість довіреності для представлення інтересів; 210 грн. - вартість медичних послуг.

Просила стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду, заподіяну ДТП в загальному розмірі 26743,61 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000 грн., оскільки з вини відповідача перенесла моральні страждання, відбулись істотні зміни її життєвих відносин, а також судові витрати.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 09 квітня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволений частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 26743,71 грн., моральну шкоду в розмірі 1000 грн., а також витрати по справі в сумі 2011,04 грн., а всього 29754,65 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, ставить питання про зміну рішення суду в частині стягнення матеріальної шкоди та судових витрат, зменшивши стягнуту з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 суму матеріальної шкоди з 26753,61 грн. до 2170,20 грн., а суму судових витрат зменшити з 2011,04 грн. до 46,06 грн., а також розстрочити виконання рішення строком на 1 рік.

Вважають, що розмір шкоди в сумі 83932,81 грн. не відповідає дійсному розміру завданих збитків та реальній вартості відновлювальних робіт.

Так, суд не врахував, що на момент пред'явлення позову, автомобіль позивача був відремонтований на загальну суму 68439,20 грн., а тому, визначаючи розмір шкоди, повинен був виходити з прямої дійсної шкоди, а не з витрат, які мають бути здійснені в подальшому, визначених експертним дослідженням. Тому, на їх думку, невідшкодована сума матеріальної шкоди повинна складати: 68439,20 - 66269,20 грн. = 2170,20 грн.

Крім того, відповідно до висновку експертного дослідження, втрата товарної вартості автомобіля становить лише 9602,15 грн., а не 23663,61 грн., які суд стягнув з відповідача, при цьому, на їх думку, втрата товарної вартості не підлягає відшкодуванню, оскільки визначені на підставі висновку спеціаліста, а не висновку експертизи.

Також, на їх думку, висновок експертного дослідження, не є висновком експертизи, а тому витрати позивача, пов'язані з його проведенням в сумі 1500 грн. не підлягають віднесенню до судових витрат та не належать до складу майнової шкоди.

Крім того, при частковому стягненні матеріальної шкоди в сумі 2170 грн. та заявленої матеріальної шкоди в сумі 26743,61 грн., вважають, що розмір судового збору, який підлягає стягненню, має становити 21,70 грн., а з врахуванням стягнутої судом моральної шкоди в сумі 1000 грн. при заявленій в розмірі 10000 грн. - 24,36 грн., а загальний розмір судового збору повинен становити 46,06 грн.

Також, суд, при ухваленні рішення, не вирішив клопотання представника відповідача про розстрочення виконання рішення суду, яке підлягало вирішенню одночасно з винесенням рішення.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить змінити рішення суду в частині розміру моральної шкоди, збільшивши її до 10000 грн. та стягнути додатково з відповідача судові витрати на правову допомогу в розмірі 1700 грн. Вважає, що суд не вирішив питання про стягнення такого виду судових витрат, як витрати на правову допомогу в розмірі 1700 грн., незважаючи на те, що документи, які підтверджують факт надання правової допомоги адвокатом Безносюк Г.І. та розрахунковий документ є в матеріалах справи. Також, стягуючи моральну шкоду в розмірі 1000 грн., суд не взяв до уваги той факт, що впродовж довгого часу позивач не могла використовувати транспортний засіб, хоча даний факт є обов'язковою умовою її працевлаштування.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та сторонами на оспорюється, що 20 грудня 2013 року о 08.40 год. ОСОБА_4, керуючи автомобілем «Джип Град Чероки» д/н НОМЕР_1 на перехресті рівнозначних доріг вул. Пушкіна - вул. Стрельцова в м. Кривому Розі, не надала перевагу у русі автомобілю «Тойота Ауріс» д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, який наближався до перехрестя праворуч та допустила з ним зіткнення. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушила п. 16.12 ПДР України.

Постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 05.02.2014 року ОСОБА_4 визнано винною за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне покарання у вигляді штрафу в сумі 425 грн., яка не була оскаржена і набрала законної сили (а.с. 10).

Відповідно до Висновку експертного автотоварознавчого дослідження № Д46/12/13 від 26.12.2013 року, сума матеріальної шкоди, спричиненої власнику пошкодженого автомобіля «Тойота Ауріс» д/н НОМЕР_2 складає 83932,81 грн.(а.с. 82-102).

Згідно договору № ТП73022Га/13дп/кр від 28.03.2013 року добровільного страхування наземного транспорту, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «СК «АХА Страхування», був застрахований автомобіль «Тойота Ауріс» д/н НОМЕР_2 (а.с. 21-30).

25.01.2014 року був складений акт АС-0000067 задачі-прийняття робіт між ТОВ фірма «Алмаз Сістем» та ОСОБА_2, відповідно до якого виконавцем ТОВ «Алмаз Сістем» були проведені роботи по обслуговуванню автомобіля «Тойота Ауріс» д/н НОМЕР_2 та вартість відновлювальних робіт склала 68439,20 грн. (а.с. 36).

Згідно страхового акту № 1.002.13.14023/VESKO 1379 від 16.01.2014 року, сума відшкодування була визначені в розмірі 66269,20 грн. та платіжним дорученням від 17.01.2014 року на рахунок ТОВ «Алмаз Сістем» було перераховано 66269,20 грн. (а.с. 31-34).

Згідно із ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПКУкраїни - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема такі питання 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Проте суд першої інстанції не з'ясував у повній мірі всі обставини, які мають значення для справи, та не виконав усі вимоги цивільного судочинства, у зв'язку із чим рішення в даній справі неможна визнати законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкоди, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно постанови Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 05.02.2014 року, дії відповідача ОСОБА_4 по керуванню автомобілем не відповідають вимогам ПДР України та знаходяться в причинному зв'язку з настанням ДТП.

Пунктом 22.1 статті 22 України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Сторонами не оспорюється, що на виконання умов договору № ТП73022Га/13дп/кр від 28.03.2013 року, у якій було застраховано автомобіль «Тойота Ауріс» д/н НОМЕР_2, перераховано на рахунок ТОВ «Алмаз Сістем» страхове відшкодування в розмірі 66269,20 грн.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що дійсна вартість матеріальної шкоди у зв'язку з пошкодженням автомобіля встановлюється саме експертним шляхом, а ремонт, більш дешевий, ніж встановлений експертним шляхом, може бути менш якісним, що відображається на споживчій вартості відремонтованого автомобіля.

Однак, колегія суддів не погоджується з зазначеним висновком суду, з наступних підстав.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

На думку колегії, суд першої інстанції не врахував, щона день звернення з позовом до суду та на день ухвалення рішення, автомобіль позивача ОСОБА_2 був відремонтований та не застосував положення ч. 2 ст. 1192 ЦК України, згідно з якою, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що при наявності проведення ремонту автомобіля, необхідно виходити з прямої дійсної шкоди, а не з витрат, які мають бути здійснені у подальшому та погоджується з доводами апеляційної скарги відповідача ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_5 про те, що невідшкодована сума матеріальної (немайнової) шкоди, завданої внаслідок ДТП, повинна складати: 68439,20 грн. (вартість відновлювального ремонту) - 66269,20 грн. (сума страхового відшкодування) = 2170 грн. 00 коп.

Разом з тим, колегія не погоджується з доводами апеляційної скарги відповідача ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_5 про те, що суд безпідставно стягнув вартість проведення експертного дослідження в сумі 1500 грн., з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 79 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Таким чином, на думку колегії, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача, у порядку ст. 88 ЦПК України, згідно якої, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, вартості експертного автотоварознавчого дослідження № Д46/12/13 від 26.12.2013 року, що підтверджено квитанцією від 27.02.2014 року (а.с. 38).

Посилання в апеляційній скарзі відповідача ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_5 на те, що суд при ухваленні рішення, в порушення вимог ст. 217 ЦПК України, залишив невирішеним питання щодо розстрочки виконання рішення за клопотанням представника відповідача, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 28 травня 2015 року, яка сторонами не оскаржена, роз'яснено рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 09 квітня 2015 року та зазначено, що заява про розстрочку виконання рішення в даному випадку суперечить загальним засадам цивільного законодавства, а тому задоволенню не підлягає (а.с. 153).

Рішення суду в частині відмови в задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 вартості послуг евакуатора в розмірі 1200 грн., вартості довіреності для представництва інтересів - 170 грн. та вартість медичних послуг - 210 грн., сторонами не оскаржується.

Колегія суддів погоджується з висновком суду щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми моральної шкоди в розмірі 1000 грн. та не погоджується в цій частині з доводами апеляційної скарги представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Колегія суддів вважає, що позивачем доведено те, що протиправними діями відповідача йому завдана моральна шкода. Внаслідок пошкодження автомобіля позивач відчувала певні незручності з огляду на те, що її транспортний засіб було пошкоджено та на протязі певного часу у зв'язку з цим вона не могла використовувати транспортний засіб.

На думку колегії, розмір спричиненої позивачеві моральної шкоди визначений судом з урахуванням роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Посилання в апеляційній скарзі представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на те, що при визначенні розміру моральної шкоди слід врахувати той факт, що наявність транспортного засобу є обов'язковою умовою працевлаштування ОСОБА_2, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки позивачем не доведено, що пошкодження її автомобілю якимсь чином вплинуло на її трудові правовідносини.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про те, що судом не вирішено питання про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 1700 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 на підставі довіреності від 23 грудня 2013 року уповноважила адвоката Безсонюка Г.І. представлять її інтереси та вести її справи в усіх судових органах України будь-якої ланки. Вказана довіреність посвідчена приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу та дійсна до 23.12.2016 року. Крім того, 23.12.2013 року між ОСОБА_2 та адвокатом Безносюк Г.І. було укладено договір про надання правової допомоги (а.с. 48, 55-57).

До ухвалення судового рішення 09 квітня 2015 року суду був наданий акт виконаних робіт з надання правової допомоги, замовником за яким є ОСОБА_2, а виконавцем - адвокат Безносюк Г.І., відповідно до якого вартість витрат за правову допомогу склала 1700 грн., з розрахунку присутності в судовому засіданні протягом 1 години та ознайомлення з матеріалами справи протягом 2 годин 30 хвилин (а.с. 131)

Колегія суддів погоджується з наданим розрахунком вартості витрат за правову допомогу, оскільки він відповідає вимогам Закону України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», в матеріалах справи наявна заява представника позивача ОСОБА_2 - Безносюк Г.І. щодо ознайомлення з матеріалами вказаної цивільної справи, з відміткою про ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 130), а також, журналами судового засідання підтверджено участь представника позивача ОСОБА_2 - Безносюк Г.І. в судових засіданнях.

Зазначена в акті вартість витрат за правову допомогу в розмірі 1700 грн. сплачена ОСОБА_2, відповідно до квитанції № 0461556 від 09.04.2015 року (а.с. 132).

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Частиною 1 ст. 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, колегія суддів вважає, що з відповідача ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2, відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 79, 84 , 88 ЦПК України, підлягають стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 1700 грн.

Крім того, відповідно до вимог ч. 4 ст. 88 ЦПК України, яка передбачає, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат, колегія суддів вважає за необхідне розподілити судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме: 2170 грн. (розмір майнової шкоди, стягнутої судом) х 267,44 грн. (сума судового збору, сплачено при подачі позовної заяви) / 26743,61 грн. (розмір майнової шкоди, заявленої позивачем) = 21,70 грн. + 121,80 грн. (сума судового збору, яка підлягає стягненню за відповідача за задоволення немайнових вимог позивача) = 143 грн. 50 коп. (сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача).

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги відповідача ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_5, а також представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні та зменшенню розміру стягнутої з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 суми матеріальної шкоди з 26743 грн. 63 коп. до 2170 грн. 00 коп., збільшенню суми судових витрат по справі з 2011 грн. 04 коп. до 3375, грн. 50 коп. та зменшенню розміру загальної стягнутої суми з 29754 грн. 65 коп. до 6513 грн. 50 коп.

Керуючись ст.ст. 303, п. 3 ч. 1 ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_5 та представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 09 квітня 2015 року змінити, зменшивши розмір стягнутої з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 суми матеріальної шкоди з 26743 грн. 63 коп. до 2170 (двох тисяч сто сімдесяти) грн. 20 коп., збільшивши суму судових витрат по справі з 2011 грн. 04 коп. до 3375 (трьох тисяч триста сімдесят п'яти) грн. 50 коп. та зменшивши розмір загальної стягнутої суми з 29754 грн. 65 коп. до 6513 (шести тисяч п'ятсот тринадцяти) грн. 70 коп.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили

Головуючий:

Судді: