Ухвала суду № 48770978, 10.08.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2015 р.Справа № 820/3969/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Філатова Ю.М. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Тітової А.В.

представників позивача (Рябова В.О.), відповідача (Калусенка В.В.) та третьої особи - (Юрчик Л.В., Климчука С.М.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної фіскальної служби України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2015 р. по справі №820/3969/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Балекс"

до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України третя особа Державна фіскальна служба України

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ БАЛЕКС", звернувся до суду із адміністративним позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа Державна фіскальна служба України, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України" від 27.02.2015 р. №189 в частині застосування до ТОВ "КОМПАНІЯ БАЛЕКС" (код 00383343) спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності (п.192 Додатка до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.02.2015 р. №189 "Перелік суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, до яких застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності ").

В обґрунтування позовних вимог вказує, що приймаючи спірний наказ в частині застосування до позивача спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, відповідач дійшов до помилкового висновку про порушення позивачем вимог ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині дотримання строків повернення валютної виручки за експертними операціями. Зазначив, що вказаний висновок був зроблений на підставі подання ДФС України від 19.11.2014р. №7245/5/99-99-22-05-02-16, в якому було встановлено факт порушення позивачем строку повернення валютної виручки на загальну суму 1966107,00 рублів РФ за Контрактом на поставку продукції № 07/01 від 05.01.2007р., укладеним між ТОВ "Компанія Балекс" та ТОВ "БЕРГСЕРГ" (Російська Федерація). Разом з тим, оскільки позивачем було зроблено всі дії щодо недопущення даного правопорушення, у т.ч. шляхом звернення до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті України із позовною заявою до ТОВ "БЕРГСЕРГ" про стягнення вартості поставленої продукції, то застосування до позивача спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, є неправомірним.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2015 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України" від 27.02.2015 р. №189 в частині застосування до ТОВ "КОМПАНІЯ БАЛЕКС" спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідач та третя особа, не погоджуючись із судовим рішенням, подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційних скарг посилаються на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначив, що підставою для застосування до позивача спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, слугував факт надходження відповідного подання ДФС України від 19.11.2014р. № 7245/5/99-99-22-05-02-16. В зв'язку з чим, відповідач не мав правових підстав не застосовувати до підприємства спеціальну санкцію. Окрім того вказує, що звернення позивача до арбітражного суду та визнання його на території Російської Федерації лише наділяє позивача правом виходити з клопотання про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії застосованої до нього санкції. Інших правових наслідків звернення до арбітражу, у т.ч. позбавлення ініціатора права на внесення подання до Мінекономрозвитку України, положеннями діючого законодавства не передбачено.

Третя особа в апеляційній скарзі вказує, що за наслідком проведеної перевірки встановлений факт прострочення позивачем дебіторської заборгованості. Разом з тим, оскільки позивач не скористався правом оскарження даного акту в адміністративному порядку та його висновки не були визнані протиправними або незаконними, то Мінекономрозвитку України мало обґрунтовані підстави для прийняття оскаржуваного рішення.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційні скарги, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

У судових засідання представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "КОМПАНІЯ БАЛЕКС" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації.

Наказом Мінекономрозвитку України від 27.02.2015 р. №189 "Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України" (п. 1 наказу) до ТОВ "КОМПАНІЯ БАЛЕКС" застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності у сфері зовнішньоекономічної діяльності за поданням Державної фіскальної служби.

Позивач, не погоджуючись із правомірністю застосування вказаної санкції, звернувся до суду із даним позовом.

Як було встановлено під час розгляду справи, фактичною підставою для застосування до позивача санкції, слугували висновки про порушення позивачем порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті, а саме - вимог ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині дотримання строків повернення валютної виручки за експортними операціями.

Вказаний висновок був зроблений на підставі подання ДФС України від 19.11.2014 року №7245/5/99-99-22-05-02-16

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої виходив з того, що висновки про порушення позивачем вимог ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині дотримання строків повернення валютної виручки за експертними операціями є необґрунтованими, оскільки з дати звернення позивача до Міжнародного комерційного арбітражного суду, строк повернення валютної виручки за Контрактом на поставку продукції № 07/01 від 05.01.2007р. є зупиненим, в зв'язку з чим, застосування до позивача спеціальних санкцій на підставі оскаржуваного наказу є неправомірним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 05.01.2007 р. між позивачем - ТОВ "КОМПАНІЯ БАЛЕКС", та ТОВ "БЕРГСЕРГ" (Російська Федерація) укладений Контракт № 07/01.

В період з 05.07.2012 р. (перша поставка) по 07.09.2012 р. (остання поставка) позивачем було здійснено експорт товарів згідно до умов вказаного вище правочину.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991р. № 959-ХІІ (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованості, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.

З урахуванням викладеного, граничний строк повернення валютної виручки за першою поставкою мав сплинути 01.01.2013 р.

В свою чергу, згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово - промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно - імпортними контрактами, строки, передбачені статтям 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Матеріалами справи підтверджено, що 21.12.2012 року ПАТ "Харківський дріжджовий завод" (правопопередник позивача) подало до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України позовну заяву до ТОВ "БЕРГСЕРГ" про стягнення вартості поставленої продукції.

28.12.2012 року позовну заяву прийнято до провадження в Арбітражному суді за №304р/2012.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що дати звернення позивача до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України, строк повернення валютної виручки від ТОВ "БЕРГСЕРГ" за Контрактом на поставку продукції № 07/01 від 05.01.2007 р. є зупиненим.

При цьому, підставою для поновлення даного строку є, зокрема, прийняття судом рішення про відмову в позові повністю абр частково, припинення (закриття) провадження у справі, залишення позову без розгляду (ч. 3 ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті").

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, 03.09.2013 року Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України ухвалення рішення, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі та стягнуто з ТОВ "БЕРГСЕРГ" 1966107,00 руб РФ.

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги, що з 21.12.2012 р. (дата звернення позивача до Міжнародного комерційного арбітражного суду) строк повернення валютної виручки за Контрактом на поставку продукції № 07/01 від 05.01.2007 р. зупинився, та станом на час прийняття спірного рішення поновлений не був, колегія суддів дійшла висновку про відсутність в діях позивача порушення вимог ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині дотримання строків повернення валютної виручки за експертними операціями.

Колегія суддів зазначає, що в якості порушення позивачем вимог Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" відповідач посилається саме на наявність заборгованості за зовнішньоекономічним контрактом. Разом з тим, згідно вимог ч. 2 ст. 4 даного Закону порушенням є саме недотримання суб'єктом господарювання строку повернення валютної виручки, який, як було встановленого під час розгляду справи, порушено не було.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що факт звернення позивача до Міжнародного комерційного арбітражного суду є підставою для заборони застосування виключно фінансових (майнових), колегія суддів вважає помилковими, оскільки за відсутності самого факту вчинення правопорушення до позивача взагалі не можуть бути застосовані відповідні санкції.

Доводи відповідача про те, що в даному випадку дія спеціальної санкції може бути лише тимчасово зупинена на підставі положень ч. 12 ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", колегія суддів вважає помилковими, оскільки в цьому випадку санкція повинна бути застосовано правомірно. В той же час, за відсутності правових підстав для застосування вказаної санкції, положення вищенаведеної статті Закону щодо її тимчасового зупинення застосуванню не підлягають.

Посилання третьої особи, як на підставу необґрунтованості заявлених позовних вимог, на відсутність факту оскарження позивачем в адміністративному порядку складеного за наслідком проведеної перевірки акту податкового органу, колегія суддів вважає помилковими, оскільки акт не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, а є носієм доказової інформації, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Вони можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржуваний наказ Мінекономрозвитку України від 27.02.2015 р. №189 в частині застосування до ТОВ "КОМПАНІЯ БАЛЕКС" спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, прийнятий з порушенням вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятих податкових повідомлень-рішень, які є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2015 року по справі №820/3969/15 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянтів.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Державної фіскальної служби України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2015р. по справі №820/3969/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Балекс" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України третя особа Державна фіскальна служба України про визнання протиправним та скасування наказу залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Філатов Ю.М. Калиновський В.А.

Повний текст ухвали виготовлений 17.08.2015 р.