Постанова № 48770931, 13.08.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2015 р. Справа № 522/8258/15-а

Категорія: 7.2 Головуючий в 1 інстанції: Шенцева О.П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.

за участю секретаря -Шановської М.О.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Одеській області на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 28 квітня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Державної екологічної інспекції в Одеській області, третя особа на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Експортно - імпортна компанія», про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (позивач) звернувся з позовом до Державної екологічної інспекції в Одеській області , в якому просив скасувати постанову Державної екологічної інспекції в Одеській області №000182 від 24.03.2015 р. про накладення на нього адміністративного стягнення за ст. 47 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та закрити провадження у справі.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 28 квітня 2015 року - позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Державної екологічної інспекції в Одеській області №000182 від 24.03.2015 р. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 та закрито провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності.

В апеляційній скарзі, Державна екологічна інспекція в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить постанову суду -скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши

законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що ТОВ «Експортно-імпортна компанія» як землекористувач земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, 4, на законних підставах без спеціального дозволу видобуває підземні води для власних господарсько-побутових потреб, у відповідності до ст. 23 Кодексу України про надра.

Однак з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 24.03.2015 р. посадовими особами Державної екологічної інспекції в Одеській області проведено позапланову перевірку ТОВ «Експортно-імпортна компанія» щодо законності користування надрами.

За результатами перевірки складено протокол №000182 від 24.03.2015 р. та постанову про накладення адміністративного стягнення №000182 від 24.03.2015 р., згідно якої притягнуто до адміністративної відповідальності директора ТОВ «Експортно-імпортна компанія» ОСОБА_2, накладено на нього адміністративне стягнення за ст. 47 (порушення права державної власності на надра) Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в сумі 765 грн.

З вказаних протоколу та постанови вбачається, що ОСОБА_2, як посадовою особою і директором ТОВ «Експортно-імпортна компанія», допущено самовільне користування надрами при відсутності спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням права державної власності на надра згідно ст.ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра, та є адміністративним правопорушенням, передбаченим ст. 47 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси її континентального шельфу, виключеної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а відповідно до ст. 16 Конституції України, ст. ст.1,4,5,11, 16,20,35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» держава, через уповноваженні державні органи, забезпечує охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини.

Відповідно до статті 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтею 21 цього Кодексу передбачено, що надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров'я України на місцях.

При цьому, статтею 23 Кодексу землевласникам і землекористувачам в межах наданих їм земельних ділянок, надається право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів і прісні підземні води до 20 метрів та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Експортно-імпортна компанія» є власником комплексу будівель і споруд, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 21.04.2004 р. за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, 4, який товариство отримало внаслідок реорганізації від попереднього власника, як правонаступник.

На балансі ТОВ «Експортно-імпортна компанія» за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, 4 знаходяться 2 артезіанські свердловини, призначені для забору та використання води для господарсько-побутових потреб.

Починаючи з 2011 р. ТОВ «Експортно-імпортна компанія» має необхідні дозволи на спеціальне водокористування від 17.09.2010 р. та від 13.09.2013 р. на термін до 16.07.2018 р., сплачує збір (плату) за спеціальне водокористування та не перевищує визначені чинним дозволом ліміти використання води із підземних джерел.

Таким чином, придбавши комплекс будівель і споруд, розміщений за адресою м. Одеса, вул. Аеропортівська, 4, до відповідача з 21.04.2004 р. перейшло і право користування земельною ділянкою, яке відповідно до законодавства підлягало державній реєстрації.

Крім того, ТОВ «Експортно-імпортна компанія», хоч і набуло законне право користування вищезазначеної земельної ділянки, на якій такий комплекс розташований, а також на якій розташовані вказані артезіанські свердловини, втім не оформило (не зареєструвало) таке право користування, у відповідності до передбаченої законодавством процедури.

Згідно ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Разом з тим, ст. 125 Земельного кодексу України імперативно встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з положеннями ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право володіння, право постійного користування та право оренди земельної ділянки, серед інших, підлягають обов'язковій державній реєстрації.

При цьому той факт, що товариство не оформило (не зареєструвало) вищезазначене право користування на вказану земельну ділянку, не означає, що це право ним було втрачене. Так, зазначене право було збережене за 3-ю особою, у зв'язку із чим останній продовжує зберігати можливість належним чином оформити (зареєструвати) таке право.

Тому помилковим є посилання суду першої інстанції, як на докази підтвердження статусу ТОВ «Експортно-імпортна компанія» в якості землекористувача, на довідку №3343 від 28.02.2011 р., видану Управлінням Держкомзему у м. Одесі, досліджену у судовому засіданні, стосовно того, ТОВ «Експортно-імпортна компанія» є землекористувачем земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, 4, а також на платіжні доручення про сплату товариством земельного податку, оскільки вони не є належними та допустимими доказами щодо предмета доказування.

За приписами статей 4, 14, 65 Кодексу України про надра та ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємство повинно мати спеціальний дозвіл на користування надрами, який у ТОВ «Експортно-імпортна компанія», на час перевірки був відсутній, відсутній і на теперішній час.

Таким чином користування надрами для видобування прісних підземних вод без врахування виключень, передбачених статтею 23 Кодексу, має відбуватись лише на підставі спеціального дозволу на користування надрами.

Отже, висновок суду першої інстанції про звільнення позивача від обов'язку отримання спеціального дозволу на користування надрами у зв'язку зі статусом землекористувача цієї земельної ділянки, є необґрунтованим.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв постанову від 28 квітня 2015 року з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, яка підлягає скасуванню.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.3 ч. 1 ст. 198, п.4ст. 202,ч. 2 ст. 205, ст.254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Одеській області - задовольнити.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 28 квітня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Державної екологічної інспекції в Одеській області, третя особа на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Експортно - імпортна компанія», про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з моменту виготовлення її в повному обсязі.

Головуючий :

Судді: