Постанова № 48770590, 13.08.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/1503/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Бистрик Г.М. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Дроздовій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішення про застосування штрафних санкцій, податкових повідомлень-рішень та вимоги про сплату боргу,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2015 року ФОП ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними та скасувати рішення Прилуцької ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області від 02 лютого 2015 року № 0001831703, податкові повідомлення-рішення від 02 лютого 2015 року № 0001791703 та № 0001741703, а також вимогу про сплату боргу від 02 лютого 2015 року № Ф-0001811703.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року вказаний адміністративний позов було задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивач не надав доказів фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ «Екон Трейд». Також відповідач посилається на те, що ФОП ОСОБА_2 неправомірно задекларував податковий кредит та витрати по операції з ПП «Явір-2000».

Під час судового засідання представник відповідача підтримала свою апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесене законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування -відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Прилуцької ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області задовольнити частково, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року - скасувати в частині виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом встановлено, що Прилуцькою ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня по 31 грудня 2013 року, а також дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня по 31 грудня 2013 року, про що складено акт від 24 грудня 2014 року № 43/17-2497514814.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були винесені:

- податкове повідомлення-рішення від 02 лютого 2015 року № 0001741703, яким позивачу були нараховані податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 40022 грн. 38 коп., з яких 32017 грн. 90 коп. за основним платежем та 8004 грн. 48 коп. - штрафні (фінансові) санкції;

- податкове повідомлення-рішення від 02 лютого 2015 року № 0001791703, яким позивачу були нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 63847 грн. 50 коп., з яких 42565 грн. 00 коп. за основним платежем та 21282 грн. 50 коп. - штрафні (фінансові) санкції;

- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 02 лютого 2015 року № 0001831703;

- вимога про сплату боргу (недоїмки) від 02 лютого 2015 року № Ф-0001811703, згідно якої у позивача недоїмка по сплаті єдиного внеску у розмірі 65695 грн. 74 коп.

ФОП ОСОБА_2 звернувся до ГУ ДФС у Чернігівській області зі скаргою на вказані рішення податкового органу. Рішенням від 12 березня 2015 року № 203/Б/25-01/10-04/15 скаргу позивача залишено без задоволення, однак скасовано податкове повідомлення-рішення від 02 лютого 2015 року № 0001791703, яким позивачу були нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 63847 грн. 50 коп., з яких 42565 грн. 00 коп. за основним платежем та 21282 грн. 50 коп. - штрафні (фінансові) санкції, а також зобов'язано Прилуцьку ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області прийняти нове податкове повідомлення-рішення, яким позивачу нарахувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 64035 грн. 39 коп., з яких 42690 грн. 26 коп. за основним платежем та 21345 грн. 13 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями податкового органу, ФОП ОСОБА_2 звернувся також до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав докази фактичного здійснення господарської операції із ТОВ «Екон Трейд».

Колегія суддів не в повній мірі погоджується із рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно акту від 24 грудня 2014 року № 43/17-2497514814 під час проведення перевірки відповідачем було поставлено під сумнів фактичне здійснення господарських операцій між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Екон Трейд», а також зроблено висновок про те, що замовлені позивачем у ПП «Явір-2000» послуги з охорони території за адресою: АДРЕСА_1 не пов'язані з його господарською діяльністю, адже зазначена територія використовується у господарській діяльності ПП «Пластик-Сервіс».

Судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Екон Трейд» був укладений договір поставки нафтопродуктів № 5 від 05 серпня 2013 року. На підставі документів, складених у зв'язку з виконання вказаного договору, позивач сформував податковий кредит у розмірі 42565 грн. 00 коп. та витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 212826 грн. 83 коп.

Прилуцька ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області вважає такі дії ФОП ОСОБА_2 неправомірними з огляду на те, що в діяльності ТОВ «Екон Трейд» наявні ознаки фіктивності. Такий висновок було зроблено на підставі відомостей про неможливість здійснення ним господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій купівлі-продажу, а також відсутність трудових ресурсів, основних засобів, приміщень, транспортних засобів, складських приміщень, що викладені в акті від 10 липня 2014 року № 196/2200/38475635 про результати зустрічної звірки ТОВ «Екон Трейд» із ТОВ «ТД «Ветек», ТОВ «Готика ЛТД», Представництвом «Сопрема Трейдінг ЛТД», складеному співробітниками Світловодської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області.

На думку колегії суддів самі по собі вказані відомості не є беззаперечним доказом безтоварності операцій позивача з ТОВ «Екон Трейд», адже вони не підтверджені відповідними доказами.

Крім того, дії Світловодської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області щодо коригування податкової звітності ТОВ «Екон Трейд» на підставі відомостей, що містяться у акті від 10 липня 2014 року № 196/2200/38475635 про результати зустрічної звірки були визнані неправомірними, у зв'язку з чим постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2015 року Світловодську ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області було зобов'язано відновити відповідні відомості у електронній базі даних податкового органу.

Разом з тим, з огляду на встановлені податковими органами обставини, що свідчать про можливу фіктивну діяльність ТОВ «Екон Трейд» колегія суддів вважає, що з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту та витрат за операціями з ним, позивач зобов'язаний був надати суду копії всіх документів, які підлягали складенню під час виконання договору поставки нафтопродуктів № 5 від 05 серпня 2013 року.

Такий обов'язок виникає у позивача також з огляду на наступні норми права.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України до витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, належить, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг та понесення витрат саме у зв'язку з отриманням товарів, робіт (послуг).

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

На підтвердження фактичного укладення та виконання договору поставки нафтопродуктів № 5 від 05 серпня 2013 року позивач надав суду копії специфікацій на постачання товару (дизельного палива), рахунків-фактур, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та платіжних доручень.

Також позивач надав письмові докази наявності у нього транспортних засобів, які використовують зазначене паливо, технічних можливостей щодо зберігання дизельного палива та подальшої заправки транспортних засобів, а також докази використання палива у межах власної господарської діяльності.

Під час проведення перевірки відповідачем було зроблено висновок про те, що позивачем був наданий неповний перелік товарно-транспортної документації. На думку податкового органу ФОП ОСОБА_2 зобов'язаний був, окрім товарно-транспортних накладних, надати також подорожні листи, свідоцтв про допуск до перевезення небезпечних вантажів, узгодження маршрутів дорожнього перевезення небезпечних вантажів.

Колегія суддів вважає, що вимога податкового органу щодо надання ФОП ОСОБА_2 зазначених документів є необґрунтованою.

Так, у відповідності до п. 3.3.1 договору № 5 від 05 серпня 2013 року конкретні умови поставки погоджуються сторонами у заявках та/або специфікаціях. Згідно специфікацій на постачання товару від 04 листопада, 22 листопада, 02 грудня та 23 грудня 2013 року усі витрати з транспортування товару до АДРЕСА_1 несе постачальник.

У наданих позивачем товарно-транспортних накладних також зазначено, що вантажовідправником та замовником перевезення є ТОВ «Екон Трейд».

У відповідності до п.п. 11.4-11.6 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 (далі - Правила) товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Надання вантажоодержувачу примірників інших перевізних документів, ніж товарно-транспортної накладної, Правилами не передбачено.

Таким чином, документи, на відсутність яких вказує податковий орган, не повинні зберігатися у ФОП ОСОБА_2

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що позивач надав належні та достатні докази на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ «Екон Трейд». Натомість, доводи відповідача про безтоварність зазначеної операції - не знайшли свого підтвердження.

Як раніше зазначалося, у акті перевірки від 24 грудня 2014 року № 43/17-2497514814 міститься посилання також на те, що замовлені позивачем у ПП «Явір-2000» послуги з охорони території за адресою: АДРЕСА_1 не пов'язані з його господарською діяльністю, адже зазначена територія використовується у господарській діяльності ПП «Пластик-Сервіс».

Адміністративний позов ФОП ОСОБА_2 не містить заперечень щодо зазначеного висновку податкового органу. Письмові докази, які підтверджують або спростовують висновок податкового органу про те, що відповідні охоронні послуги не пов'язані із господарською діяльністю позивача в матеріалах справи відсутні.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що позивач погодився із таким висновком податкового органу.

Суд першої інстанції не аналізував правовідносини ФОП ОСОБА_2 із ПП «Явір-2000» та не досліджував вплив відповідної господарської операцій на розмір податкових зобов'язань та зобов'язань по сплаті єдиного внеску, що були визначені оскаржуваними рішеннями податкового органу.

Дослідивши акт перевірки від 24 грудня 2014 року № 43/17-2497514814 та рішення про результати розгляду скарги від 12 березня 2015 року № 203/Б/25-01/10-04/15, колегія суддів встановила, що податковий орган встановив завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 42689 грн., у тому числі по правовідносинах з ТОВ «Екон Трейд» на суму 42565 грн. 00 коп. та по правовідносинах із ПП «Явір-2000» на суму 125 грн. 16 коп.

Однак, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 02 лютого 2015 року № 0001791703 ФОП ОСОБА_2 були донараховані податкові зобов'язання лише у розмірі 42565 грн. 00 коп., тобто по правовідносинах із ТОВ «Екон Трейд».

Таким чином, відсутність заперечень позивача проти висновку відповідача про неналежність охоронних послуг, наданих ПП «Явір-2000», до господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 - не вплинула на розмір податкових зобов'язань, донарахованих податковим повідомленням-рішенням від 02 лютого 2015 року № 0001791703.

Також податковий орган встановив завищення позивачем витрат на загальну суму 213452 грн. 67 коп., у тому числі по правовідносинах з ТОВ «Екон Трейд» на суму 212826 грн. 83 коп. та по правовідносинах із ПП «Явір-2000» на суму 625 грн. 84 коп.

При донарахуванні позивачу податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб та прийнятті податкового повідомлення-рішення від 02 лютого 2015 року № 0001741703 відповідач у якості бази оподаткування взяв суму 213452 грн. 67 коп. (тобто, суму коштів, які були задекларовані позивачем у якості витрат по операціях як із ТОВ «Екон Трейд», так і з ПП «Явір-2000»). Зазначена обставина підтверджується розміром податкових зобов'язань, донарахованих оскаржуваним податковим повідомленням-рішення - 32017 грн. 90 коп., тобто 15 відсотків від 213452 грн. 67 коп.

За таких обставин колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення 02 лютого 2015 року № 0001741703 у повному обсязі, адже позивач не заперечує його обґрунтованості у частині зобов'язань, донарахованих по правовідносинах з ПП «Явір-2000».

Загальний розмір податкових зобов'язань, донарахованих по правовідносинах із зазначеним контрагентом, складає 117 грн. 40 коп., з яких 93 грн. 90 коп. - за основним платежем та 23 грн. 50 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно п. 2.4 акту перевірки від 24 грудня 2014 року № 43/17-2497514814 при донарахуванні суми єдиного внеску відповідач виходив з того, що позивач занизив свій дохід на суму 212826 грн. 83 коп. (тобто, на суму витрат, задекларованих по правовідносинах з ПП «Екон Трейд»).

Отже, відсутність заперечень позивача проти висновку відповідача про неналежність охоронних послуг, наданих ПП «Явір-2000», до господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 - не вплинула на розмір донарахованого єдиного внеску, зазначеного у вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 02 лютого 2015 року № Ф-0001811703 та розмір штрафу, застосованого рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02 лютого 2015 року № 0001831703.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції було надано вірну оцінку дослідженим доказам у справі щодо правовідносин ФОП ОСОБА_2 з ПП «Екон Трейд», проте в частині правовідносин позивача з ПП «Явір-2000» судом було неповно з'ясовано обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи у раніше зазначеній частині.

Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача лише частково спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 14 липня 2015 року, та є підставами для її скасування в частині.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, проте щодо податкового повідомлення-рішення від 02 вересня 2015 року № 0001741703 рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Прилуцької ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області задовольнити частково, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року - скасувати у відповідній частині.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернігівській області - задовольнити частково.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року в частині задоволення позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про скасування податкового повідомлення-рішення Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернігівській області від 02 вересня 2015 року № 0001741703 у частині нарахування податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 117 грн. 40 коп., з яких 93 грн. 90 коп. - за основним платежем та 23 грн. 50 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями - скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

В іншій частині постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Г.М. Бистрик

С.Б. Шелест

Постанова складена в повному обсязі 14 серпня 2015 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Бистрик Г.М.

Шелест С.Б.