Ухвала суду № 48770523, 18.08.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/59/15 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

18 серпня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області та Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом ПОВНОГО ТОВАРИСТВА "ЛОМБАРД ДОНКРЕДИТ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНТЕР-РІЕЛТІ" І КОМПАНІЯ" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2015 року позивач - ПОВНЕ ТОВАРИСТВО "ЛОМБАРД ДОНКРЕДИТ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНТЕР-РІЕЛТІ" І КОМПАНІЯ", звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області №00035022201 від 04.12.2014.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 червня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати оскаржувану постанову та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

У судове засідання не з'явилися всі особи, які беруть участь у справі, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області та Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 червня 2015 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що, враховуючи той факт, що 17.11.2014 між позивачем та ОСОБА_2 було укладено догорів про заміну кредитора у зобов'язанні, а не здійснено останньому реалізацію телефону, позивачем у даному випадку не здійснювалась діяльність на проведення якої має бути отримано патент, з огляду на що суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування податкового повідомленням - рішенням №0003502201 від 04.12.2014.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 17.11.2014 Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області була проведена фактична перевірка господарської одиниці - ломбард № 279, що розташована за адресою: м. Рівне, вул. Жилянська, буд. 101 за результатами якої складено акт №113/17-0022-04/30416462 від 19.11.2014.

Відповідно до зазначеного акту перед початком перевірки 17.11.2014 в ломбарді №279 ПТ «Донкредит» була проведена покупка мобільного телефону «Samsung» по ціні реалізації 99,00 грн., при цьому старшому спеціалісту ломбарду ОСОБА_3 була сплачена готівка в сумі 100,00 грн., після чого ОСОБА_3 були видані товар (телефон) та здача в розмірі 1,00 грн., проте розрахункова операція на повну суму покупки 99.00 грн. не проведена через РРО, відповідний розрахунковий документ (касовий чек) не роздрукований та не виданий. Натомість була видана квитанція від 17.11.2014 до прибуткового касового ордеру, в якій зазначено: прийнято від ОСОБА_4, підстава - погашення заборгованості згідно договору фінансового кредиту та застави. На вимогу пред'явити необхідний договір був наданий договір №ДОН 12790007673 від 28.10.2014 в якому зазначено, що позичальник ОСОБА_5 28.10.2014 отримала під заставу телефону готівку (фінансовий кредит) в розмірі 70,00 грн., а 17.11.2014 сплативши суму до повернення з урахуванням пені та процентів отримав предмет застави (телефон), про що свідчать підписи позичальника ОСОБА_5

Згідно з акту перевірки №113/17-0022-04/30416462 від 19.11.2014 податковим органом встановлено, що шляхом проведеної 17.11.2014 контрольної розрахункової операції (покупки телефону) в ломбарді №279 ПТ «Донкредит» за адресою м. Рівне, вул. Київська 40-м також встановлено факт здійснення торгівельної діяльності (роздрібної торгівлі непродовольчої групи товарів) за готівкові кошти без придбання відповідного торгового патенту.

04.12.2014 на підставі акту №113/17-0022-04/30416462 від 19.11.2014 прийнято податкове повідомлення-рішення №0003502201, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 974,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0016972210, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 974,00 грн.

Рішенням Головного управління ДФС у м. Києві № 1690/10/26-15-10-08-16 від 05.02.2015 задоволено скаргу позивача та скасовано податкове повідомлення-рішення №0016972210 від 05.12.2014.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення №0003502201 від 04.12.2014 протиправним, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з частиною 1 статті 574 та частини 1 статті 576 Цивільного кодексу України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 516 Цивільного кодексу України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Так, з матеріалів справи убачається, що між позивачем та ОСОБА_5 було укладено договір про надання фінансового кредиту та заставу № ДОН2790007673 від 28.10.2014 відповідно до якого останній було надано фінансовий кредит у розмірі 70,00 грн. строком на 14 днів під заставу телефону.

17.11.2014 між позивачем та ОСОБА_6 було укладено договір №2790007673 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги), відповідно до якого останній набув право вимоги за договором фінансового кредиту та застави № ДОН2790007673 від 28.10.2014.

Згідно з квитанцією № ДОН279000679 від 17.11.2014 про проведення розрахунку згідно фінансового кредиту, прибуткового касового ордеру № 476 від 17.11.2014 та квитанції до зазначеного ордеру ОСОБА_6 було сплачено на користь позивача 99,00 грн.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що в своєму рішенні № 1690/10/26-15-10-08-16 від 05.02.2015, прийнятим за результатами розгляду скарги, у тому числі на податкове повідомлення - рішення №0016972210 від 05.12.2014, Головним управлінням ДФС у м. Києві встановлено наступне: "17 листопада 2014 до Ломбардного відділення № 279, розташованого за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 40 - М, звернувся громадянин ОСОБА_6, як виявилось у подальшому головний державний інспектор, який уклав з Товариством договір про відступлення права вимоги № ДОН2790007673 від 17.11.2014. Згідно п. 5 зазначеного договору, Новий кредитор - ОСОБА_6, зобов'язався сплатити компенсацію за відступлення права вимоги в сумі 99 грн. На виконання зазначеного обов'язку по договору, ОСОБА_6 сплатив Товариству компенсацію в сумі 99,00грн., у зв'язку з чим спеціаліст Ломбардного Відділення надала йому квитанцію до прибуткового касового ордеру №476 від 17.11.2014 на повну суму отриманих коштів (99,00грн.) та передала йому, як Новому Кредитору у зобов'язанні предмет застави, а саме телефон «Самсунг»."

Також в зазначеному рішенні вказано: "З матеріалів справи вбачається, що з урахуванням вимог ЦКУ між Ломбардом та ОСОБА_7, ОСОБА_4 укладено договори про заміну кредитора зобов'язанні, а тому твердження перевіряючих щодо здійснення саме реалізації заставленого товару не підтверджується наявними у матеріалах перевірки документами."

Тобто Головне управління ДФС у м. Києві визнало, що між позивачем та ОСОБА_2 було укладено догорів про заміну кредитора у зобов'язанні предметом застави, за яким є телефон, а не договір купівлі-продажу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції про те, що посилання відповідачів на здійснення саме реалізації телефону є необґрунтованими та не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

В свою чергу, податковим повідомленням-рішенням №0003502201 від 04.12.2014 на позивача накладено штрафні (фінансові) санкції за порушення статті 267 Податкового кодексу України на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та пункту 125.1 статті 125 Податкового кодексу України.

Підпунктом 167.1.1 пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України встановлено, що платниками збору є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності: торговельна діяльність у пунктах продажу товарів; діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України; торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти; діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).

Статтею 125 Податкового кодексу України передбачена відповідальність за порушення статті 167 Податкового кодексу України.

Таким чином, враховуючи той факт, що 17.11.2014 між позивачем та ОСОБА_2 було укладено догорів про заміну кредитора у зобов'язанні, а не здійснено останньому реалізацію телефону, судом першої інстанції правильно встановлено, що позивачем у даному випадку не здійснювалась діяльність на проведення якої має бути отримано патент, а відтак суд першої інстанції дійшов правильно висновку про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №0003502201 від 04.12.2014.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області та Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 червня 2015 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області та Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 червня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Пилипенко О.Є.

Суддя: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.

.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Шелест С.Б.

Глущенко Я.Б.