Постанова № 48770119, 17.08.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 серпня 2015 року 08:00 № 826/13511/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Кобилянського К.М., суддів: Гарника К.Ю., Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ДОНІКС»до 1) Державної фіскальної служби України 2) Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій областіпро зобов'язання вчинити дії, визнання протиправними дій,ВСТАНОВИВ:

Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ДОНІКС» (далі - позивач, НВТОВзІІ «ДОНІКС») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-1) та Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - відповідач-2), у якій просить суд:

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, виписані НВТОВзІІ «ДОНІКС» при здійснені господарських правовідносин, згідно Переліку податкових накладних, датою (операційним днем) направлення їх як електронного документу для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних (позовна вимога №1);

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації податкових накладних, виписаних НВТОВзІІ «ДОНІКС» при здійснені господарських правовідносин, у Єдиному реєстрі податкових накладних згідно Переліку податкових накладних (позовна вимога №2);

- визнати податкову декларацію з ПДВ за травень 2015 року НВТОВзІІ «ДОНІКС» такою, що подана у день її фактичного отримання Державною фіскальною службою України (позовна вимога №3);

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови в прийнятті/здачі податкової декларації з ПДВ за травень 2015 року НВТОВзІІ «ДОНІКС» (позовна вимога №4);

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області визнати податкову декларацію з ПДВ за травень 2015 НВТОВзІІ «ДОНІКС» (код ЄДРПОУ 13495380), як податкову та вчинити всі необхідні дії щодо відображення її показників в картці платника податку у відповідних інформаційно-аналітичних базах ДФС на день її фактичного подання (позовна вимога №5);

- зобов'язати Державну фіскальну службу України поновити для НВТОВзІІ «ДОНІКС» реєстрацію податкових накладних і подачу звітності з для незаконного блокування - 15.06.2015 (позовна вимога №6).

Ухвалами суду від 14.07.2015 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 27.07.2015, яке в подальшому відкладалось з метою отримання додаткових доказів для вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що твердження відповідача про не укладення договору про визнання електронної звітності є безпідставними, адже строк дії сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису закінчується 16.02.2016.

Представник відповідачів проти позову заперечував, при цьому посилаючись на те, що під час прийняття податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, виявлено помилку - не укладено договір про визнання електронної звітності.

Справа розглянута в порядку письмового провадження, з огляду на положення ч.4 ст. 122 КАС України, за поданим сторонами письмовим клопотанням про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ДОНІКС» є юридичною особою та зареєстроване 06.05.1993 (код ЄДРПОУ 13495380, адреса: 83102, Донецька область, місто Донецьк, вулиця Куйбишева, 44).

З січня 2005 позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у Ленінському районі міста Донецька, як платник податків, про що зроблено відповідний запис № 07 від 18.01.2005. Позивач отримав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 08172003.

На виконання вимог п. 49.4 Податкового кодексу України, між позивачем і відповідачем-2 укладено договір про визнання електронних документів № 10-21 178 від 15.02.2010. Предметом договору є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з ПДВ та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (ЕЦП) до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Відповідно до пункту 1.1. договору позивач зобов'язується надсилати до органу ДПС податкові документи в електронному вигляді у форматі (стандарті), затвердженому ДПА України.

Згідно з пунктом 3.1. договору відповідач-2 взяв на себе обов'язки забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді позивача у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, та їх комп'ютерну обробку.

Пунктом 4 договору передбачено, що орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Починаючи з 15.06.2015 позивач, з метою реєстрації податкових накладних засобами електронного зв'язку, здійснив спробу зареєструвати наступні податкові накладні: № 602001 від 02.06.2015; № 602002 від 02.06.2015; № 602003 від 02.06.2015; № 602006 від 02.06.2015; № 602007 від 02.06.2015; № 603001 від 03.06.2015; № 603002 від 03.06.2015; № 604001 від 04.06.2015; № 604002 від 04.06.2015; № 604003 від 04.06.2015; № 605001 від 05.06.2015; № 605003 від 05.06.2015; № 608001 від 08.06.2015; № 608002 від 08.06.2015; № 608003 від 08.06.2015; № 608004 від 08.06.2015; № 608005 від 08.06.2015; № 609001 від 09.06.2015; № 611001 від 11.06.2015; № 611002 від 11.06.2015; № 612001 від 12.06.2015; № 612002 від 12.06.2015; № 612003 від 12.06.2015; № 615001 від 15.06.2015; № 616001 від 16.06.2015; № 616003 від 16.06.2015; № 617001 від 17.06.2015; № 617002 від 17.06.2015; № 618001 від 18.06.2015; № 622001 від 22.06.2015; № 622002 від 22.06.2015; № 622004 від 22.06.2015; № 623001 від 23.06.2015; № 623002 від 23.06.2015; № 623003 від 23.06.2015; № 623004 від 23.06.2015; № 624001 від 24.06.2015; № 624002 від 24.06.2015; № 624003 від 24.06.2015; № 624004 від 24.06.2015; № 624005 від 24.06.2015; № 624006 від 24.06.2015; № 624007 від 24.06.2015; № 626001 від 26.06.2015; № 626002 від 26.06.2015; № 630001 від 30.06.2015; № 630002 від 30.06.2015; № 630003 від 30.06.2015; № 630004 від 30.06.2015; № 630005 від 30.06.2015; № 630006 від 30.06.2015; № 630007 від 30.06.2015; № 630008 від 30.06.2015; № 630009 від 30.06.2015; № 630010 від 30.06.2015; № 630011 від 30.06.2015; № 630012 від 30.06.2015; № 630014 від 30.06.2015; № 630015 від 30.06.2015; № 630016 від 30.06.2015; № 630017 від 30.06.2015.

Крім того позивач, з метою реєстрації розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, засобами електронного зв'язку, здійснив спробу зареєструвати наступні розрахунки: розрахунок № 602004 від 02.06.2015 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 522005 від 22.05.2015; розрахунок № 602005 від 02.06.2015 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 522005 від 22.05.2015; розрахунок № 616002 від 16.06.2015 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 513002 від 13.05.2015.

Проте, до позивача від відповідача-1 надходили квитанції № 1 з позначкою «ДОКУМЕНТ НЕ ПРИЙНЯТО». Підставою для відмови в прийнятті податкових накладних (всіх без винятку) було зазначено наступне: «порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДФС України від 10.04.2008 № 233, а саме: - для платника ЄДРПОУ: « 13495380», код ДПІ: « 567», не укладено Договір про визнання електронної звітності».

Матеріали справи свідчать про те, що позивач неодноразово здійснював спроби зареєструвати податкові накладні, виписані при здійснені господарських правовідносин з контрагентами, про що зазначено в Переліку податкових накладних. Такі податкові накладні зареєстровані не були. У відповідь на спроби повторно зареєструвати податкові накладні, надходили квитанції № 1 з позначкою «ДОКУМЕНТ НЕ ПРИЙНЯТО».

Крім того, позивач засобами електронного зв'язку подав звітну податкову декларацію з ПДВ за травень 2015 від 18.06.2015 з наступними додатками: розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ (Д1) за травень 2015 від 18.06.2015, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за травень 2015 від 18.06.2015, які було доставлено до Державної податкової служби України 18.06.2015, що підтверджується відповідними квитанціями.

Проте, відповідач-1 не прийняв зазначені вище податкові документи. До позивача надійшла квитанція № 1 з позначкою: «ДОКУМЕНТ НЕ ПРИЙНЯТО. Виявлені помилки: порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДФС України від 10.04.2008 № 233, а саме: - для платника ЄДРПОУ: « 13495380», код ДПІ: « 567», не укладено Договір про визнання електронної звітності».

Згідно тверджень позивача, станом на серпень 2015 він не має змоги зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних жодної з вказаних податкових накладних. Крім того, позивач не може зареєструвати інші податкові докумненти.

За таких обставин позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб, під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 201.1. Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: a) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: a) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; є) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (п. 201.4 Податкового кодексу України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.10 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Під час розгляду справи встановлено, що позивач у наведений строк надсилав відповідачу ряд податкових накладних, для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 11 Підрозділу 2 Розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

З 1 лютого 2015 реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладці та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 Кодексу, Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Отже, Кодексом визначено обов'язок з реєстрації податкових накладних та, в той же час, не визначено можливих підстав для відмови у реєстрації податкової накладної в Реєстрі, натомість передбачено певні негативні наслідки для учасників господарських правовідносин у випадку невиконання такого обов'язку.

При цьому, встановлення порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, нормами Кодексу, делеговано Кабінету Міністрів України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 p. № 1246 (далі-Порядок).

Згідно п. 2 Порядку, внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС (п. 8 Порядку).

Причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є, зокрема, наявність помилок (пп.1 п.9 Порядку).

Однак, а ні Податковим кодексом України, а ні Порядком, а ні будь-яким іншим нормативно-правовим актом, не конкретизуються помилки (не наводиться перелік), виявлення яких унеможливлює реєстрацію податкової накладної.

Слід зазначити, що зазначена відсутність законодавчого регулювання підстав можливого повернення податкової накладної суттєво порушує права платника податку.

Так, судом встановлено, що для відмови у прийнятті податкових накладних позивача є виявлення помилки, а саме: «для платника ЄДРПОУ: « 13495380», код ДПІ: « 567», не укладено Договір про визнання електронної звітності».

У відповідності до п. 2 розділу II Інструкції з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233 (надалі - Інструкція № 233) для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті; засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.

У відповідності до п. 7 Інструкції № 233 підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов, встановлених в ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис»; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/ блокований).

Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем-2 укладено договір про визнання електроних документів № 10-21 178 від 15.02.2010.

Крім того, суд встановив, що даний договір, як на час виникнення спірних правовідносин, так і на час розгляду і вирішення даної справи, є чинним, адже в матеріалах справи відсутні докази існування обставин, передбачених п. 4 ч. 6 договору в частині права органу ДФС на скасування договору в односторонньому порядку.

Пунктом 3 ч. 6 договору визначено, що договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податку подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Згідно з приписами п. 5 ч. 6 договору у разі припинення дії договору надісланий платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

Наявними в матеріалах справи письмовими доказами (копіями посилених сертифікатів відкритого ключа) підтверджується, що строк дії сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису позивача становить з 00:00:01 17.02.2014 по 23:59:59 16.02.2016.

За таких обставин доводи відповідача з приводу не укладення позивачем договору про визнання електронної звітності, матеріалами справи не підтверджуються, що свідчить про відсутність законних підстав для не прийняття до реєстрації податкових накладених і розрахунків коригування.

При чому, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що направлення податкової накладної та прийняття її до Реєстру охоплюється поняттям реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до положень п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

З аналізу викладених законодавчих норм та обставин справи, суд дійшов висновку, що суб'єктом владних повноважень, що має нести відповідальність за неприйняття до реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової звітності позивача, є Державна фіскальна служба України, як адміністратор Реєстру, згідно пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації податкових накладних, виписаних НВТОВзІІ «ДОНІКС» та визнання прийнятими та зареєстрованими у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, виписані НВТОВзІІ «ДОНІКС», є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В даному випадку суд вважає за необхідне зазначити, що в мотивувальній частині адміністративного позову позивач зазначає про неправомірність дій відповідача-1 щодо відмови в реєстрації не лише податкових накладних, а й розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних.

Проте, в прохальній частині позову позивач не просить суд вирішити питання щодо визнання протиправними дій відповідача-1 в частині не прийняття до реєстрації таких розрахунків та зобов'язати зареєструвати розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних.

Враховуючи те, що питання реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, відповідно до п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, є взаємопов'язаними, то суд, в даному випадку, з метою упередження судового навантаження на позивача за однотипними позовними вимогами, вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови в реєстрації розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних: № 602004 від 02.06.2015 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 522005 від 22.05.2015; № 602005 від 02.06.2015 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 522005 від 22.05.2015; № 616002 від 16.06.2015 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 513002 від 13.05.2015 та визнати прийнятими і зареєстрованими такі розрахунки в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стосовно позовних вимог в частині, що стосуються податкової декларації з податку на додану вартість за травень, 2015, суд зазначає наступне.

Як вбачається з квитанції № 1 (а.с. 34 Том І), 18.06.2015 о 16:29:45 позивач направив до відповідача-1 податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2015, однак даний документ прийнято не було.

В квитанції № 1 зазначено, що підставою для не прийняття декларації стало те, що для платника ЄДРПОУ: « 13495380», код ДПІ: « 567», не укладено Договір про визнання електронної звітності».

Оскільки в рамках даної справи суд встановив, що доводи відповідача-1 про не укладення позивачем договору про визнання електронних документів, не відповідають дійсності, то дана обставина (не укладення договору), не може бути підставою для не прийняття декларації.

Разом з цим, суд зазначає, що відповідно до п.п. 49.10-49.11 Податкового кодексу України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Проаналізувавши наявну в матеріалах справи декларацію позивача з податку на додану вартість за травень 2015 з додатками (а.с. 25-33 Том І), суд встановив, що вона відповідає вимогам п. 48.3, 48.4 Податкового кодексу України, внаслідок чого не прийняття такої реєстрації є протиправним.

В той же час, оцінюючи позовні вимоги № 3, № 4, № 5 на предмет їх відповідності належному способу захисту порушеного права, в рамках спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог в цій частині, оскільки, на переконання суду, резолютивна частина постанови про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації, має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати). Вимоги про зобов'язання податкового органу прийняти податкову декларацію, визнання протиправними рішення, дії, бездіяльності податкового органу, визнання поданої декларації податковою звітністю, визнання податкової декларації поданою, варто розглядати як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату.

При цьому, з урахуванням відповідних висновків суду в цій частині, що викладені в мотивувальній частині рішення, враховуючи абз. 10 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (право суду прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав позивача), суд вважає за правильне відобразити в резолютивній частині власне протиправність відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату. За таких обставин суд розглядає питання щодо протиправності відмови у прийнятті податкової декларації, незважаючи на те, в якій словесній формі сформульовані позовні вимоги позивача, адже зі змісту позовних вимог №№3, 4, 5, вбачається, що вони спрямовані на відновлення прав платника податків, порушених внаслідок такої відмови.

За наведених обставин, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог та визнання протиправною відмову Державної фіскальної служби України прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2015, а податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2013 визнати такою, що подана позивачем у день її фактичного отримання, а саме 18.06.2015.

Позовна вимога про зобов'язання Державну фіскальну службу України поновити для НВТОВзІІ «ДОНІКС» реєстрацію податкових накладних і подачу звітності з для незаконного блокування - 15.06.2015 (позовна вимога №6), задоволенню не підлягає, як така, що заявлена на майбутнє, оскільки матеріали справи не містять в собі письмових доказів не прийняття податкової звітності позивача за наслідками набрання даним рішенням суду законної сили.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

У відповідності до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправною відмову Державної фіскальної служби України щодо неприйняття до реєстрації податкових накладних Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ДОНІКС», що визначають податкові зобов'язання Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ДОНІКС» з податку на додану вартість за червень 2015.

3.Визнати прийнятими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних видані Науково-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ДОНІКС» наступні податкові накладні:

№602001 від 02.06.2015прийнятою та зареєстрованою 15.06.201509:31:11№602002 від 02.06.2015прийнятою та зареєстрованою15.06.201511:05:15№602003 від 02.06.2015прийнятою та зареєстрованою15.06.201511:05:50№602006 від 02.06.2015прийнятою та зареєстрованою15.06.201511:04:35№602007 від 02.06.2015прийнятою та зареєстрованою15.06.201511:06:56№603001від 03.06.2015прийнятою та зареєстрованою 17.06.201511:58:33№603002від 03.06.2015прийнятою та зареєстрованою 17.06.201512:04:29№604001від 04.06.2015прийнятою та зареєстрованою 17.06.201512:10:35№604002від 04.06.2015прийнятою та зареєстрованою 17.06.201512:07:57№604003від 04.06.2015прийнятою та зареєстрованою 17.06.201512:15:35№605001від 05.06.2015прийнятою та зареєстрованою 17.06.201512:17:48№605002від 05.06.2015прийнятою та зареєстрованою 17.06.201512:22:04№605003від 05.06.2015прийнятою та зареєстрованою 17.06.201512:25:42№608001від 08.06.2015прийнятою та зареєстрованою 17.06.201512:29:02№608002від 08.06.2015прийнятою та зареєстрованою 17.06.201512:34:16№608003від 08.06.2015прийнятою та зареєстрованою 17.06.201512:38:20№608004від 08.06.2015прийнятою та зареєстрованою 17.06.201512:40:51№608005від 08.06.2015прийнятою та зареєстрованою 17.06.201512:43:23№609001від 09.06.2015прийнятою та зареєстрованою 17.06.201512:45:54№611001від 11.06.2015прийнятою та зареєстрованою22.06.201510:53:50№611002від 11.06.2015прийнятою та зареєстрованою23.06.201510:47:13№612001від 12.06.2015прийнятою та зареєстрованою 17.06.201512:49:02№612002від 12.06.2015прийнятою та зареєстрованою 17.06.201512:51:12№612003від 12.06.2015прийнятою та зареєстрованою 22.06.201510:57:20№615001від 15.06.2015прийнятою та зареєстрованою22.06.201511:09:45№616001від 16.06.2015прийнятою та зареєстрованою22.06.201511:14:19№616003від 16.06.2015прийнятою та зареєстрованою23.06.201510:50:38№617001від 17.06.2015прийнятою та зареєстрованою 23.06.201510:52:55№617002від 17.06.2015прийнятою та зареєстрованою 25.06.201510:33:07№618001від 18.06.2015прийнятою та зареєстрованою 25.06.201510:36:31№622001від 22.06.2015прийнятою та зареєстрованою23.06.201510:55:04№622002від 22.06.2015прийнятою та зареєстрованою 25.06.201510:45:18№622003від 22.06.2015прийнятою та зареєстрованою 25.06.201510:48:04№622004від 22.06.2015прийнятою та зареєстрованою 02.07.201510:56:45№623001від 23.06.2015прийнятою та зареєстрованою 25.06.201510:55:35№623002від 23.06.2015прийнятою та зареєстрованою25.06.201510:58:08№623003від 23.06.2015прийнятою та зареєстрованою25.06.201511:00:09№623004від 23.06.2015прийнятою та зареєстрованою 03.07.201514:36:57№624001від 24.06.2015прийнятою та зареєстрованою 25.06.201511:02:19№624002від 24.06.2015прийнятою та зареєстрованою 25.06.201511:03:37№624003від 24.06.2015прийнятою та зареєстрованою25.06.201511:04:58№624004від 24.06.2015прийнятою та зареєстрованою25.06.201511:06:32№624005від 24.06.2015прийнятою та зареєстрованою25.06.201511:08:06№624006від 24.06.2015прийнятою та зареєстрованою 02.07.201511:02:02№624007від 24.06.2015прийнятою та зареєстрованою 02.07.201511:04:23№626001 від 26.06.2015прийнятою та зареєстрованою02.07.201511:07:02№626002 від 26.06.2015прийнятою та зареєстрованою02.07.201511:09:34№630001від 30.06.2015прийнятою та зареєстрованою 03.07.201511:17:06№630002від 30.06.2015прийнятою та зареєстрованою 01.07.201511:07:08№630003від 30.06.2015прийнятою та зареєстрованою 02.07.201512:06:48№630004 від 30.06.2015прийнятою та зареєстрованою 02.07.201512:08:05№630005 від 30.06.2015прийнятою та зареєстрованою 02.07.201512:13:25№630006 від 30.06.2015прийнятою та зареєстрованою02.07.201512:17:30№630007від 30.06.2015прийнятою та зареєстрованою 02.07.201512:19:47№630008від 30.06.2015прийнятою та зареєстрованою 02.07.201512:24:19№630009 від 30.06.2015прийнятою та зареєстрованою02.07.201512:26:52№630010 від 30.06.2015прийнятою та зареєстрованою02.07.201512:29:12№630011 від 30.06.2015прийнятою та зареєстрованою 02.07.201512:31:22№630012від 30.06.2015прийнятою та зареєстрованою 02.07.201512:34:03№630013від 30.06.2015прийнятою та зареєстрованою 02.07.201512:37:19№630014 від 30.06.2015прийнятою та зареєстрованою02.07.201512:39:15№630015 від 30.06.2015прийнятою та зареєстрованою02.07.201512:41:42№630016від 30.06.2015прийнятою та зареєстрованою 06.07.201513:17:43№630017від 30.06.2015прийнятою та зареєстрованою 06.07.201513:25:494.Визнати прийнятими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних видані Науково-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ДОНІКС» наступні розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної:

- розрахунок № 602004 від 02.06.2015 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 522005 від 22.05.2015 прийнятим та зареєстрованим 16.06.2015 в 14:39:20;

- розрахунок № 602005 від 02.06.2015 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 522005 від 22.05.2015 прийнятим та зареєстрованим 15.06.2015 в 11:11:26;

- розрахунок № 616002 від 16.06.2015 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №513002 від 13.05.2015 року прийнятим та зареєстрованим 23.06.2015 в 10:58:17.

5.Визнання протиправною відмову Державної фіскальної служби України прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ДОНІКС» за травень 2015.

6.Податкову декларацію з податку на додану вартість Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ДОНІКС» за травень 2015 визнати такою, що подана позивачем 18.06.2015.

7.Стягнути судові витрати в сумі 365 (триста шістдесят п'ять) грн. 40 коп. на користь Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ДОНІКС» (код ЄДРПОУ 13495380) з Державного бюджету України

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя К.М. Кобилянський

Судді К.Ю. Гарник

А.Б. Федорчук