Постанова № 48768998, 19.08.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/2752/15

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бойко С.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

16 липня 2015 року Державна податкова інспекція у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 66 688,32 грн, посилаючись на несплату відповідачем у встановлений законом строк узгоджених грошових зобов'язань.

Позивач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення чи розгляд справи за його відсутності не надав, ставлення до позову не висловив.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених даною статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи достатність наданих сторонами доказів та відсутність потреби допитати свідка чи експерта, суд, зважаючи на положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 06 серпня 2015 року перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 у встановленому законом порядку зареєстрований як фізична особа - підприємець 21.03.2000, код ідентифікаційний номер 1945912868 /а.с.8-10/.

Відповідач перебуває на обліку платників податків в ДПІ у м.Полтаві з 21.03.2000 за №381 /а.с.11/.

За особовим рахунком ФОП ОСОБА_1 обліковується податковий борг зі сплати податку на додану вартість в розмірі 66 688,32 грн, що виник за наступних обставин.

Відповідачем до податкової інспекції подано наступні декларації з податку на додану вартість :

- №9088278396 від 20.01.2014, згідно якої самостійно визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 5 925 грн, самостійно задекларовану суму було зменшено на 4 902 грн за рахунок переплати, та станом на дату розгляду справи заборгованість становить 1 023 грн;

- №9008904859 від 20.02.2014, згідно якої самостійно визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 3 892 грн;

- №9014951866 від 20.03.2014, згідно якої самостійно визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 8 023 грн ;

- №9022489517 від 22.04.2014, згідно якої самостійно визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 3278 грн;

- №9029062737 від 20.05.2014, згідно якої самостійно визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 2 871 грн;

- №9035619072 від 20.06.2014, згідно якої самостійно визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 2891 грн;

- №9040357097 від 15.07.2014, згідно якої самостійно визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 3 599 грн;

- №9048596499 від 20.08.2014, згідно якої самостійно визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 3 073 грн.

ДПІ у м. Полтаві 04.03.2014 проведено камеральну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питання своєчасності узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ за актами документальної планової перевірки від 09.09.2013 та документальної позапланової невиїзної перевірки від 24.01.2013 відповідно, за результатами якої складено акт перевірки №1287/16-01-17-01-11/НОМЕР_1 від 04.03.2014.

На підставі вищезазначеного акту перевірки складені податкові повідомлення-рішення: №0009021701 від 06.03.2014 р. на суму 12 340,29 грн, №0008951701 від 06.03.2014 на суму 3 715,26 грн.

Дані податкові повідомлення-рішення направлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача та повернулися з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання", в адміністративному та судовому порядку не оскаржувались, відтак є чинними.

Крім того, ДПІ у м. Полтаві 08.12.2014 проведено камеральну перевірку податкової звітності з ПДВ ФОП ОСОБА_1 за березень-серпень жовтень-грудень 2013, за результатами якої складено акт перевірки №7301/16-01-17-04/НОМЕР_1 від 08.12.2014.

На підставі вищезазначеного акту перевірки складено податкове повідомлення-рішення №0124491704 від 10.12.2014 на суму 13 561 грн., яке отримане відповідачем 10.12.2014. Дане податкове повідомлення-рішення в адміністративному та судовому порядку не оскаржувалося, відтак є чинним.

ДПІ у м. Полтаві 08.12.2014 проведено камеральну перевірку податкової звітності з ПДВ ФОП ОСОБА_1 за вересень 2013, за результатами якої складено акт перевірки №7300/16-01-17-09/НОМЕР_1 від 08.12.2014.

На підставі вищезазначеного акту перевірки складено податкове повідомлення-рішення №0124541704 від 10.12.2014 на суму 961,80 грн, яке отримане відповідачем 10.12.2014. Дане податкове повідомлення-рішення в адміністративному та судовому порядку не оскаржувалося, відтак є чинним.

ДПІ у м. Полтаві 05.03.2015 проведено камеральну перевірку податкової звітності з ПДВ ФОП ОСОБА_1 за грудень 2014, за результатами якої складено акт перевірки №1005/16-01-17-04-12/НОМЕР_1 від 05.03.2015.

На підставі вищезазначеного акту перевірки складено податкове повідомлення-рішення №0051621704 від 05.03.2015 р. на суму 170 грн., яке отримане відповідачем 05.03.2015. Дане податкове повідомлення-рішення в адміністративному та судовому порядку не оскаржувалося, відтак є чинним.

Оскільки відповідачем вказані вище грошові зобовязання у строки, визначені Податковим кодексом України, не сплачено у повному обсязі, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог та відповідним доводам контролюючого органу, суд виходить з наступного.

За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Отже, грошове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації , не підлягає оскарженню, вважається узгодженим з моменту подання платником податків такої декларації та має бути самостійно сплачено протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання вказаної податкової декларації.

Відповідно до вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У матеріалах справи відсутні будь - які докази оскарження вказаних вище податкових повідомлень - рішень. Таким чином, вони є чинними, а визначені ним суми - узгодженими.

Разом з тим, в порушення вказаних норм, відповідач свого обов'язку не виконав, суму узгодженого грошового зобов'язання у встановлений законом строк не сплатив.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як передбачено підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

На суму податкового боргу з ПДВ контролюючим органом нараховано пеню в розмірі 7 353,97 грн.

З огляду на викладене, визначені позивачем та самостійно задекларовані відповідачем грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу та підлягають оплаті відповідачем до бюджету .

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

В силу пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган доходів і зборів надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання та повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Полтаві сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу від 30.07.2013 №673-17 про сплату узгодженої суми грошового зобовязання в розмірі 77 187,23 грн /а.с. 12/.

Сторонами у справі доказів оскарження зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку не надано.

Податковий борг відповідачем у повному розмірі не сплачено, що підтверджено матеріалами справи в їх сукупності.

Як визначено підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

В терміни, передбачені законодавством, заборгованість відповідачем не була погашена, враховуючи викладене, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення податкового боргу.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач заперечень проти позову та доказів сплати податкового боргу в загальній сумі 66 988,32 грн суду не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на р/р 31117029700002, код бюджетної класифікації платежу 14010100, одержувач УДКСУ у м. Полтаві, ЗКПО 38019510, банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019 податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 66 688, 32 грн ( шістдесят шість тисяч шістсот вісімдесят вісім гривень тридцять дві копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяС.С. Бойко