Постанова № 48768968, 11.08.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/2834/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Носенка М.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваспецмонтаж" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

22 липня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваспецмонтаж" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем протиправно винесено рішення про нарахування штрафів за порушення граничних строків сплати авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств, оскільки податкові зобов'язання платника податку зі сплати авансових внесків за березень - грудень 2014 року з податку на прибуток надійшли до бюджету в повному обсязі в складі податку на прибуток за 2014 рік. Стверджував, що авансові внески з податку на прибуток за березень 2015 року були сплачені у встановлені чинним законодавством строки, а саме: 30.03.2015 у день надходження розрахункового документа до банківської установи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. У наданих до суду письмових запереченнях просив в задоволенні адміністративного позову відмовити посилаючись на те, що проведеною перевіркою встановлено несвоєчасну сплату авансових внесків з податку на прибуток згідно уточнюючої декларації з податку на прибуток за 2013 рік № НОМЕР_1 від 02.03.2015 та податкової декларації з податку на прибуток № НОМЕР_2 від 27.02.2015 за 2014 рік.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваспецмонтаж" у встановленому законом порядку зареєстровано як юридичну особу, код ЄДРПОУ 24387972 /а.с. 11 - 17/. Позивач перебуває на обліку в ДПІ у м. Полтава.

27.04.2015 ДПІ у м. Полтава проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваспецмонтаж" з питань своєчасності сплати авансових внесків з податку на прибуток у березні 2015 року згідно уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік №90901513976 від 02.03.2015 та податкової декларації з податку на прибуток №9081230024 від 27.02.2015 за 2014 рік.

За результатами перевірки складено акт від 27.04.2015 №1897/16-01-15-03/24387972 (надалі - ОСОБА_2 перевірки), в якому вказано на порушення платником податків вимог п. 57 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: платником податку на прибуток несвоєчасно сплачені авансові внески з податку на прибуток згідно уточнюючої декларації з податку на прибуток за 2013 рік №90901513976 від 02.03.2015 та податкової декларації з податку на прибуток №9081230024 від 27.02.2015 за 2014 рік. Самостійно визначене позивачем грошове зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток в суму 869 016,00 грн. з граничним терміном сплати 02.03.2015 було сплачено платником податків 30.03.2015 із 27 денною затримкою, а самостійно визначене позивачем грошове зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток в суму 976 798,00 грн. з граничним терміном сплати 30.03.2015 було сплачено платником податків 31.03.2015 із затримкою в один день /а.с. 20 21/.

На підставі зазначеного вище ОСОБА_2 перевірки ДПІ у м. Полтава 13.05.2015 сформовано податкові повідомлення-рішення:

- №0017011503, яким до позивача застосовано штраф у сумі 86 898,00 грн. /а.с. 18/;

- №0017001503, яким до позивача застосовано штраф у сумі 74 652,27 грн. /а.с. 19/.

Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у м. Полтава, ТОВ "Полтаваспецмонтаж" звернулось до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням субєкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності таких рішень, що встановлені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у звязку з чим перевіряє чи прийняті дані рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішень; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що позивачем до ДПІ у м. Полтава 02.03.2015 подано уточнюючу декларацію з податку на прибуток за 2013 рік якою збільшило податкові зобов'язання з податку на прибуток з 2013 рік на суму 869 021,00 грн. та нараховано штраф в сумі 26 071,00 грн. /а.с. 40 - 50/.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що 54.1. крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Таким чином, сума грошового зобов'язання визначена в уточнюючий декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік набула статусу узгодженої 02.03.2015. Отже, граничний термін сплати податкового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток згідно уточнюючої декларації за 2013 рік становить 02.03.2015.

Станом на 02.03.2015 сума зобов'язання з податку на прибуток за 2013 рік була зменшена за рахунок наявної переплати на суму 28,00 грн. та становила 868 988,00 грн.

На погашення вказаної суми позивачем платіжним дорученням № 765 від 27.03.2015 було перераховано кошти в сумі 257 664,00 грн. Остаточне погашення вказаної суми боргу відбулось 30.03.2015 згідно платіжного доручення № 774, яким було перераховано кошти в сумі 976 7987,00 грн.

Крім того, 27.03.2015 ТОВ "Полтаваспецмонтаж" до ДПІ у м. Полтава подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за 2014 рік, згідно якої товариством самостійно розраховано щомісячні авансові внески з податку на прибуток, які підлягають сплаті з березня 2015 року по лютий 2016 року в сумі 976 798,00 грн.

Сплачені позивачем кошти згідно платіжного доручення № 774 від 30.03.2015 в сумі 976 798,00 грн. на погашення авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств у відповідності до вимог п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України були зараховані ДПІ у м. Полтава в рахунок погашення податкового боргу з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств за період з березня по грудень 2014 року та січень - лютий 2015 року в сумі 637 386,00 грн. та нарахованої пені в сумі 109 136.64 грн.

Таким чином, станом на 30.03.2015 за позивачем рахувалась заборгованість зі сплати авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 746 522,64 грн.

Вказана сума заборгованості була повністю погашена 31.03.2015 шляхом зарахування переплати з податку на прибуток приватних підприємств в особову картку "Авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств".

Стосовно тверджень ТОВ "Полтаваспецмонтаж" про віднесення податку на прибуток та авансових внесків з податку на прибуток до одного платежу, суд зазначає наступне:

Згідно пунктом 1 розділу ІІ Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 05.12.2013р. №765, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014р. за № 217/24994 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним, платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 р. №11 "Про бюджетну класифікацію" затверджено визначені рахунки по сплаті податку на прибуток, а наказом цього ж Міністерства від 17.01.2013 р. №19 внесено зміни, згідно з якими Класифікацію доходів бюджету доповнено розрахунковими рахунками на сплату авансових внесків по податку на прибуток, а саме:

11023100 "Авансові внески з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності";

11023200 "Авансові внески з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності";

11023300 "Авансові внески з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів";

11023400 "Авансові внески з податку на прибуток від казино, відеосалонів, гральних автоматів, концертно-видовищних заходів";

11023500 "Авансові внески з податку на прибуток іноземних юридичних осіб";

11023600 "Авансові внески з податку на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України";

11023700 "Авансові внески з податку на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України";

11023900 "Авансові внески з податку на прибуток організацій і підприємств споживчої кооперації, кооперативів та громадських обєднань";

11024000 "Авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств";

11024100 "Авансові внески з податку на прибуток від інших платників податку на прибуток";

11024600 "Авансові внески з податку на прибуток фінансових установ, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, за винятком страхових організацій".

Отже, чинне законодавство виділяє окремо два платежі - податок на прибуток та авансові внески з податку на прибуток.

Посилання позивача на п. 87.9 ст. 87 ПК України як на підставу самостійного зарахування відповідачем коштів наявних на рахунку для сплати податку на прибуток на рахунок для сплати авансових внесків з податку на прибуток суд вважає безпідставним, у зв'язку з наступним.

Пункт 87.9 ст. 87 ПК України регулює зарахування коштів в межах одного бюджетного рахунку. В такому випадку дозвіл платника на вчинення відповідної дії не потрібен.

Для зарахування переплати, яка існує на одному бюджетному рахунку в погашення боргу з іншого платежу контролюючий орган повинен отримати дозвіл платника, а саме його заяву, яка подається у відповідності до ст. 43 ПК України.

Відповідно до п. 43.3 ст. 43 ПК України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Згідно п. 43.4 ст. 43 ПК України платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення, готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що заява про зарахування суми переплати була подана позивачем до ДПІ у м. Полтава лише 27.03.2015 /а.с. 51/. Згідно вказаної заяви товариство просило зарахувати суму переплати з податку на прибуток (код класифікації 11021000) ТОВ "Полтаваспецмонтаж" в розмірі 724 180,00 грн. на облікову картку авансових внесків з податку на прибуток підприємств (код класифікації 11024000). Вказану заяву було виконано ДПІ у м. Полтава 31.03.2015.

На підставі наведеного, суд констатує правомірність доводів ДПІ у м. Полтава про порушення позивачем вимог ст. 57 Податкового кодексу України.

Статтею 126 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Правопорушення, відповідальність за яке встановлена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, полягає в несвоєчасній сплаті суми узгодженого грошового зобов'язання. Відповідне правопорушення є закінченим у момент збігу передбаченого податковим законодавством строку сплати узгодженого, але не сплаченого платником податків грошового зобов'язання, а розмір штрафу визначається нормативно та фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу (до 30 днів або понад 30 днів).

Зазначена норма, як випливає з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню у будь-яких випадках прострочення встановленого Податковим кодексом України строку сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Отже, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Аналогічна позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України № 1602/11/10-14-14 від 18.11.2014.

Таким чином, відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 10 % погашених сум по сплаті авансових внесків з податку на прибуток.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як визначено частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Водночас, суд акцентує увагу на положеннях частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

А відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем, як субєктом владних повноважень, доведено факт порушення ТОВ "Полтаваспецмонтаж" вимог статті 57 Податкового кодексу України, наслідком чого є застосування штрафних санкцій в розмірі 86 898,00 грн. та 74 652,27 грн.

Разом з цим, позивач, стверджуючи про своєчасність сплати авансових внесків з податку на прибуток, не надав суду належних доказів. Як наслідок, платником податків не доведено обґрунтованість позовних вимог.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржені податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтава діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо. А позовні вимоги ТОВ "Полтаваспецмонтаж" не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та повністю спростовані в ході розгляду справи судом.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову ТОВ "Полтаваспецмонтаж" повністю.

Зважаючи на приписи статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати, понесені позивачем, необхідно залишити в Державному бюджеті України.

Водночас, виходячи з приписів частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору, а решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги, зважаючи на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову, з позивача до Державного бюджету України необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2907,89 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваспецмонтаж" (код ЄДРПОУ 24387972) судовий збір в розмірі 2907 (дві тисячі дев'ятсот сім) гривень 89 (вісімдесят дев'ять) копійок на розрахунковий рахунок 31213206784002, код класифікації доходів бюджету 22030001, одержувач коштів - УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області, код ЄДРПОУ 38019510, банк одержувача - ГУДКСУ у Полтавської області, код МФО банку 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 17 серпня 2015 року.

СуддяС.С. Бойко