Постанова № 48768266, 13.04.2011, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2011 р. справа № 2a-736/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі

судді Могили А.Б.

з участю секретаря Надраги Л.Я.

представника позивача ОСОБА_1

прокурора Савчук Л.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі ОСОБА_2 обєднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області до публічного акціонерного товариства «Живиця»про стягнення заборгованості в сумі 261852,40 грн. за рахунок активів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі ОСОБА_2 обєднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області звернувся в суд з адміністративним позовом до публічного акціонерного товариства «Живиця» про стягнення податкового боргу за рахунок активів боржника в сумі 261852,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем відповідно до даних обліку ОСОБА_2 оДПІ станом на 17.02.2011 року рахується податковий борг перед бюджетом в сумі 261852,40 грн., в тому числі по таких платежах: податок на прибуток в сумі 12,31 грн., орендної плати за землю в сумі 96700,02 грн., податку з власників транспортних засобів в сумі 5,99 грн., пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 164982,46 грн., по збору за забруднення навколишнього середовища в сумі 151,62 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні вважала позовні вимоги підставними з мотивів наведених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, хоча про дату, час та місце розгляду справи належно повідомлений. В минулому судовому засіданні позовні вимоги визнав та пояснив, що вказана позивачем сума податкового боргу відповідачем не оспорюється, однак за відсутності коштів ПАТ «Живиця»немає можливості сплатити дані кошти в рахунок бюджету.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та прокурора, дослідивши в сукупності письмові докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

Державним реєстратором ОСОБА_2 райдержадміністрації 30.12.1991 року проведено державну реєстрацію юридичної особи ПАТ «Живиця». Відповідача взято на податковий облік у ОСОБА_2 оДПІ 26.10.1995 року. Дані факти підтверджуються витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.11-12, 45).

Стаття 4 Закону України "Про систему оподаткування" визначає, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

У відповідності з пунктами 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Судом встановлено, що 13.08.2010 року працівниками ОСОБА_2 оДПІ проводилася позапланова виїзна перевірка з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках з нерезидентами за період з 01.01.2010 року по 13.08.2010 року за результатами якої складено акт за № 2073/231-220/13652508.

Згідно довідки ОСОБА_2 оДПІ за № 775 від 17.02.2011 року за ПАТ «Живиця» рахується податковий борг перед бюджетом в сумі 261852,40 грн., в тому числі по таких платежах: податок на прибуток в сумі 12,31 грн., орендної плати за землю в сумі 96700,02 грн., податку з власників транспортних засобів в сумі 5,99 грн., пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі164982,46 грн., по збору за забруднення навколишнього середовища в сумі 151,62 грн. (а.с.10).

Відповідачем було подано до ОСОБА_2 оДПІ розрахунки орендної плати землі за 2010 рік, про що свідчать податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, якою відповідачем самостійно було встановлено податкове зобовязання.

У відповідності до статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Стаття 5 Закону України Про плату за землю визначає, що субєктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

У статті 5 Закону України Про оренду землі зазначено, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Статтею 21 вказаного Закону визначено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно статті 14 вказаного Закону, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідачем у 2010 році припинено виконання зобовязань по сплаті орендної плати за землю комунальної власності, що є порушенням норми Закону України Про плату за землю, Закону України Про систему оподаткування та не сплачено нараховану орендну плату в розмірі 96700,02 грн.

Законодавством України за забруднення навколишнього природного середовища передбачено збір, який встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднених речовин у навколишнє природне середовище і розміщення відходів. Порядок встановлення нормативів збору і стягнення зборів за забруднення навколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

В п.4 вказаного Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року № 303 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди і розміщення відходів, обчислюється платниками збору самостійно. Базовий податковий (звітний) період збору дорівнює календарному кварталу. Платники збору складають податкові розрахунки за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби, і подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби (п.9 цього Порядку).

Протягом десяти календарних днів, що настають після граничного строку подання податкового розрахунку, платник сплачує збір за забруднення навколишнього природного середовища.

Подавши розрахунки збору за забруднення навколишнього природного середовища відповідач не сплатив його суми, чим допустив виникнення заборгованості в сумі 151,62 грн.

Також відповідачем допущено заборгованість по податку з власників транспортних засобів на загальну суму 5,99 грн.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»даний податок обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік, за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

У разі приховування (заниження) обєктів оподаткування з власників транспортних засобів стягується сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом. Недоїмки із сплати податку, а також суми штрафів, пеня стягуються з платників податку згідно із законодавством.

Заборгованість з пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД виникла на підставі рішення №000019220 від 26.08.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій винесеного на підставі акту перевірки №2073/231-220/13652508 від 13.08.2010 р., яким підприємству нарахована пеня. Зазначена пеня нарахована за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД згідно до ст. 2 та 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Вищезазначене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій було отримано особисто головним бухгалтером ПАТ «Живиця»26.08.2010 року про що свідчить його підпис на корінці цього рішення.

Процедура адміністративного чи судового оскарження відповідачем щодо зазначеного рішення застосована не була.

На підставі п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»ОСОБА_2 оДПІ відповідачу вручено першу податкову вимогу від 28.09.2010року № 1/399. У звязку з непогашенням податкового боргу боржнику вручено другу податкову вимогу № 2/438 від 28.10.2010 року.

Перша та друга податкові вимоги згідно податкового законодавства формуються при виникненні заборгованості по сплаті податкових зобовязань платників податків. Податкові вимоги, що направлялися відповідачу сформовані позивачем під час виникнення первинного податкового боргу, а їх дані щодо сум сплати податкових зобовязань (в тому числі і за штрафними (фінансовими) санкціями, пенею) підлягають зміні по мірі виникнення нових зобовязань по податках, зборах (обовязкових) платежах чи сплаті боргу.

Закон України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Всі узгодженні суми податкових зобовязань, як самостійно задекларованих, так і нарахованих контролюючим органом, відповідно до п.п. 5.3.1 ст. 5 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, боржник зобовязаний був сплатити в бюджет протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку для подання відповідної податкової декларації або протягом 10 календарних днів з дня отримання податкового повідомлення рішення.

Згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4. Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пункт 1 статті 20 Закону України "Про систему оподаткування" передбачає, що контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.

Відповідно до підпункту 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом та визначене в податкових вимогах, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2. цього пункту, який передбачає процедуру апеляційного узгодження даного зобов'язання, шляхом подання скарг до вищестоящих за підпорядкуванням контролюючих органів та звернення до суду.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу ОСОБА_2 оДПІ направлялися податкові повідомлення-рішення про визначення сум штрафу по податковому зобовязанню за платежем орендної плати з юридичних осіб № НОМЕР_1 від 19.10.2010 року, № НОМЕР_2 від 09.12.2010 року та № НОМЕР_3 від 18.01.2011 року.

Оскільки, відповідачем не була порушена процедура апеляційного узгодження, то суми податкових зобовязань відповідача, у відповідності до пункту 5.2 статті 5 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами є узгодженими.

У відповідності до довідки ОСОБА_2 оДПІ від 30.03.2011 року встановлено, що ПАТ «Живиця»станом на 30.03.2011 року сплачено 7500,46 грн. в погашення боргу за платежем пеня у сфері ЗЕД, вказаного у довідці №775 від 17.02.2011 року (а.с.28).

Згідно довідки ОСОБА_2 оДПІ від 07.04.2011 року вбачається, що станом на 07.04.2011 року ПАТ «Живиця»сплачено 12,35 грн. в погашення боргу за платежем податок на прибуток, вказаного у довідці №775 від 17.02.2011 року (а.с.44).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ПАТ «Живиця»податкового боргу щодо податку на прибуток, а також щодо пені в сфері ЗЕД в загальній сумі 7512,81 грн. не підлягають до задоволення.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг в сумі 254339,59 грн.

Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Живиця» в дохід бюджету податковий борг в сумі 254339 (двісті пятдесят чотири тисячі триста тридцять девять) грн. 59 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 254 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис)Могила А.Б.

Постанова в повному обсязі складена 18.04.2011 року.