Постанова № 48767435, 24.07.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2015 р. Справа № 804/772/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1, розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Обласного комунального закладу "База спеціального медичного постачання" про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить зобов'язати Обласний комунальний заклад "База спеціального медичного постачання" виконати пункти 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 вимоги Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 22.05.2013 року № 04-04-05-15/6436.

В обґрунтування позову зазначено, що за результатами проведеної позивачем планової ревізії фінансово-господарської діяльності Обласного комунального закладу "База спеціального медичного постачання"були встановлені порушення, які зафіксовані в акті ревізії від 17.04.2013 року №04-16/61. На адресу відповідача направлено обов'язкові до виконання вимоги від 22.05.2013 року № 04-04-05-15/6436 про усунення виявлених ревізією порушень з терміном інформування про вжиті заходи до 21.06.2013 року. Однак, відповідач не виконав пункти 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 обов'язкових вимог від 22.05.2013 року № 04-04-05-15/6436, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом на підставі пункту 10 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Представник відповідача, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, відповідно до п.1.3.2.1 Плану роботи Державної фінансової інспекції України на I квартал 2013 року та на підставі направлення на проведення ревізії від 28.01.2013 року №200-13, фахівцями Дніпродзержинської обєднаної державної інспекції проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Обласного комунального закладу "База спеціального медичного постачання" за період з 01.02.2011 року по 28.02.2013 року.

За результатами зазначеної ревізії було складено акт від 17.04.2013 року №04-16/61, на підставі якого директору ОКЗ "База спеціального медичного постачання" направлено письмову вимогу від 22.05.2013 року № 04-04-05-15/6436 про усунення виявлених ревізією порушень.

Позивач зазначає, що відповідачем не виконано пункти 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 вимоги від 22.05.2013 року № 04-04-05-15/6436, а саме вимоги:

- відобразити за бухгалтерським обліком бази та у формі №7 «Звіт про заборгованість бюджетних установ» кредиторську заборгованість за постачання товару, яка виникла перед ТОВ «ІЛАТАНМЕД», у загальній сумі 195700,00 грн.;

- стягнути з УПФУ Кіровського району м. Дніпропетровська зайво сплачені кошти у сумі 21438,88 грн., у тому числі шляхом перерахування коштів до міського бюджету, або шляхом проведення претензійно-позовної роботи;

- стягнути з ПП «Донмед» зайво сплачені кошти у сумі 8316,00 грн., в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи;

- зменшити вартість активів у сумі 6987,40 грн. шляхом списання по бухгалтерському обліку бази товарно-матеріальних цінностей у сумі 6987,40 грн.;

- відшкодувати кошти у сумі 1515,55 грн. шляхом їх внесення на реєстраційний рахунок бази, за зайво виплачену заробітну плату, утримання із заробітної плати працівника з подальшим перерахуванням до міського бюджету виплат минулих періодів, або шляхом проведення претензійно-позовної роботи;

- відшкодувати кошти у сумі 338,62 грн. шляхом стягнення з осіб, винних у безпідставному списанні будівельних матеріалів у сумі 338,62 грн.;

- відшкодувати кошти у сумі 218,32 грн. шляхом стягнення з осіб, винних у зайвому списанні бензину у сумі 218,32 грн.

Розв'язуючи спір, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939), а також Положення про Державну фінансову інспекцію України, затверджене Указом Президента України від 23.04.11 №499/2011.

За приписами пп. 4 п. 4 Положення Держфінінспекція України, відповідно до покладених на неї завдань, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно з п.6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Крім того, Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Наведені норми узгоджуються з приписами п.7 ст.10 Закону №2939, згідно з якими органу державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання.

Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного суд зазначає про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки (завдану матеріальну шкоду).

Так, у справі, яка розглядається, Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області пред'явила до ОКЗ "База спеціального медичного постачання" вимоги від 22.05.2013 року № 04-04-05-15/6436, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх не відшкодування.

Подання позову про примусове виконання пунктів вимоги щодо відшкодування збитків без подання відповідного позову про їх стягнення не може бути достатньою підставою для примусового стягнення відповідних коштів.

Зазначена правова позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного суду України у справах цієї категорії, яка висловлена в постановах від 15 квітня 2014 року по справі № 21-40а14, від 13 травня 2014 року по справі № 21-89а14, від 18 вересня 2014 року по справі №21-332а14.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Враховуючи наведені обставини, суд доходить до висновку, що позовні вимоги Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-72, 86, 94, 160-163, 167, 186, 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Обласного комунального закладу "База спеціального медичного постачання"про зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя ОСОБА_1