Постанова № 48767325, 30.07.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2015 р. Справа № 804/8041/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І.В.

при секретарі Гончаровій В.Г.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача не зявився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми "Авіас" до Ковельської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма «Авіас» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ковельської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001881502 від 21.04.2015 року.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у декларації з реалізації субєктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма «Авіас» (32560942) за січень 2015 року, є необґрунтованим, неправомірним та таким, що суперечить діючому законодавству та порушує законні права та інтереси ТОВ "Авіас". Представник позивача вказує на те, що ТОВ ВТФ «Авіас» при визначенні сум податкового зобовязання з акцизного податку оподатковує операції з реалізації підакцизних товарів за місцем реалізації (торгівельна точка) кінцевим споживачам (фізичні особи) для їх особистого некомерційного використання, а реалізацію юридичним особам та фізичним особам - підприємцям не включає до обєкту оподаткування через використання нафтопродуктів у своїй господарській діяльності (комерційне використання). Отже, податковий орган незаконно та безпідставно з огляду на вимоги Податкового Кодексу України при визначенні сум податкового зобовязання включив вартість товарів реалізованих контрагентам для використання у господарській (комерційній) діяльності. Позов просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач до суду не зявився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що містяться докази в матеріалах справи. До суду надійшли заперечення на адміністративний позов, в яких відповідач з позовними вимогами не погодився. В запереченнях зазначено, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача зафіксовані належним чином в акті від 24.03.2015 року за №171/15.02/32560942 "Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у декларації з реалізації субєктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма «Авіас» (32560942) за січень 2015 року». Було встановлено порушення ст.213, ст.214, пп.215.3.4. ст.215, ст.216 Податкового кодексу України, що призвело до заниження акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету за січень 2015 року в сумі 24618,15 грн. В обґрунтування своїх заперечень на позов представник відповідача зазначив, що реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - це продаж пива, товарів, зазначених у пп.215.3.4 п.215.3 ст.215 ПКУ (нафтопродукти, скраплений газ, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, а також паливо моторне альтернативне), безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування (абз.1,2 пп.14.212 п.14.1 ст.14 Кодексу). Також відповідачем було зазначено, що наявність кінцевого споживача (особи,яка безпосередньо використає придбаний підакцизний товар) напряму пов'язана із поняттям кінцевого реалізатора (особи, яка здійснила останній продаж підакцизного товару). Тобто коли відсутній подальший перепродаж підакцизного товару. За таких господарських правовідносин особа, яка придбала та використала підакцизний товар є кінцевим споживачем, особа, які реалізувала підакцизний товар, як кінцевий реалізатор є суб'єктом декларування акцизного податку, так, як подальший перепродаж такого товару не здійснюється. Таким чином, податкові зобов'язання зі сплати 5-відсоткового акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків (готівкова, безготівкова), під час здійснення розрахункових операцій. Крім того, відповідач посилається на норми Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та звязку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 N 281/171/578/155, яка встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів. Відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Правовідносини, що випливають з позовних вимог регулюються нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI.

Судом встановлено, що Ковельською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Волинській області проведено камеральну даних, задекларованих у декларації з реалізації субєктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма «Авіас» (32560942) за січень 2015 року, за результатами якої складено акт від 24 березня 2015 року №171/15.02/32560942.

У вказаному акті перевірки встановлено порушення ст.213, ст.214, п.п.215.3.4 ст.215, ст.216 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010р. №2755-VI (із зміна та доповненнями) та Наказу Міністерства фінансів України №14 від 23 січня 2015 року Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, що призвело до заниження підприємством акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету за січень 2015 року в сумі 24618,15грн.

Висновок податкового органу обґрунтований тим, що ТОВ ВТФ «Авіас» через АЗС здійснює роздрібну торгівлю нафтопродуктами кінцевому споживачу, а тому всі операції, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків є обєктом оподаткування акцизним податком відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України. Натомість, підприємство реалізувало частину нафтопродуктів без сплати акцизного податку.

На підставі акту перевірки Ковельською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Волинській області винесено податкове повідомлення-рішення від 21.04.2015р. №0001881502, яким ТОВ ВТФ «Авіас» збільшено суму грошового зобовязання з акцизного податку з реалізації роздрібної торгівлі підакцизних товарів за основним платежем на суму 24618,00грн., та за штрафними санкціями на суму 6154,50грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірності свого рішення з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Підпунктом 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 ПК України визначено, що платником акцизного податку є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Згідно із пунктом 215.1 статті 215 ПК України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

При цьому підпунктом 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 ПК України передбачено, що одним із об'єктів оподаткування зазначеним податком є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

У разі обчислення податку із застосуванням адвалерних ставок базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу (підпункт 214.1.4 пункту214.1 статті 214 ПК України).

Відповідно до підпункту 215.3.10 пункту 215.3 статті 215 ПК України для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.

Підпункт 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачає, що реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Таким чином, обовязковою умовою реалізації субєктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є передача цих товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.

Національний стандарт України ДСТУ 4303:2004 Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять, затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 05.07.2004р. №130, надає визначення поняттям роздрібної та оптової торгівлі.

Роздрібна торгівля це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надання йому торговельних послуг.

Оптова торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надавання повязаних із цим послуг.

Наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015р. №14 затверджено Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку.

Відповідно до даного Порядку Додаток 6 Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів до декларації акцизного податку заповнюється в такому порядку:

графа 3 - загальна вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування споживачам незалежно від форми розрахунків;

графа 4 - вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі споживачам незалежно від форми розрахунків для їх комерційного використання, тобто для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання;

у графі 5 Вартість підакцизних товарів до оподаткування, грн. (гр. 3 - гр. 4) вказується різниця між графами 3 та 4 цього розрахунку.

З аналізу наведеного вбачається, що законодавцем окремою графою виділено вартість підакцизних товарів, реалізованих для комерційного використання, та які не включаються у базу оподаткування акцизним податком.

Тлумачення діяльності ТОВ ВТФ «Авіас» податковим органом як виключної діяльності з роздрібної торгівлі нафтопродуктами, унеможливлює застосування наведеного алгоритму визначення податкового зобовязання з акцизного податку.

Суд відхиляє твердження відповідача про те, що Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997р. №1442, встановлено, що через мережу АЗС здійснюється саме роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачу, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997р. №1442, ці Правила визначають порядок приймання та роздрібної торгівлі бензином, дизельним паливом, скрапленим вуглеводневим газом, гасом, маслами, мастилами (далі - нафтопродукти), розфасованими нафтопродуктами, а також регламентують вимоги стосовно дотримання прав споживачів щодо належної якості нафтопродуктів, безпеки для життя та здоров'я споживачів, навколишнього природного середовища і рівня торговельного обслуговування.

З аналізу наведеного вбачається, що дані Правила регулюють саме порядок роздрібної торгівлі нафтопродуктами та не регулюють правовідносин з оптового продажу.

Крім того, здійснення позивачем роздрібного продажу нафтопродуктами кінцевим споживачам (фізичним особам) для їх особистого не комерційного використання не позбавляє права останнього здійснювати оптовий продаж нафтопродуктів для подальшого у своїй господарській діяльності (комерційного використання).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ ВТФ «Авіас» були укладені договори поставки нафтопродуктів з підприємствами, що здійснюють реалізацію нафтопродуктів через власну/орендовану мережу АЗС. Відповідно до значених угод, контрагенти-постачальники ТОВ ВТФ «Авіас» зобов'язуються відпускати товар пред'явникам довірчих документів ТОВ ВТФ «Авіас» відповідного виду та номіналу палива, що зазначений у довірчому документі.

Таким чином, ТОВ ВТФ «Авіас» при визначенні сум податкового зобов'язання з акцизного податку оподатковує операції з реалізації підакцизних товарів за місцем реалізації (торгівельна точка) кінцевим споживачам (фізичні особи) для їх особистого некомерційного використання, а реалізацію юридичним особам та фізичним особам - підприємцям не включає до обєкту оподаткування через використання нафтопродуктів у своїй господарській діяльності (комерційне використання).

Отже, при визначені сум податкового зобов'язання з акцизного податку ТОВ ВТФ «Авіас» виходило з сум операцій по реалізації нафтопродуктів кінцевому споживачу для власних потреб - фізичним особам (гр.3- гр. 4 Додатку б до Декларації акцизного податку), а податковий орган незаконно та безпідставно з огляду на вимоги норм Податкового кодексу України при визначені сум податкового зобов'язання включив вартість товарів реалізованих контрагентам для використання у господарській діяльності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що викладені в акті перевірки від 24 березня 2015 року №171/15.02/32560942 висновки про порушення позивачем статей 213-216 ПК України є безпідставними та ґрунтуються на припущеннях.

Таким чином, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності та обґрунтованості прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №0001881502 від 21.04.2015 року, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, з Державного бюджету України підлягає до стягнення на користь позивача 182 грн. 70 коп. судового збору, сплаченого при поданні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 69, 71, 86, 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми "Авіас" до Ковельської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ковельської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 21 квітня 2015 року №0001881502.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми "Авіас" судові витрати у розмірі 182 грн. (сто вісімдесят дві гривні) 70 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст.186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України.

Повний текст складено 04.08.2015р.

Суддя ОСОБА_2