Рішення № 48766559, 16.06.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" червня 2010 р.Справа № 16/896-10

За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький

до 1. Дочірнього підприємства „АТЛ Україна, м. Київ

2. фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Хмельницький

про стягнення 4 400,00 грн. заборгованості

Суддя Магера В.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3 - за довіреністю від 08.10.2008 р.;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: фізична особа-підприємець ОСОБА_2

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою про стягнення з 1-го відповідача 4 300,00 грн. заборгованості по договору перевезення та стягнення з 2-го відповідача 100,00 грн. за договором поруки.

Представник позивача в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволені.

Відповідач-1 повноважного представник в засідання суду не направив, поважні причини неявки не повідомив, витребуваного судом письмового відзиву на позов не подав, хоча про слухання справи повідомлявся із направленням ухвал від 14.05.2010р., від 03.06.2010р. з відмітками про їх отримання відповідачем-2 згідно поштових повідомлень про вручення 21.05.1010р. та 07.06.2010р.

Представник відповідача-2 в засідання суду прибув, у поданому суду письмовому відзиві позовні вимоги про стягнення на користь позивача 100,00 грн. визнав.

Судом в даному випадку приймається до уваги, що неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача-1 не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою відкладення справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача-1, враховуючи, що судом вжито всіх заходів щодо належного його повідомлення про слухання справи в суді, суд вважає за доцільне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними документами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

23 червня 2009 р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (перевізником) та ДП „АТЛ Україна (замовником) було укладено договір-заявку №4019/1973 на перевезення вантажів автомобільним транспортом по маршруту м. Кам`янець-Подільський (Україна) - Myslowice (Poland), дата завантаження 25.06.2009 р., строк доставки вантажу 29.06.2009 р.

На виконання умов вказаного договору ПП ОСОБА_1Я, як перевізник, виконав взяті зобовязання по перевезенню вантажу, про що свідчить ТТН (СМR) №0050953 від 26.06.2009р., MRN 09PL40106010E6F660 від 29.06.2009р.

Згідно умов договору-заявки №4019/1973, оплату за послуги перевезення необхідно було провести на протязі 14-18 днів після отримання відповідачем-1 оригіналів документів, проте оплату вартості перевезення в сумі 4 300,00 грн. не було проведено.

На оплату наданих послуг по перевезенню вантажу позивачем виставлено відповідачу до оплати рахунок №92 від 30.06.2009р. та надано для підписання акт №92 від 30.06.2009 р. прийняття-здачі виконаних послуг по вантажних перевезення, а також оригінали інших документів, які отримані останнім 13.07.2009р. згідно повідомлення пошти.

Свої зобов'язання щодо оплати згідно даного договору-заявки відповідач не виконав і станом на момент розгляду спору в суді заборгованість відповідача-1 перед позивачем становить 4 300,00 грн. Докази про їх оплату суду не подано.

Для забезпечення належного виконання ДП „АТЛ Україна взятих на себе зобов'язань по оплаті за договором №4019/1973 від 23.06.09., між позивачем та відповідачем -2- ПП ОСОБА_2 було укладено договір поруки від 05.05.2010р.

Даним договором відповідач-2, будучи поручителем, зобов'язався солідарно відповідати з відповідачем-1 перед кредитором ПП ОСОБА_1 в частині боргових зобовязань ДП „АТЛ Україна за належне виконання взятих на себе зобов'язань за договором-заявкою №.4019/1973 від 23.06.2009р. на перевезення вантажів в сумі 100,00 грн.

Відповідачу-1 направлено претензійний лист №36 від 30.10.09р. із вимогою провести оплату в сумі 4 300,00 грн., відповідь на який позивач не отримав, кошти на рахунок позивача не поступали.

Однак відповідач-2 свої зобов'язання за договором поруки не виконав.

За таких обставин, позивач звернувся із позовом, згідно якого просить суд про стягнення з відповідача-1 4 300,00 грн. заборгованості по договору перевезення, а також стягнути з відповідача-2 100,00 грн. за договором поруки.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку про наступне:

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст.6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Вони також не можуть також відступити від положень цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також в разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами (позивачем та відповідачем-1) виникли господарські відносини (договір-заявка №4019/1973 від 23.06.2009р.), які регулюються Главою 65 ЦК України і по своїй правовій природі є договором транспортного експедирування.

Відповідно до ст.929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Статтями 931, 932 ЦК України встановлено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Матеріалами справи підтверджено, що приватний підприємець ОСОБА_1 зобовязання за договором-заявкою №4019/1973 від 23.06.2009р. виконав в повному обсязі.

Відповідач-1 повинен був провести перерахування коштів на рахунок позивача протягом 14-18 днів після отримання в оригіналі документів, які отримані ним 13.07.2009р., що підтверджується поштовим повідомленням, проте відповідач-1 свої зобов'язання за договором не виконав.

Щодо стягнення з відповідача-2 100,00 грн. згідно договору поруки від 05.05.2010р., судом приймається до уваги, що відповідні господарські відносини регулюються Главою 49 ЦК України.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. (ст. 553 ЦК України). Порука це договір, по якому до зобов'язання основного боржника додатково приєднується зобов'язання іншої особи, що за нього ручається. У випадку неспроможності основного боржника, відповідальність несе особа, що за нього ручається, тобто поручитель.

Уразі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. (ч.1 ст. 554 Цивільного кодексу України).

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

В силу ст.193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків. передбачених законодавством.

Умовою договору поруки від 05.05.2010р., укладеного між позивачем (ПП ОСОБА_1Я.) та відповідачем-2 (ПП ОСОБА_2В.), є зобов'язання відповідача-2 частково відповідати з ДП „АТЛ Україна перед кредитором в частині боргу в сумі 100, 00 грн.

При цьому, відповідач-2 у поданому відзиві та в засіданнях суду основний борг в сумі 100,00 грн. по договору поруки визнав в повному обсязі.

Судом враховується, що відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. В даному випадку визнання позову відповідачем не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Розглянувши надані сторонами докази, давши юридичну оцінку правовідносин, що склались між сторонами, суд вважає вимоги позивача (ПП ОСОБА_1Я.) до відповідача-1 (ДП „АТЛ Україна) про стягнення заборгованості в сумі 4 300,00 грн. за перевезення вантажу згідно договору заявки №4019/1973 від 23.06.2009р. такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 4 200,00 грн., зважаючи на те, що відповідач-2 зобов`язався відповідати по договору поруки в сумі 100,00 грн.

При цьому, вимоги позивача до відповідача-2 про стягнення 100,00 грн. боргу за договором поруки, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими належними доказами, а тому вони підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі, згідно ст.ст.44, 49 ГПК України, покладаються на відповідачів пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький до Дочірнього підприємства „АТЛ Україна, м. Київ, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Хмельницький стягнення 4 400,00 грн. задовольнити частково.

Стягнути з ДП „АТЛ Україна (04071, м. Київ, вул. Межигірська,28 офіс 19, код ЗКПО 32248838) на користь приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) заборгованість в сумі 4 200,00 грн. (чотири тисячі двісті гривень 00 коп.), 99,63 грн. (дев`яносто дев`ять гривень 63 коп.) витрат по оплаті державного мита та 230,51 грн. (двісті тридцять гривень 51 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволенні вимог про стягнення з ДП „АТЛ Україна м. Київ 100,00 грн. відмовити.

Позов приватного підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький до приватного підприємця ОСОБА_2 м. Хмельницький про стягнення 100,00 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2. код НОМЕР_2) на користь приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) борг в сумі 100,00 грн. (сто гривень 00 коп.) 2,37 грн. (дві гривні 37 коп.) державного мита та 5,49 грн. (пять гривень 49 коп.) витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

СуддяВ.В. Магера

Віддрук. 4 примірники:

1- позивачу

2-3 відповідачам;

4- до справи.