Ухвала суду № 48760783, 25.01.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького 59

______________________

УХВАЛА

"25" січня 2011 р. Справа № 3/101

Суддя Мамченко Ю. А. розглянувши скаргу: Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради на дії Відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції

Стягувач: Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

Боржник: ОСОБА_1 підприємство "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради

Орган виконання судового рішення: Відділ ДВС Рівненського міського управління юстиції

у справі

за позовом Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до відповідача ОСОБА_1 підприємство "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради

про стягнення боргу та штрафних санкцій за поставлений природний газ в сумі 2268165 грн. 81 коп.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність №182/10 від 23.12.2010 року)

від відповідача: представник не зявився;

від ДВС: ОСОБА_3 довіреність №464/11 від 25.01.2011р.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 підприємство «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради звернулось до суду зі скаргою на дії відділу державної ви конавчої служби Рівненського міського управління юстиції, у якій просить суд скасувати постанову відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції від 24.12.2010 року про арешт коштів боржника, зазначивши наступне:

Скаржник зазначає, що державним виконавцем неправомірно накладено арешт на кошти КП «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради, виходячи з наступного: відповідно до ч.2 ст.139 Господарського кодексу України залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів, а відповідно до ч.5 - коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначених для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами,а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Відповідно до п.4.1 Статуту КП РМР «Теплотранссервіс»майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства.

Однак, відповідно до п.4.2 Статуту майно підприємства належить до комунальної власності територіальної громади м.Рівне і закріплене за підприємством на праві господарського відання. Тому, скаржник вважає, що відділом ДВС Рівненського МУЮ безпідставно винесено постанову про арешт коштів такого боржника, як КП РМР «Теплотранссервіс», адже їх власником згідно п.1.2 Статуту є територіальна громада м.Рівне.

Скаржник також зазначає, що відповідно до п.2.1 статуту КП РМР «Теплотранссервіс», головною метою підприємства є задоволення суспільних потреб у послугах теплопостачання. Відповідно до п.2.2.1 основними видами діяльності підприємства є виробництво, транспортування, реалізація та розподіл теплової енергії, вентиляцію, гаряче водопостачання та паропостачання об'єктів житлово-комунального, соціально-культурного та іншого призначення в місті Рівне.

Крім того, скаржник вказує, що енергетика є головною галуззю народного господарства країни, від фінансово-економічного стану якої залежить національна безпека держави, арешт коштів підприємства, що забезпечує теплопостачання значної частини населення м.Рівне, може неминуче призвести до зриву опалювального сезону та до порушення суттєвих Конституційних прав споживачів підприємства.

Представник ОСОБА_1 підприємство «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради в судове засідання не з'явився, проте подав клопотання про відкладення розгляду справи, в звязку із зайнятістю уповноваженого представника в іншому судовому засіданні.

Клопотання про відкладення розгляду скарги відхилене судом, оскільки представництво юридичної особи в суді не обмежується колом певних осіб; при цьому, у разі неможливості забезпечення явки представника у судове засідання, сторона у справі не позбавлена права надавати свої вимоги і заперечення в письмовому вигляді.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.121-2 ГПК України Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Представник Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»та представник ДВС заперечив проти відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні представник Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»та представник Відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції заперечили проти задоволення скарги.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши в судовому засіданні пояснення представників стягувача та відділу ДВС, судом встановлено наступне:

Рішенням господарського суду Рівненської області у справі №3/101 від 16.10.2008 року за позовом за позовом Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до відповідача ОСОБА_1 підприємство "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради про стягнення боргу та штрафних санкцій за поставлений природний газ в сумі 2268165 грн. 81 коп. позовні вимоги задоволено, стягнуто з Комунального підприємства Теплотранссервіс Рівненської міської ради (33027, м.Рівне, вул.Данила Галицького, буд.27, код ЄДРПОУ 30841056) на користь Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 1562468 грн. 54 коп. основного боргу, 167006 грн. 01 коп. пені, 481711 грн. 20 коп. інфляційних втрат, 56980 грн. 06 коп. 3% річних, 22682 грн. 00 коп. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набра ло законної сили, на його виконання видано наказ №3/101 від 18.03.2009 року.

24.12.2010 року державним виконавцем Відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції ОСОБА_3 розглянуто заяву ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»про примусове виконання наказу господарського суду Рівненської області №17/5 від 03.06.2008 року, наказу господарського суду Рівненської області №17/5 від 26.05.2008 року, наказу господарського суду Рівненської області №3/101 від 18.03.2009 року та наказу господарського суду Рівненської області №14/67 від 11.11.2008 року стягнення з КП «Теплотранссервіс»на користь ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»1474875,26 грн. виконавчий збір та витрати в сумі 170052,51 грн. винесено Постанову про арешт коштів КП «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради в сумі 1644927,77 грн., що містяться на р/р 260383018100 в Рівненському ОУ Ощадбанку, МФО 333368.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених, в тому числі, рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.4 Закону заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на майно боржника;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно ст.5 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець при здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до положень ст.50 Закону України «Про виконавче провадження»звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.

У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем.

Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів не вказано певного номера рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження зобов'язаний винести постанову про звернення стягнення на майно боржника, яку не пізніше трьох днів надсилає сторонам.

Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів указаний певний номер рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності коштів на цьому рахунку державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження звертається до органу, який видав виконавчий документ, з клопотанням про заміну способу та порядку виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника або встановлення іншого способу та порядку виконання рішення.

Відповідно до положень п.1.3. Статуту КП «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради підприємство є юридичною особою, має права та обовязки і здійснює свою діяльність згідно Статуту та чинного законодавства України. Підприємтво має розрахунковий та інші рахунки в банківських установах, печатку та штампи зі своєю назвою, а також інші реквізити і проводить свою діяльність на засадах самофінансування та самоокупності.

Відповідно до п.4.1 Статуту майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства.

Відповідно до п.1.8. Статуту підприємство відповідає по своїх зобовязаннях всім своїм майном. Підприємство не відповідає по зобовязаннях Засновника та Органу управління. Засновник та Орган управління не відповідають по зобовязаннях Підприємства, окрім випадків передбачених чинним законодавством.

Відповідно до положень ст.96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

З огляду на вищевказане дії відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції, які полягають у винесенні постанови про накладення арешту на кошти боржника є правомірними, та такими, що не суперечить вимогам Закону України «Про виконавче провадження», відтак, господарський суд вважає, що підстави для задоволення скарги Комунального підприємства «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради відсутні.

Керуючись ст. 121 -2 ГПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Комунального підприємства «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради на дії Відділу державної виконавчої служби Рівненського обласного управління юстиціїРівненського міського управління юстиції відмовити.

Суддя Мамченко Ю. А.