Ухвала суду № 48759720, 20.04.2015, Лисянський районний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 700/1348/14-ц

Провадження № 2/700/42/15

20 квітня 2015 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі:

Головуючого судді: Пічкур С.Д.,

При секретарі: Сіденко Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до НАСК «Оранта», треті особи: ОСОБА_2, ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів», ОСОБА_3, про стягнення страхового відшкодування збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

встановив:

В грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з НАСК «Оранта» матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо транспортної пригоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує на те, що 16 січня 2012 року близько 12 години 30 хвилин ОСОБА_2. керуючи автомобілем НОМЕР_1, що знаходився в користуванні ТОВ «Тетіївський пряник», рухаючись по вул. Куйбишева зі сторони с. Рубаний Міст Лисянського району Черкаської області, на перехресті вул. Леніна Куйбишева, в порушенні вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України не впоравшись з керуванням на округленій ділянці автодороги, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, з причепом ПФ-1 «Фермер», яким керував ОСОБА_1 Внаслідок вказаної ДТП, водій автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому лобкової, сідничної кісткок і вертлюжної впадини зліва, що відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили короткочасний розлад здоровя, та крововиливи в лівій паховій ділянці, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Вироком Лисянського районного суду від 27.11.2013 року, водій автомобіля НОМЕР_1 визнаний винним у вчиненні злочину внаслідок якого позивачу заподіяно шкоду здоровю. Позивач також вважає, що внаслідок фізичних страждань та знищення його майна, заподіяно і моральної шкоди в сумі 20000 грн., а матеріальна шкода на лікування та внаслідок пошкодження майна становить 15 419 грн. 95 коп.

Власник автомобіля НОМЕР_1 застрахував свою цивільно-правову відповідальність в НАСК «Оранта», але страхова компанія добровільно не відшкодовує спричинену шкоду, тому він звернувся до суду з позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди, а також судових витрат на правову допомогу в розмірі 3200 грн. з страхової компанії.

В судове засідання позивач не зявився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, направив суду письмову заяву про розгляд справи з участю його представника. Представник позивача, адвокат ОСОБА_4, до початку розгляду справи по суті надав суду письмову заяву про часткове підтримання позову, а саме в частині витрат на лікування в сумі 4337 грн. 85 коп., 5000 грн. відшкодування моральної шкоди та 2000 грн. витрат на правову допомогу. В частині інших позовних вимог просить залишити позов без розгляду і просив справу розглянути без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, направив суду письмові заперечення на позов у яких позовні вимоги визнав частково, щодо стягнення моральної шкоди в межах 5000 грн. Щодо стягнення матеріальної шкоди відповідач позов не визнає повністю посилаючись на його не підтвердження належними доказами.

Справа неодноразово відкладалась за клопотаннями представників як позивача та відповідача і за клопотанням позивача та його представника розглянута без участі сторін на підставі наявних доказів у справі. Вивчивши матеріали справи, суд встановивши обставини справи та відповідні до них правовідносини виходить з наступного.

Згідно вироку Лисянського районного суду Черкаської області від 27 листопада 2013 року, який набрав законної сили, ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст.286 КК України. Так, Підсудний ОСОБА_2 16 січня 2012 року близько 12 години 30 хвилин керуючи автомобілем НОМЕР_4, рухаючись по вулиці Куйбишева зі сторони с. Рубаний Міст, Лисянського району, Черкаської області, на перехресті вулиць Леніна Куйбишева, в порушення вимог п. 2.3 б) Правил дорожнього руху України , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не відреагував на її зміну. В порушення вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України не впоравшись з керуванням на округленій ділянці автодороги, здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення із автомобілем НОМЕР_5, з причепом ПФ 1 «Фермер» реєстраційний номер НОМЕР_6, яким керував ОСОБА_1

Внаслідок дорожньо транспортної пригоди водій автомобіля НОМЕР_7 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно висновку судово медичної експертизи № 2 м/д 16 від 22.04.2012 року, отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому лобкової, сідничної кісток і вертлюжної впадини зліва, що відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров»я; крововиливи в лівій паховій ділянці відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля НОМЕР_8 ОСОБА_2, а саме вимог пп. 2.3. б); 12.1 Правил дорожнього руху України знаходяться в причинному зв»язку із виникненням даної дорожньо транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення потерпілому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

04 червня 2014 року, ОСОБА_2 ухвалою Олевського районного суду Житомирської області, звільнений від відбування покарання за вказаним вироку внаслідок акту амністії.

Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

За вказаних обставин, факт заподіяння тілесних ушкоджень саме з вини водія автомобіля НОМЕР_9 ОСОБА_2, є доведеним.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу, а саме автомобіля ГАЗ 2705 р/н 41622КТ застрахована страховою компанією НАСК «Оранта», згідно поліса №АА 3147040 зі строком дії 00:00 годин 26.02.2011 року до 25.02.2012 року включно в межах шкоди здоровю в сумі 100000 грн., за шкоду майну 50000 грн., франшиза 510 грн.

Згідно статті 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує у встановленому вказаним Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, а також моральну шкоду потерпілому. Моральна шкода відшкодовуєтьсяв розмірі не більше 5 відсотків ліміту.

При настанні страхового випадку страховик відповідно до страхових сум відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 24 вказаного Закону визначено, що у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів.

Відповідно до п. 12.2. ст. 12 даного Закону, франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров'ю потерпілих, не застосовується.

Згідно наданих чеків на придбання ліків, позивачем витрачено на лікування 4337 грн. 85 коп., тому з відповідача необхідно стягнути вказану суму витрат на лікування позивача.

Суд також погоджується з доводами позивача щодо заподіяння йому моральної шкоди. Саме внаслідок ДТП позивач лікувався більше місяця стаціонарно і потім тривалий час самостійно не міг рухатися, потребував стороннього догляду, що безумовно змушувало його докладати додаткових зусиль для організації свого життя, внаслідок ушкодження здоровя позивач зазнав фізичного болю та душевного хвилювання і страждання. Виходячи з принципу розумності і справедливості, глибини душевних страждань позивача, суд оцінює заподіяну йому моральну шкоду яка підлягає стягненню саме з страхової компанії в розмірі 5000 грн.

Статтею 84 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Згідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем надано до справи договір про надання правової допомоги з адвокатом ОСОБА_5, копію квитанції та розрахунку, але як вбачається з наданих матеріалів, саме в цій цивільній справі адвокат ОСОБА_5 готовував позовну заяву за що сплачено позивачем 458 грн. 80 коп. В подальшому знайомився з матеріалами справи та подав додаткові докази і клопотання інший представник, адвокат ОСОБА_4, який надав суду договір про надання правової допомоги та сплату позивачем 1200 грн.

Згідност. 1 ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», розмір витрат на правову допомогу в цивільних справах не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу в судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

З урахуванням даної норми Закону, виходячи з часу підготовки матеріалів справи до суду, ознайомлення зі справою та вчинення інших дій представником позивача, підлягають частковому стягненню судові витрати на правову допомогу в розмірі 1658 грн. 80 коп., а в іншій частині стягнення витрат на правову допомогу слід відмовити.

Крім цього, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору так-як шкода заподіяна внаслідок злочину, з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір.

Щодо стягнення інших сум заявлених позовних вимог, суд заяву в цій частині на підставі клопотання представника позивача залишає їх без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 88, 151, 152, 159, 169, 207, 212, 214, 215 ЦПК України суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до НАСК «Оранта», треті особи: ОСОБА_2, ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів», ОСОБА_3, про стягнення страхового відшкодування збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з Національної акціонерної страхової компанії «Оранта», код 00034186 на користь ОСОБА_1 4337 грн. 85 коп. (Чотири тисячі триста тридцять сім) 85 коп. витрат на лікування та 5000 грн. (Пять тисяч) на відшкодування моральної шкоди, а всього 9337 грн. 85 коп.

Стягнути з Національної акціонерної страхової компанії «Оранта», код 00034186 на користь ОСОБА_1 1658 грн. 80 коп. витрат на правову допомогу, а в задоволенні решти вимог про стягнення витрат на правову допомогу відмовити.

Стягнути з Національної акціонерної страхової компанії «Оранта», код 00034186 в дохід держави 243 грн. 60 коп. судового збору.

Решту позовних вимог щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Черкаської області протягом десяти днів з дня отримання його копії сторонами, через Лисянський районний суд Черкаської області.

Головуючий суддя С. Д. Пічкур