Рішення № 48749932, 18.08.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №583/3039/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Мовчан Н. В.Номер провадження 22-ц/788/1518/15 Суддя-доповідач - Семеній Л. І. Категорія - 30

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Семеній Л. І.,

суддів - Сибільової Л. О. , Бойка В. Б.

з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23 червня 2015 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3

про усунення перешкод в користуванні майном та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просив усунути перешкоди в користуванні належним йому домоволодінням по АДРЕСА_1 шляхом зобов'язання відповідачів винести пасіку на відстань не менше 300 метрів від домогосподарства позивача та стягнути моральну шкоду в розмірі 24 000 грн. в солідарному порядку.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 належить домоволодіння, на подвір'ї якого розташовані вулики з бджолами, які створюють проблеми та незручності для сім'ї позивача, оскільки членів його родини кусають бджоли, а 27 липня 2014 року бджола вкусила його дружину, внаслідок чого вона змушена була лікуватися та витрачати на це кошти. Відповідачі відмовляються прибрати пасіку, яка знаходиться в безпосередній близькості з житловим будинком позивача і створюють перешкоди у користуванні ним, тому просить свої вимоги задовольнити.

Справа розглядалася неодноразово.

Останнім рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23 червня 2015 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 1000 грн.

В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі 243,60 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на незаконність і необґрунтованість рішення, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення в частині задоволених вимог змінити та відмовити у задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди.

Зазначає, що ветеринарний паспорт пасіки, який оформлений на його ім'я не є правовстановлюючим документом, а власником бджіл є його батько. Вказує, що розміщені на території домоволодіння вулики повністю відповідають вимогам ДБН 360-92**, оскільки знаходяться на відстані не менше ніж 3 метри від сусідніх ділянок, а огорожа становить 2 м заввишки. Доказів протиправності дій відповідачів, а тим більше їх вини позивач суду не надав, а відтак висновок суду про часткове задоволення вимог про стягнення моральної шкоди є безпідставним і незаконним.

В іншій частині рішення суду не оскаржується.

Заслухавши пояснення позивача та його представника ОСОБА_6, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Частково задовольняючи позов в частині стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі виданого ветеринарно-санітарного паспорту пасіки її власником є ОСОБА_3 Внаслідок його протиправних дій, які виразилися в розміщенні та облаштуванні пасіки в безпосередній близькості від домоволодіння позивача та не відповідності огорожі встановленим вимогам, позивачу та членам його сім'ї заподіяна моральна шкода, так як бджоли з цієї пасіки залітають на територію подвір'я позивача та завдають укусів як йому, так і членам його сім'ї, перешкоджають організації їх повсякденного життя.

Проте, такий висновок місцевого суду не відповідає обставинам справи та вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 є власником житлового будинку та земельної ділянки загальною площею 0,55 га по АДРЕСА_1 (а.с. 9-11).

Власником суміжної земельної ділянки площею 0,55 га та житлового будинку по АДРЕСА_2 є відповідач по справі ОСОБА_5 (а.с.66, 77, 78).

ОСОБА_3 є сином відповідача, зареєстрований та постійно проживає у будинку батька (а.с. 163).

З акту комісійного обстеження домоволодіння ОСОБА_5 від 25.09.2014 року вбачається, що на його присадибній ділянці знаходиться пасіка в кількості 23 бджолосім'ї, які розташовані на відстані 4 м від земельної ділянки позивача, та відмежована парканом висотою 2 м (а.с. 35).

Згідно з ст. 11, ч.2 ст.12, ч.3 ст.13, ч.1 ст.15 Закону «Про бджільництво» право на утримання бджіл і зайняття бджільництвом мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають необхідні навики або спеціальну підготовку, а також юридичні особи.

Зайняття бджільництвом здійснюється без окремого дозволу органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Кількість бджолиних сімей, що може утримуватися юридичними та фізичними особами, не обмежується.

Фізичні та юридичні особи розміщують пасіки на земельних ділянках, які належать їм на правах власності або користування, відповідно до ветеринарно-санітарних правил.

Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Порядок реєстрації пасік встановлений спільним наказом Міністерства аграрної політики України та Української академії аграрних наук від 20 вересня 2000 р. N 184/82, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 жовтня 2000 р. за N 737/4958.

Пунктом 2 цього Порядку передбачено, що пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах один раз в рік заснування пасіки.

З наданої інформації Пологівської сільської ради від 09.10.2014 року № 239/02-17 вбачається, що пасіка належить ОСОБА_5 та згідно з погосподарським обліком сільської ради, рахунок НОМЕР_1, зареєстрована за ним та станом на 01.01.2014 року складається з 25 бджолосімей (а.с. 64).

Цей факт не заперечується й відповідачами.

З огляду на зазначене та враховуючи, що виданий в 1993 році на ім'я ОСОБА_3 ветеринарно-санітарний паспорт відповідно до п.1 Порядку видачі ветеринарно-санітарного паспорта пасіки, затвердженого вищевказаним наказом, є документом, який засвідчує ветеринарно-санітарний стан пасіки, а не право власності на неї, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що власником пасіки є ОСОБА_3

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 5 постанови N 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Отже, позивач має обов'язок довести всі чотири складові, необхідні для відшкодування моральної шкоди.

Проте, у порушення вимог ст.ст.10,60 ЦПК України позивач не надав як у суді першої інстанції, так і в апеляційному суді, належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 вчинені протиправні дії чи бездіяльність, внаслідок яких позивачу була заподіяна моральна шкода.

За таких обставин, колегія суддів вважає недоведеними вимоги позивача про заподіяння йому моральної шкоди ОСОБА_3, тому рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні цих вимог до ОСОБА_3

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст. 88 ЦПК України розподіл судових витрат підлягає зміні.

Враховуючи, що позовні вимоги до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди залишені без задоволення, судовий збір за розгляд справи апеляційним судом у сумі 121,80 грн., оплата якого була відстрочена заявнику апеляційної скарги до ухвалення судового рішення, підлягає стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.

Керуючись ст. 303, п.п. 2,3 ч. 1 ст. 307, п.1, 4 ч.1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23 червня 2015 року в частині вирішених вимог до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні цих вимог.

Рішення суду в частині вирішення судових витрат змінити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 121 грн. 80 коп. судового збору за розгляд справи апеляційним судом.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий -

Судді -