Ухвала суду № 48749359, 19.08.2015, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/5673/15-ц

Провадження № 2/592/1780/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2015 року м.Суми

Ковпаківський райсуд м. Суми у складі головуючого судді Алфьорова А.М., при секретарі Літовченко С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко - Суми», третя особа: Приватне підприємство «Прогрес» про звернення стягнення на заставне майно,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходиться вищезазначена цивільна справа.

Від представника ТОВ «Еко Суми» ОСОБА_2 надійшло клопотання про призначення по справі експертизу документів фінансово-кредитних операцій, яке мотивується тим, що 05 липня 2012 року між ПАТ БАНК «МОРСЬКИЙ» та ПП «ПРОГРЕС» було укладено Кредитний договір №1650712-КЮ та 17 червня 2011 року між ПАТ БАНК «МОРСЬКИЙ» та ТОВ «ЕКО-СУМИ» укладено було Кредитний договір №820611-КЮ.

У подальшому, 30.07.2014 року між ПАТ БАНК «МОРСЬКИЙ» та ОСОБА_1 укладено договір відступлення права вимоги №1650712/4, відповідно до якого відбулася заміна кредитора у зобовязанні по Кредитному договору №1650712-КЮ і згідно п. 1.4 до нового кредитора - ОСОБА_1, перейшли всі без виключення права та обовязки первісного кредитора - ПАТ БАНК «МОРСЬКИЙ».

10.09.2014року між ПАТ БАНК «МОРСЬКИЙ» та ОСОБА_1 укладено Договір відступлення права вимоги №820611/3, відповідно до якого відбулася заміна кредитора у зобовязанні по Кредитному договору №820611-КЮ, і згідно п. 1.4 до нового кредитора - ОСОБА_1, перейшли всі без виключення права та обовязки первісного кредитора - ПАТ БАНК «МОРСЬКИЙ».

Відповідно до предявленого позову, позивач ОСОБА_1 в обґрунтування своїх позовних вимог наводить існування заборгованості:

ПП «ПРОГРЕС» за Кредитним договором №1650712-КЮ від 05.07.2012 року у сумі 4 273 636, 66 грн., з яких 3 781 740, 00 грн. заборгованість за кредитом, 491 896, 66 грн. заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом,

-ТОВ «ЕКО-СУМИ» за Кредитним договором №820611-КЮ від 17.06.2011 року у сумі 11 777 639, 85 грн., з яких 10 841 200, 00 грн. заборгованість за кредитом, 936 439, 85 грн. заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом.

Однак, з таким обґрунтуванням позовних вимог, щодо звернення стягнення на заставне майно, у звязку з існуванням непогашеної заборгованості перед позивачем ПП «ПРОГРЕС» у загальній сумі 4 273 636, 66 грн., з яких 3 781 740, 00 грн. заборгованість за кредитом, 491 896, 66 грн. заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом, та ТОВ «ЕКО-СУМИ» у загальній сумі 11 777 639, 85 грн., з яких 10 841 200, 00 грн. заборгованість за кредитом, 936 439, 85 грн. заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом, відповідач не згодний, наведену позивачем суму заборгованості не визнає, вважає її значно завищеною, наведені розрахунки позивачем не відповідають фактичним обставинам, а тому вважає їх необгрунтованими та такими, що не можуть бути використанні судом в якості доказу існування спірної заборгованості ПП «ПРОГРЕС» та ТОВ «ЕКО-СУМИ» перед позивачем у наведених нею сумах.

У звязку з цим, для зясування дійсної суми заборгованості ПП «ПРОГРЕС» за Кредитним договором №1650712-КЮ від 05.07.2012 року та відсотках за користування кредитом, та фактичної суми заборгованості ТОВ «ЕКО-СУМИ» за Кредитним договором №820611-КЮ від 17.06.2011 року, потрібні спеціальні знання судових експертів в економічній та фінансово-кредитній галузях, які нададуть висновки, щодо реальної суми заборгованості за указаними кредитними договорами, та у подальшому можуть бути використанні судом в якості належного доказу у цій цивільній справі.

Тому, представник ТОВ «Еко Суми» ОСОБА_2 просить суд ухвалити рішення, яким призначити експертизу документів фінансово-кредитних операцій.

Представник ОСОБА_1 вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити, обґрунтовує тим, що відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказ мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів.

Забезпечення доказів - процесуальна дія суду, яка вчиняється за клопотанні осіб, які беруть участь у справі, якщо вони вважають, що подання потрібних доказії неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів.

Під особами які мають право клопотати про забезпечення доказів, маються на увазі субєкти доказування. Вони повинні довести обгрунтованість своїх побоювань, в подача відповідних доказів є неможливим. Тобто суд не може здійснити заходи забезпеченню доказів лише на підставі нічим не обгрунтованих побоювань субєкта доказування. В іншому випадку, субєкт доказування повинен обгрунтува неможливість подання відповідних доказів особисто, або довести суду складнощі, які виникають у нього при поданні певних доказів, та які перешкоджають такому поданню.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадженням справі до судового розгляду» під час попереднього судового засідання за заявою особи, ш бере участь у справі, суд може вирішити питання про забезпечення доказів, якщо для цієї особи подання потрібних доказів є неможливим або в неї є труднощі у поданні цих доказів. Закон не обмежує коло доказів, які можуть бути забезпечені судом, і здійсненні процесуальних дій щодо забезпечення доказів.

25.06.2015 року представником позивач подані виписки по рахунка відповідача ї третьої особи, які підтверджують факт видачі кредитних коштів останнім. Дані виписка посвідчені ПАТ «Банк «Морський».

Щодо документів, які стосуються погашення кредитної заборгованості, то відповідно до Постанови № 5 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» при з'ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обгрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обовязки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо інше не встановлено процесуальним законом, зокрема статтею 61 ЦПК.

У Відповідача або його представника не можуть існувати труднощі, щодо отримання підтвердження погашення кредитних коштів і якщо він не згоден з сумою заборгованості, то з урахуванням положень статті 61 ЦПК України, він має право довести це, надавши належні та допустимі докази по справі.

Докази, які збираються або подаються сторонами (показання свідків, письмові чи речові докази), повинні стосуватися суті спору (предмета та підстави позову). Тому, вирішуючи, наприклад, питання про виклик свідків, в усіх випадках слід вимагати від сторін пояснення, які саме обставини можуть бути підтверджені ними (стаття 136 ЦПК). Це ж стосується й вирішення питання про витребування інших доказів (письмових, речових). Докази, які не стосуються справи й предмета доказування (стаття 58 ЦПК), або одержані з порушенням порядку, встановленого законом, або якими не можуть бути підтверджені певні обставини справи (стаття 59 ЦПК). судом не повинні прийматися.

Положення про кредитування ПАТ БАНК «МОРСЬКИЙ» жодним чином не стосується предмету розгляду даної справи.

Заява відповідача в частині призначення експертизи документів фінансово - кредитних операцій також не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Для зясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.

Підставою для призначення судової експертизи є необхідність зясування обставин, які потребують спеціальних знань, тобто тих, які виходять за межі знань осіб, які беруть участь у справі та судді, котрий розглядає справу.

При вирішенні питання про призначення експертизи суди повинні керуватися статтями 143-150 ЦПК, Законом України від 25 лютого 1994 року № 4038-ХІІ „Про судову експертизу, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30 грудня 2004 року № 144/5), та враховувати розяснення, дані в постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 1998 року № 15), з урахуванням особливостей правового регулювання захисту конкретних субєктивних прав.

Відповідачем не надано доказів, яких спеціальних знань потребує визначення розміру заборгованості за умов що останній не надав будь яких розрахунків, або інших доказів, які б підтверджували інший розмір заборгованості між сторонами, тим більше що предметом позову є визнання права власності на рухоме майно. Висновок експертизи наданий позивачем як додаток до позовної заяви, тобто проведений відповідною експертною установою може розцінюватися лише як письмовий доказ, який підлягає дослідженню в судовому засіданні та відповідній оцінці. Якщо стосовно цього письмового доказу в судовому засіданні виникнуть сумніви, то, виходячи з характеру матеріально-правового спору та залежно від того, яке значення має наявність у справі такої експертизи, суд повинен розяснити особам, які беруть участь у справі, про їх право заявити клопотання про її призначення.

Відповідно до ст. 143,144 ЦПК України суд вважає в задоволенні клопотання слід відмовити. Забезпечення доказів - процесуальна дія суду, яка вчиняється за клопотанні осіб, які беруть участь у справі, якщо вони вважають, що подання потрібних доказії неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів.Під особами які мають право клопотати про забезпечення доказів, маються на увазі субєкти доказування. Вони повинні довести обгрунтованість своїх побоювань, в подача відповідних доказів є неможливим. Тобто суд не може здійснити заходи забезпеченню доказів лише на підставі нічим не обгрунтованих побоювань субєкта доказування. В іншому випадку, субєкт доказування повинен обгрунтува неможливість подання відповідних доказів особисто, або довести суду складнощі, які виникають у нього при поданні певних доказів, та які перешкоджають такому поданню.

Щодо документів, які стосуються погашення кредитної заборгованості, то відповідно до Постанови № 5 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» при з'ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обгрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обовязки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо інше не встановлено процесуальним законом, зокрема статтею 61 ЦПК.

У Відповідача або його представника не можуть існувати труднощі, щодо отримання підтвердження погашення кредитних коштів і якщо він не згоден з сумою заборгованості, то з урахуванням положень статті 61 ЦПК України, він має право довести це, надавши належні та допустимі докази по справі.

Керуючись ст.143,144 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника ТОВ «Еко Суми» ОСОБА_2 про призначення експертизи документів фінансово-кредитних операцій відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: А.М. Алфьоров