Постанова № 48742157, 18.08.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2015 року Справа № 904/2082/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Кощеєв І.М. ( доповідач ),

суддів: Євстигнеєва О.С., Кузнецова В.О.

секретар судового засідання Назаренко С.Г.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1В - представник, довіреність № 14-94 від 18.04.15

від відповідача: ОСОБА_2 - представник, довіреність №141 від 02.05.15

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Будинкоуправління № 2 Гвардійської квартирно-експлуатаційної частини району

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2015 р. у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства

"Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ",

м. Київ

до Будинкоуправління № 2

Гвардійської квартирно-експлуатаційної частини району,

смт. Черкаське, Новомосковський район, Дніпропетровської області

про стягнення 338 417,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" звернулося до господарського суду з позовом до Будинкоуправління № 2 Гвардійської квартирно-експлуатаційної частини району про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу № 13/2355-ВТЕ-3 від 28.12.2012 р., укладеного між сторонами, у розмірі 338 417,88 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2015 р. ( суддя Кармазіна Л. П. ) у справі 904/2082/15 позов задоволено частково - стягнуто з Будинкоуправління № 2 Гвардійської квартирно-експлуатаційної частини району на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" суму основного боргу у розмірі 257 663 грн. 47 коп., пеню в розмірі 18 034 грн. 18 коп., інфляційні втрати в розмірі 50 086 грн. 20 коп., 3 % річних у розмірі 12 618 грн. 58 коп. та суму судового збору у розмірі 6 768 грн. 04 коп. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Будинкоуправління № 2 Гвардійської квартирно-експлуатаційної частини району звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на те, що воно прийняте на підставі неповністю досліджених доказів та з порушенням норм матеріального права при недотриманні норм процесуального права, просить суд скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2015 р. у справі № 904/2082/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

На обґрунтування своєї апеляційної скарги, Відповідач зазначає на тому, що суд необгрунтовано прийняв як доказ вини Відповідача підписані сторонами акти приймання-передачі природного газу від 31.03.2013 р. та від 30.04.2013 р., за якими кількість газу, яка

подається Покупцеві, визначена з урахуванням вимог нормативно-правового акту, дія якого на час підписання актів була зупинена. При цьому зазначені акти приймання-передачі природного газу були складені за цінами не для різних категорій споживачів, а лише для промислових споживачів та інших субєктів господарювання. Вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача суми основного боргу ґрунтується лише на підписаних сторонами актах приймання-передачі природного газу без укладення додаткової угоди щодо внесення відповідних змін до п. 4.1. Договору. При винесенні рішення, суд не дослідив належним чином підписаний сторонами Договір, наявні в матеріалах справи документи, неправильно визначився із характером спірних правовідносин, не застосував закон, який підлягає застосуванню, зокрема ст. 638 ЦК України, ст. 181 ГК України. Сторонами у Договорі не було остаточно погоджено обсягів передачі газу в межах місячних норм в абсолютному вимірі як істотну умову договору, а тільки до 0,05 тис. куб. м., зокрема в березні - квітні 2013 року. Передані Покупцеві обсяги природного газу, які не передбачені умовами Договору, а саме в березні 2013 року 53,084 тис. куб. м. (53,134 - 0,05) та в квітні 2013 року 2,088 тис. куб. м. (53,084 - 0,05) є бездоговірною поставкою. Крім того, обсяг газу, який зазначено в актах приймання-передачі природного газу розраховано Позивачем на підставі наказу Мінпаливенерго від 15.07.2010 р. № 288, який з 30.12.2012 р. не застосовується, оскільки змін до нього не було внесено на підставі рішення № 6 Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва «Про необхідність усунення Міністерством енергетики та вугільної промисловості України порушень принципів державної регуляторної політики». За таких обставин, газ в обсягах визначених п. 2.1. Договору протягом жовтня - грудня 2013 року до 0,15 тис. куб. м. взагалі Позивачем Відповідачу не передавався.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на її необґрунтованість.

Розпорядженням голови суду від 04.08.2015 р., у звязку із перебуванням судді Бахмат Р.М. члена постійно діючої колегії суддів, визначеної рішенням зборів суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 р. № 1, у відпустці, визначена для розгляду справи колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєва І.М. (доповідач ), суддів Євстигнеєва О.С. , Кузнецова В.О.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.08.2015 р. у справі № 904/2082/15, колегією суддів у складі: головуючого колегії ОСОБА_3, суддів: Євстигнеєва О.С., Кузнецова В.О., апеляційну скаргу прийнято до розгляду. Розгляд скарги призначено на 18.08.2015 р.

У судовому засіданні 18.08.2015 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, та доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму ( ст. 712 ЦК України ).

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2012 р. між національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" ( Продавець ) та Будинкоуправлінням №2 Гвардійської квартирно-експлуатаційної частини району ( Покупець ) укладено Договір купівлі-продажу природного газу №13/2355-ВТЕ-3, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України Про засади функціонування ринку природного газу, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору ( а. с. 16-21 ).

Згідно з п. 1.2. Договору газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для компенсації витрат теплової енергії у процесі її виробництва, транспортування, постачання та на витрати пов'язані з технологічними потребами Покупця.

П. 2.1. Договору сторони узгодили, що Продавець передає Покупцеві з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. газ обсягом до 0,350 тис. куб. м.

Відповідно до п. 3.3. договору, приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

П. 3.4. Договору передбачено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов'язується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Відповідно до п. 5.1. Договору, ціна (граничний рівень ціни) на газ та послуги з його транспортування установлюються НКРЕ.

Ціна за 1000 куб. м газу становить 3 509,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки До затвердженого тарифу на природний газ 2 %; податок на додану вартість за ставкою - 20%. того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 305,60 грн., крім того ПДВ - 20% - 61,12 грн., всього з ПДВ - 366,72 грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3 884,78 грн., крім того ПДВ - 20% - 776,96 грн., з

ПДВ- 4661,74 грн. Загальна вартість цього Договору на дату його укладення становить 1359,67 грн., крім того ПДВ - 271,94 грн, разом з ПДВ - 1631,61 грн. ( п. 5.2 Договору ).

Згідно п. 6.1. Договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 5.2. Договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 01.10.2013 р., з 01.07.2013 р. - ціна за 1000 куб. м. газу становить 3 459,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними проводами - 295,60 грн., крім того ПДВ - 20% - 59,12 грн., всього з ПДВ - 354,72 грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3 823,78 грн., крім того ПДВ - 20% - 764,76 грн., всього з ПДВ - 4 588,54 грн. П. 5.5. Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

Згідно з п. 7.2. Договору, у разі невиконання Покупцем умов п. 6.1. цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Продавець на виконання умов договору протягом березня 2013 р. - квітня 2013 р. поставив Відповідачу, а останній прийняв природний газ у обсязі 55,272 тис. куб. м. на загальну суму 257 663,47 грн.

Факт отримання Відповідачем природного газу, підтверджується актами приймання - передачі природного газу, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств, копії яких містяться в матеріалах справи ( а. с. 23-24 ).

Доказів оплати поставленого Позивачем природного газу, матеріали справи не містять.

За твердженням Позивача Відповідач за поставлений природний газ не розрахувався, станом на момент розгляду справи заборгованість становить 257 663,47 грн., що не заперечується Відповідачем.

В зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем умов договору, щодо оплати за отриманий природний газ, на підставі п. 7.2. договору, Позивач нарахував Відповідачу пеню у розмірі 18 037,73 грн. А також на підставі ст. 625 ЦК України, у зв'язку з порушенням строків оплати за прийнятий природний газ, Позивач нарахував Відповідачу 3 % річних у сумі 12 618,58 грн. та втрати від інфляційних процесів в сумі 50 098 грн. 10 коп.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобовязань на вимогу кредитора, зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд першої інстанції, перевіривши наданий Позивачем розрахунок інфляційних втрат, встановив, що Позивачем було здійснено нарахування інфляційних втрат без врахування положень викладених в п. 3.2. Постанови Пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013 р., у звязку з чим позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 50 098 грн. 10 коп. задовольнив частково на суму 50 086 грн. 20 коп. Позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми 3 % річних у розмірі 12 618 грн. 58 коп. господарським судом були задоволені у повному обсязі.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання ( ст. 549 ЦК України).

Встановивши, що Позивачем не було дотримано вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, а саме: у розрахунку пені за зобовязаннями квітня 2013 р. нараховано пеню за 184 дні - 685 грн. 39 коп., що призвело до помилкового розрахунку, тоді як у відповідності до перерахованого судом розрахунку здійсненого за 183 дні прострочення зобовязання у відповідному місяці пеня складає: 681 грн. 39 коп. місцевий суд стягнув з Відповідача пеню у розмірі 18 034 грн. 18 коп.,

Враховуючи неналежне виконання Відповідачем своїх зобов"язань за договором щодо оплати вартості отриманого газу, приписи ст. ст. 525, 526, 530, 792 ЦК України та розділи 5, 6 Договору, колегія суддів погоджується з висновком попередньої інстанції про стягнення з Відповідача - 257 663 грн. 47 коп. суми основного боргу, пені в розмірі 18 034 грн. 18 коп., інфляційні втрати в розмірі 50 086 грн. 20 коп., 3 % річних у розмірі 12 618 грн. 58 коп.

Заперечення Відповідача, викладені як у відзиві на позовну заяву так і в апеляційній скарзі, з приводу поставки природного газу у обсягах більших, ніж встановлено укладеним між сторонами договором, у зв'язку з чим Відповідач вважає що ця поставка газу є бездоговірною, обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, оскільки якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін (ч. 3 ст. 670 ЦК України ).

Отже, з врахуванням п. 3.1.2 Договору та ст. 670 ЦК України Відповідач повинен сплатити Позивачу за весь обєм поставленого природного газу за ціною та у строки визначені Договором.

В підтвердження поставки природного газу саме в рамках договору купівлі-продажу природного газу № 13/2355-ВТЕ-3 від 28.12.2012 р., в матеріалах справи містяться акти приймання-передачі природного газу від 31.03.2013 р. та від 30.04.2013 р. ( а. с. 23-24 ), які підписані та скріплені печатками підприємств позивача, газорозподільної організації та відповідача без заперечень щодо обсягів газу, що передається та його вартості, яка встановлена умовами договору.

Враховуючи приписи чинного законодавства та встановлені обставини справи, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, а наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, які фактично повторюють доводи викладені ним у відзиві на позов і яким місцевий суд дав належну оцінку, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 101-103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Будинкоуправління № 2 Гвардійської квартирно-експлуатаційної частини району залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2015 р. у справі № 904/2082/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Постанова складена у повному обсязі 19.08.2015 року

Головуючий суддяІ.М.Кощеєв

СуддяО.С. Євстигнеєв

СуддяВ.О. Кузнецов