Постанова № 48741703, 18.08.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2015 року Справа № 904/624/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)

судді: Кузнецова І.Л., Сизько І.А.

секретар судового засідання: Мацекос І.М.,

за участю представників сторін:

представник позивача: ОСОБА_1

представник відповідача: ОСОБА_2

представник третьої особи: ОСОБА_3

розглянувши апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ,

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2015 року у справі №904/624/15

за позовом Департамента корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ,

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Дніпропетровськ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ,

про стягнення збитків у сумі 41285, 25 грн.,

В С Т А Н О В И В :

Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 24916, 10 грн. збитків.

В процесі розгляду справи судом першої інстанції, 02.03.2015р. позивачем було подано до господарського суду Дніпропетровської області заяву про збільшення розміру позовних вимог, де він просить стягнути з відповідача 41285, 25 грн. збитків.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2015р. по справі №904/624/15 (суддя Ярошенко В.І.) у задоволені позову відмовлено повністю. Рішення суду мотивоване тим, що на час складання акту обстеження комунального майна територіальної громади м. Дніпропетровська від 16.12.2013р., виконаного балансоутримувачем обєкта оренди КП Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомості та представниками ДФІ у Дніпропетровській області, та складання акту Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області № 08-22/20 від 27.12.2013р., відповідач використовував нежитлові приміщення за адресою: м.Дніпропетровськ, пр. Кірова, 107 на підставі договору оренди № 452-ДКП/13 від 09.12.2013р., за яким площа орендованих приміщень складає саме 67,8 кв. м.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2015р. у справі № 904/624/15, третя особа звернулась з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права. Просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/624/15 від 07.04.2015р., та винести нове рішення, яким позовні вимоги Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.06.2015р. справу за апеляційною скаргою Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, прийнята до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач), судді: Кузнецова І.Л., Прудніков В.В. Розгляд справи призначено на 09.07.2015р.

Зміна складу колегії суддів відбулась на підставі розпорядження секретаря судової палати ОСОБА_5 від 03.07.2015р., справу передано колегії суддів у складі: головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач), суддів: Кузнецова І.Л., Сизько І.А., у звязку з виходом на роботу судді Сизько І.А.

В судове засідання Дніпропетровського апеляційного господарського суду 09.07.2015р. представники сторін не зявились, про час та місце слухання справи попереджені належним чином. Колегією суддів винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 04.08.2015р.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 04.08.2015р. представники третьої особи та позивача підтримали апеляційну скаргу, представник відповідача просить рішення суду залишити без змін. Представник позивача просив оголосити перерву для надання йому можливості ознайомитись з матеріалами справи у повному обсязі. По справі оголошено перерву до 11.08.2015р.

Судове засідання Дніпропетровського апеляційного господарського суду 11.08.2015р. не відбулося у звязку з тимчасовою непрацездатністю судді доповідача Герасименко І.М.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.08.2015р. розгляд апеляційної скарги Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2015 року у справі №904/624/15 відкладено на 18.08.2015 року.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 18.08.2015р. представники Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області та Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради підтримали апеляційну скаргу, просять рішення суду скасувати та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі; представник Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 просить рішення суду залишити без змін.

Колегія суддів, дослідивши докази по справі, в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.06.2010р. між Управлінням комунальної власності Дніпропетровської міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 302-УКВ/10 (далі - договір), згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно нежитлове приміщення (надалі - об'єкт оренди) загальною площею 44,4 кв.м. розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 107, на першому поверсі 2-поверхового будинку, для використання під магазин з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи. Згідно з ОСОБА_6 приймання-передачі від 29.06.2010р. позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежитлове приміщення площею 44. 4 кв.м., що розташоване за адресою: пр.Кірова. 107 (арк. с. 15).

Відповідно до п. 10.1 договору оренди, строк дії даного договору сторони узгодили з 29.06.2010 року по 29.06.2012 року включно.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області з 30.09.2013р. по 20.12.2013р. (з перервою з 03.10.2013р. по 03.11.2013р.) було проведено ревізію законності використання земель міста та управління майном, що належить-територіальній громаді міста в Департаменті корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради за період з 01.01.2011р. по 01.10.2013р.

За результатами проведеної ревізії, 27.12.2013р. було складено ОСОБА_6 № 08-22/20 ревізії законності використання земель міста та управління майном, що належить-територіальній громаді міста в Департаменті корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради за період з 01.01.2011р. по 01.10.2013р. (далі акт ревізії) (арк. с. 21-37).

В акті ревізії, зокрема, зазначено, що за результатами проведених обстежень встановлено факти використання орендарями нерухомого майна із порушенням умов, визначених договорами оренди нерухомого майна (завищення фактичних розмірів орендованих площ та невідповідності фактичної мети використання, зазначеної у договорах оренди), що є порушенням п. 2 ст. 285 Господарського кодексу України, ст. 18 Типового договору оренди нерухомого майна від 29.02.2012р. № 8/21, що призвело до недоотримання міським бюджетом у період з 01.01.2012р. по 01.10.2013р. орендної плати за використання нерухомого майна, чим завдано збитки бюджету у загальній сумі 85161,99 грн. 2012 - 45742,72 грн., 2013 - 39419,27 грн.). Акти обстеження комунального майна та Розрахунок недоотриманих коштів у Додатках 68-85 до акта.

Додатком № 70 до акту ревізії є акт обстеження комунального майна територіальної громади м. Дніпропетровська від 16.12.2013р., який складено балансоутримувачем об'єкта оренди - КП Бюро обліку майнових грав та діяльності з нерухомістю та представниками ДФІ у Дніпропетровській області. У даному акті зазначено, що площа згідно з договором 44,4 кв.м., фактична площа використання - 67,8 кв.м. магазин з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи не відповідає цільовому використанню, але в ОСОБА_6 №08-22/20 цей факт не зафіксовано (а.с. 21-35). Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що акт обстеження комунального майна, що орендується ФОП ОСОБА_4 підписано головою комісії: заступником начальника відділу з відчуження та оренди комунальної власності управління корпоративних прав департаменту ОСОБА_7; членів комісії: головним спеціалістом відділу з відчуження та оренди комунальної власності управління корпоративних прав департаменту ОСОБА_8; головним спеціалістом відділу з відчуження та оренди комунальної власності управління корпоративних прав департаменту ОСОБА_9 та головним державним фінансовим інспектором ДФІ в Дніпропетровській області Двірським А.О. (а.с. 40) без присутності орендаря.

Також, позивач вказав, що Додатком № 85 акту ревізії, є розрахунок недоотриманої орендної плати за використання нерухомого майна територіальної громади міста, в якому зазначено, що ФОП ОСОБА_4 були заподіяні збитки у 2012 році у сумі 7251, 88 грн. та у 2013 році 17664, 22 грн.

Пославшись на необхідність усунення виявлених ревізією порушень та відшкодування збитків, у вигляді неотриманої орендної плати, позивач звернувся з позовом до відповідача про відшкодування збитків у розмірі 24916, 10 грн.

Відповідно до пояснень головного державного фінансового інспектора відділу контролю у сфері органів влади, оборони та місцевого самоврядування Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області ОСОБА_6 від 31.03.2015р. (арк. с. 121-123) сума недоотриманої орендної плати ним визначалась як різниця між сумою орендної плати, яку необхідно було нарахувати (згідно з фактичним використанням) та нарахованою орендною платою згідно договору за відповідний період.

Позивач послався на те, що відповідачу за договором оренди нерухомого комунального майна від 29.06.2010р. № 302 - УКВ/10 нараховано орендної плати за 2012 рік 9697, 40 грн., проте необхідно було нарахувати (з урахуванням площі використання 67, 8 кв. м та метою використання під розміщення торговельного обєкту з продажу продовольчих товарів та товарів підакцизної групи (18% вартості приміщення) 33318, 43 грн., відповідно різниця склала 23621, 03 грн. Проте у розрахунку до акта ревізії помилково зазначено різницю 7251, 88 коп. Загальна сума збитків, у вигляді недотриманої орендної плати за 2012-2013 роки, 41285, 25 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача дану суму збитків, посилаючись на положення ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна, ст. 773 Цивільного кодексу України та ст. 285 Господарського кодексу України, згідно з якими наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору; якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків

Згідно з ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Судом першої інстанції було вірно зауважено, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібно довести наявність елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, факт понесення збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вину. За відсутності ж хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Зі змісту ч. 1 ст. 225 ГК України вбачається, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема:

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Таким чином, юридичною підставою для усіх видів цивільно-правової чи господарсько-правової відповідальності є наявність певних умов, що у своїй сукупності утворюють склад цивільного (господарського) правопорушення. Необхідними умовами цивільно-правової та господарсько-правової відповідальності за загальним правилом є: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина правопорушника. Перші три елементи розглядаються як об'єктивні умови відповідальності, доведення наявності на яких покладається на кредитора. Четвертий складовий елемент правопорушення - вина є суб'єктивною умовою цивільно-правової відповідальності особи, яка порушила зобов'язання. Тому кредитор має довести не лише розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, але й сам факт порушення боржником його обов'язку та причинний зв'язок між цим порушення і шкодою. Навпаки, щоб звільнитись від відповідальності, боржник має довести відсутність своєї вини.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.06.2010р. між Управлінням комунальної власності Дніпропетровської міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 302-УКВ/10 (далі - договір), згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно нежитлове приміщення (надалі - об'єкт оренди) загальною площею 44,4 кв.м. розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 107, на першому поверсі 2-поверхового будинку, для використання під магазин з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи. Згідно з ОСОБА_6 приймання-передачі від 29.06.2010р. позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежитлове приміщення площею 44. 4 кв.м., що розташоване за адресою: пр. Кірова. 107 (арк. с. 15).

Відповідно до п. 10.1 договору оренди, строк дії даного договору з 29.06.2010 року по 29.06.2012 року включно.

Згідно з п. 3.5. Договору оренди, орендна плата сплачується орендарем щомісячно у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря.

Відповідно до п. 3.2. договору оренди, розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, становить 1468,70 грн. без ПДВ. (базова за травень місяць 2010 року).

Згідно з п. 3.4 договору оренди, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

29.06.2010р. між Управлінням комунальної власності Дніпропетровської міської ради та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1, якою було доповнено договір пунктом 3.2.1 - орендна плата, визначена п. 3.2. цього договору в період до 31.12.2010р. включно сплачується орендарем в обсязі 45 відсотків встановленого розміру. Зміни до договору оренди, що внесені цією додатковою угодою набувають чинності з моменту підписання цієї додаткової угоди і діють до 31.12.2010 року включно (арк. с. 17).

01.04.2011р. між позивачем і відповідачем було укладено додаткову угоду №2 до договору оренди, якою були внесені зміни до п. 1.1. договору, а саме слова ...що перебуває на балансі МКП Дніпропетровські міські теплові мережі..., замінити на слова ... що перебуває на балансі КП Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю Дніпропетровської міської ради... (арк. с. 18).

16.12.2013р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 3 до договору оренди, якою, зокрема, було внесені зміни до п. 3.2 договору оренди - Розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невідємною частиною цього договору, становить 5096,96 грн. без ПДВ /базова за листопад місяць 2011 рік/ (арк. с. 19).

В процесі розгляду справи, в суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції, відповідачем було надано суду договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 452-ДКП/13 від 09.12.2013р., укладений між Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (арк. с. 109-116). Факт укладання даного договору позивач не спростовує і судом апеляційної інстанції було досліджено оригінали цього договору, що були надані на огляд суду як позивачем, так і відповідачем.

Відповідно до п. 1.1 договору № 452-ДКП/13 від 09.12.2013р. з метою ефективного використання комунального майна орендодавець на підставі рішення міської ради від 21.03.2007р. № 41/11 із змінами та доповненнями передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно нежитлові приміщення - (надалі - об'єкт оренди) загальною площею 67, 8 кв.м в т. ч. ґанок 4, 4 кв. м, розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 107, на першому поверсі 2-х поверхового будинку, вартість яких, згідно з незалежною оцінкою становить 282132 грн. без ПДВ, що перебувають на балансі КП Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю, для використання під розміщення об'єкту з продажу продовольчих товарів та товарів підакцизної групи та торговельного об'єкту з продажу непродовольчих товарів.

Відповідно до акту приймання-передачі від 09.12.2013р. вищезазначене нерухоме майно було передано позивачем відповідачу в оренду (арк. с. 118).

Сторони узгодили строк дії договору: з 09 грудня 2013 до 09 грудня 2015р. включно (п. 10.1 договору № 452-ДКП/13 від 09.12.2013р.).

Що стосується додаткової угоди № 3 від 16.12.2013р. до договору оренди нерухомого майна № 302-УКВ/10 від 29.06.2010р., на яку позивач посилається як на доказ продовження дії цього договору, до матеріалів справи залучена копія додаткової угоди № 3 від 16.12.2013р. до договору № 302-УКВ/10 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста (а.с. 19), але відповідач у відзиві на позовну заяву (арк. с. 104-108) заперечує факт підписання ФОП ОСОБА_4 вищезазначеної додаткової угоди.

Оригінал вищезазначеної додаткової угоди позивач до суду не надав.

Крім того, відповідачем до матеріалів справи надано ухвалу суду від 02.07.2014р. у справі № 904/3148/14 про залишення позову без розгляду з причин неподання позивачем, зокрема, додаткової угоди № 3 від 16.12.2013р. до договору оренди нерухомого майна № 302-103/10 від 29.06.2010р.

Таким чином, на час складання акту обстеження комунального майна територіальної громади м. Дніпропетровська від 16.12.2013р., виконаного балансоутримувачем обєкта оренди КП Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомості та представниками ДФІ у Дніпропетровській області, та складання акту Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області № 08-22/20 від 27.12.2013р., відповідач використовував нежитлові приміщення за адресою: м.Дніпропетровськ, пр. Кірова, 107 на підставі договору оренди № 452-ДКП/13 від 09.12.2013р., за яким площа орендованих приміщень складає саме 67,8кв.м.

Доказів проведення перевірки або встановлення факту щодо порушення відповідачем використання або займання більшої площі комунального майна в період дії договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 302-УКВ/10 від 29.06.2010р. (спірний договір), позивачем до суду не надано.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на те, що позивачем, належними та допустимими доказами, у розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу, не було доведено факту порушення відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 302-УКВ/10 від 29.06.2010р. (протиправна поведінка), то суд першої інстанції вказав, що сума заявлених позовних вимог (шкоди) є необгрунтованою та не доведено вини відповідача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про недоведеність позовних вимог про стягнення 41285, 25 грн. та відмову у задоволенні позову в цій частині, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

Витрати по сплаті судового збору, в тому числі - за апеляційною скаргою відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.

Таким чином, підстави для зміни або скасування рішення суду, передбачені статтею 104 ГПК України, відсутні, а в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ,- залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2015 року по справі №904/624/15, - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України на протязі 20 днів.

Повний текст постанови підписано 19.08.2015р.

Головуючий І.М. Герасименко

Судді І.Л. Кузнецова

ОСОБА_10